4. 7. Камеральна обробка обмірного матеріалу

Останнім етапом роботи з обміру є остаточне виконання обмірних креслень або так звана камеральна обробка матеріалу.

Дуже корисно спочатку зробити «макет» майбутнього альбому - чорнові креслення для з'ясування найбільш зручного масштабу зображення, визначення композиції аркушів; такі чернетки забезпечують також необхідну перевірку обмірів, допомагають виявити невірні або пропущені розміри.

Обмірні креслення виконуються на папері розміром один аркуш або половина аркуша ватману (40X60 або 60X80 см); якщо деякі креслення виявляться значно більшими, то можна використати подвійний (потрійний) аркуш із перегином.

Для виконання креслень залежно від величини та складності споруди застосовуються наступні масштаби:

Плани -1:200,1:100,1:50.

Фасади, розрізи - 1:100, 1:50.

Фрагменти -1:50, 1:25, 1:20.

Деталі - 1:10, 1:5, 1:2.

Шаблони - натуральна величина.

На всіх кресленнях повинен бути зображений лінійний масштаб для визначення розмірів, які з якої-небудь причини на даному кресленні відсутні. Необхідність лінійного масштабу викликається ще й тим, що обмірні креслення часто фотографуються, при чому з довільним зменшенням. Так що відсутність лінійного масштабу унеможливить використання фотографії із кресленням замість оригіналів.

Рис. 4.12

На обмірних кресленнях необхідно проставляти розміри, а не обмежуватися одним позначенням масштабу креслення. На планах, фасадах і розрізах ставляться загальні розміри, на деталях - всі розміри, аж до самих дрібних. В особливих випадках виконують креслення фасадів і розрізів з побудовою тіней і відмивкою тушшю або підфарбуванням аквареллю, у цьому випадку розміри не ставляться, але корисно зробити дублікати креслень із розмірами.

Обмір стає більш повним, коли його супроводжують ортогональні малюнки аквареллю, що передають поліхромію об'єкту, фарбування та розпис стін і плафонів, фризів, кольорові паркети, деталі інтер'єра, дверні полотна, виконані з коштовних порід дерева, зразки натурального та штучного мармуру, деталі з металу і таке ін. Бажані також перспективні малюнки й акварелі.

При розміщенні розмірів на обмірних кресленнях варто дотримуватися тієї ж системи, що й при виконанні ескізних креслень. Розміри повинні бути розташовані по можливості поза самим кресленням та утворювати ланцюжок, причому більші розміри повинні перебувати далі від самого креслення, а самі дрібні - ближче. Так, на плані самим крайнім розміром буде довжина всього фасаду, потім випливають розміри великих виступаючих і западаючих частин, розміри дверних і віконних прорізів і простінків і таке ін. Всі розміри повинні мати прив'язку до кутів будинку та у сумі скласти загальний розмір. Розміри проставляють на планах по всіх сторонах будинку. Якщо які-небудь частини мають однаковий розмір, його все одно необхідно проставити.

На фасадах і розрізах розміри ставлять по тій же системі. Самим крайнім розміром буде загальна висота будинку, потім - ланцюжок, що складається з висоти цоколя, висот прорізів і відстаней між ними і таке ін. На розрізах проставляються висоти приміщень й основних елементів внутрішньої обробки, ці розміри можуть перебувати усередині самого креслення розрізу. Якщо на фасадах або розрізах є різні пластичні та декоративні елементи (сандрики, барельєфи, ніши і таке ін.), то вони повинні бути прив'язані двома розмірами - горизонтальним і вертикальним - до основних частин будинку.

Крім розмірних ланцюжків висот, на фасадах і розрізах ставлять так звані відмітки основних горизонтальних членувань, тобто відстані нагору і вниз від горизонтальної площини, прийнятої за нульову, наприклад, підлога першого поверху або від лінії верху цоколя.

Відмітки зображуються, як показано на Рис. 4.1, 4.2. Відмітками на фасадах визначають: коньок даху, вищу точку фронтону; верх карниза, низ антаблемента, низ віконних прорізів і таке ін. На розрізах - додатково рівень підлог. Розміри по вертикалям між окремими горизонтальними членуваннями будуть рівні різницям між власними відмітками. Оцінки проставляються завжди в метрах з точністю до сотих часток.

Розміри проставляються на фасадах, розрізах, планах і деталях у сантиметрах або міліметрах, завжди в тих самих одиницях виміру в межах одного креслення.

Якщо фасади або розрізи є складними за своєю пластикою або насиченістю деталями й дуже великими, то вони виконуються в схематичному виді в масштабі 1 : 100 або 1 : 200, у цьому випадку до них додатково виконуютьь фрагменти в більшому масштабі.

Деталі до фасадів і розрізів викреслюються на окремих аркушах з необхідними розмірами та у всіх проекціях, тобто в плані, фасаді й розрізі, пронумеровуються, а на загальному кресленні на схематичному зображенні деталі ставляться її номер і номер аркуша, що зручно для креслення (писати їх треба завжди вертикально). Розмірні лінії обмежуються рисками 45°, стрілками, точками або кружечками.

Після закінчення всіх креслень в олівці й ретельній перевірці їх обводять чорною тушшю. Розрізні лінії виконуються більш товстою лінією, а розмірні - більш тонкими, ніж саме креслення.

Обмірні креслення з'єднуються в альбом і нумеруються в наступному порядку: генеральний план (якщо він є), план підвалу, багатоповерхові плани, план даху, фасади, розрізи й деталі.

На головному аркуші вказується назва будинку (колишня й сучасна), його автор, рік будівлі, адреса будинку, дата обміру. Перелік всіх аркушів, їхній зміст і виконавці, а також керівники практики вказуються на другому аркуші.

Фасади позначаються по їхньому значенню: бічний, головний. Якщо вони рівнозначні, то їх називають - вуличний фасад, садовий, парковий і таке ін. або по їхньому положенню щодо сторін світу: північний, південний, південно-західний і таке ін. (на генеральному плані, якщо він не зорієнтований в аркуші, зображується стрілка, що вказує напрямок Північ - Південь).

Розрізи можуть бути поздовжніми або поперечними. На планах повинні бути позначені стрілками й буквами або цифрами місця розрізів, які відповідно позначаються номером розрізу.

Всі зібрані відомості по обміру споруди, систематизуються тау вигляді пояснювальної записки приєднуються до креслень.