2.Проаналізуйте які наслідки мала політика «умиротворення» агресорів напередодні Другої світової війни

Політика умиротворення агресора – політика поступок та потурання агресора за рахунок його жертви у розв’язанні конфліктних питань. У 1930-х рр. політику поступок нацистській Німеччині та фашистській Італії проводили передовсім уряди Великої Британії та Франції. Виявами цієї політики стали задоволення вимог Муссоліні після агресії Італії проти Ефіопії 1936 р., відсутність протидії аншлюсу Австрії з боку нацистської Німеччини, Мюнхенська угода від 29-30.9.1938 р., що потурала німецькій агресії проти Чехо-Словаччини. Основною метою політики умиротворення було спрямування агресії гітлерівської Німеччини проти СРСР та відвертання його претензій до Франції та Британії. Ці країни прагнули самі опинитися поза воєнними діями. Наслідками цієї політики стали:

• Падіння міжнародного авторитету Великої Британії та Франції як провідних держав Ліги Націй.

• Активізація агресивних дій нацистського та фашистського урядів Німеччини та Італії, окупація ними Австрії, Чехії, Албанії.

Політика умиротворення не досягла своєї мети, адже Гітлер не відмовився від територіальних претензій до Франції, зокрема, до Ельзасу та Лотарингії. До того ж, Гітлер не бажав у випадку війни з СРСР мати потенційну загрозу в Європі з боку Британії та Франції. Політика умиротворення проводилася непослідовно, адже після знищення Чехо-Словаччини гарантії незалежності були надані Польщі, і після нападу на цю країну Німеччини Британія та Франція оголосили німцям війну.

3.Визначте та охарактеризуйте історичне значення битви на Орлово-Курській дузі

5.7.-23.8.1943 р. – битва на Орлово-Курській дузі. Включала Курську оборонну операцію (5-23 липня); Орловську (12 липня — 18 серпня) і Білгородсько-Харківську (3-23 серпня) наступальні операції. Почалася німецьким наступом, однак німцям не вдалося використати фактор раптовості. 12.7.1943 р. стався зустрічний танковий бій під Прохорівкою на Воронежчині, де з обох сторін брали участь від 500 до 1200 танків, самохідних і штурмових гармат – наймасштабніша танкова битва Другої Світової війни. Німці не досягли мети. Ініціатива перейшла до Радянської армії. 5.8.1943 р. радянська армія ввійшла до Орла та Білгорода, а 25.8.1943 р. – до Харкова. Битва завршилася перемогою радянської армії та закріпила докорінний перелом на радянсько-німецькому фронті, що настав по Сталінградській битві. Після Курської битви співвідношення сил на фронті різко змінилося на користь Червоної Армії, що забезпечило їй сприятливі умови для розгортання загального стратегічного наступу та виходу до р. Дніпро. Німецьке командування втратило можливість проводити стратегічні наступальні операції. Бронетанкові війська Німеччини заслабли у своїй боєздатності.

4.Проаналізуйте причини виникнення, характер і періодизацію Другої світової війни

Причини 2СВ:

1. Вади Версальсько-Вашингтонської системи, що створила підґрунтя для реваншизму у переможених країнах, не встановила ефективних механізмів розв’язань міжнародних суперечностей.

2. Панування національного егоїзму у міждержавних відносинах, небажання рахуватися з законними правами і інтересами інших держав.

3. Загострення суперечностей між великими державами по „Великій Депресії”, наростання мілітаризму та прагнення відвернути невдоволення населення через агресію назовні, що було характерним передовсім для тоталітарних режимів – нацистського, фашистського, комуністичного.

4. Недалекоглядність лідерів демократичних країн, що проводили політику „умиротворення” гітлерівської агресії.

Характер війни змінювався в її перебігу. 1939-1941 рр. – несправедливий та загарбницький характер з боку агресорів (Німеччина, Італія, Японія, СРСР) та визвольний з боку жертв агресії. 1941-1945 рр., по нападу Німеччини на СРСР та утворенню антигітлерівської коаліції війна набула антинацистського характеру.

Періоди Другої Світової війни:

І період: 1.9.1939-22.6.1941 рр. – назрівання світового характеру війни; період „Дивної війни” в Європі, агресії СРСР проти Фінляндії та анексії ним Прибалтійських країн.

ІІ період: 22.6.1941-19.11.1942 рр. – набування війною антинацистського характеру, збереження ініціативи та переваги з боку Німеччини та її союзників

ІІІ період: 19.11.1942-6.6.1944 рр. – корінний перелом на користь антигітлерівської коаліції після контрнаступу радянських військ під Сталінградом.

IV період: 6.6.1944-8.5.1945 рр. – відкриття другого фронту в Європі та остаточний розгром нацистської Німеччини.

V період: 8.5.-2.9.1945 р. – завершальний етап війни, що завершився капітуляцією Японії.