7. Зберігання майна, на яке накладено арешт (ст.59)

1. Майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині во­сьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим осо­бам (далі — зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опи­су. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов ’язок зберігання майна покладено на іншу особу, — також зберігану.

2. Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення або зменшення цінності внаслідок користування.

3. У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім’ї, він одержує за зберігання майна винагороду, розмір якої визначається угодоюміж зберігачем та державним виконавцем.

4. Порядок і умови зберігання зазначеного в частині восьмій статті 57 цього За­кону майна, на яке накладено арешт, встановлюються Національним банком Украї­ни за погодженням з Міністерством фінансів України, іншого майна — Міністерст­вом юстиції України.

5. Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користува­тися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відпові­дальність зберігана майна.

Майно, на яке накладено арешт, повинно належним чином зберігатися. Фактично між державним виконавцем та боржником або іншими особам, призначеними державним ви­конавцем (далі — зберігачем), яким передано на збереження майно, виникають цивільні правовідносини, а саме договір зберігання. Договір зберігання укладається у письмовій формі. Оскільки майно передається на зберігання під розписку в акті опису, копія якого видається боржникові, стягувачеві, а у випадках, коли обов’язок зберігання майна покла­дено на іншу особу,— також зберігачеві, то письмова форма договору вважається дотри­маною (частина перша ст. 937 ЦК). Інші умови зберігання встановлені для такого майна, як цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів пла­тинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, яке підлягає обов’язковому вилученню і негайно передається на зберігання установам На­ціонального банку України. Зберігання цінних паперів здійснюється також згідно з По­рядком накладення арешту на цінні папери, затвердженому постановою Кабінету Мініст­рів України від 22 вересня 1999 р. № 1744 «Про затвердження Порядку накладення ареш­ту на цінні папери».

Особа, якій передано на зберігання описане майно, може ним користуватися, якщо особливості цього майна у разі користування не призведуть до його знищення або змен­шення цінності. Інструкцієй з організації примусового виконання рішень. передбачено, що при по­требі державний виконавець може опечатати предмети, включені до акта опису й арешту майна, що передається на зберігання, та заборонити або обмежити право користування майном, якщо особливості цього майна в разі користування можуть призвести до його знищення або зменшення цінності. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються дер­жавним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи зберігача, потреби використання та інших обставин. Кори­стування предметами одягу та предметами індивідуального вжитку забороняється.

Зберігання майна боржником або членами його сім’ї здійснюється безоплатно. Інші зберігачі можуть одержувати винагороду. Згідно із пунктом 5.8.6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, розмір винагороди зберігачу встановлюється державним виконавцем за згодою зберігача, але не більше 5 відсотків вартості переданого на зберігання майна за 1 місяць. Розмір винагороди за зберігання тварин збільшується на 50 відсотків установленої плати за зберігання майна. Зберігачу відшкодовуються витрати, необхідні для збереження май­на, якщо такі витрати були. Зберігачі майна, які є працівниками боржника — юридичної особи, виконують обов’язки із збереження довірених їм цінностей в порядку виконання службових обов’язків (коменданти, комірники тощо), не користуються правом на отри­мання винагороди за зберігання описаного майна.

Порядок і умови зберігання такого майна, як цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і пер­лів, а також лому і окремих частин таких виробів, виявлені при описі і на які накладено арешт, визначаються Національним банком України, а щодо іншого майна — Міністерст­вом юстиції України.

Зберігач майна за порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, несе відповідальність на загальних під­ставах, тобто в разі, якщо шкода завдана з його вини, то в обсязі завданої шкоди (ст. 1166 ЦК). Крім цього, згідно із пунктом 5.8.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, дер­жавний виконавець, виявивши розтрату, відчуження, утаювання чи підміну переданого на збереження майна, складає про це акт і звертається з поданням до суду чи в органи проку­ратури за місцем виконання рішення для вирішення питання про притягнення зберігача описаного майна до відповідальності