19. Оцінка суттєвості (матеріальності) в аудиті

Суттєвість (матеріальність) – максимально допустимий розмір помилкової суми, яка може бути показана в фінансовій звітності і розглядатися як несуттєва, тобто така, що не вводить користувача в оману. Аудитори використовують концепцію суттєвості (матеріальності) наступним чином: 1) як основу для планування перевірки при визначенні важливих, нетипових і з помилками статей і рахунків, яким слід приділити особливу увагу, 2) як основу оцінки зібраних аудиторських доказів, 3) як основу для прийняття рішення про тип аудиторського висновку. Аудиторська оцінка суттєвості допомагає визначити які статті фінансової звітності аналізувати, який розмір вибірки застосовувати і які види аудиту з цих процедур використані. Теорія рекомендує оцінювати рівень суттєвості в такій послідовності: -вибір базових показників; - встановлення рівня суттєвості для обраних базових показників. На практиці для знаходження рівня суттєвості використовують основні базові показники: балансовий прибуток підприємства, валовий об’єм реалізації (без ПДВ), валюта балансу, власний капітал, витрати підприємства. Існує взаємозв’язок між суттєвістю і ризиком аудиторської перевірки — чим суттєвіше здійснюється перевірка, тим нижчим є ризик аудиту, і навпаки. Аудитору необхідно брати до уваги такий зв’язок при визначенні характеру, часу і розміру процедур перевірки. Наприклад, якщо після планування спеціальних процедур перевірки аудитор встановлює, що прийнятний розмір суттєвості перевірки можна зменшити, то ризик аудиту пропорційно збільшується. Аудитор повинен урегулювати це шляхом зниження вже оціненого розміру ризику внутрішнього контролю там, де це можливо, і підтримки зниженого розміру виконанням поглиблених або додаткових тестів внутрішнього контролю підприємства, зниження ризику незнайдених помилок шляхом зміни (модифікації) характеру, часу і розміру запланованих основних неза­лежних процедур перевірки.

19. Види аудиторських висновків та їх зміст – 20 балів. При формуванні аудиторського висновку необхідно враховувати дію наступних законодавчих та нормативних актів: з-він Україні «Про аудиторську діяльність»; МСА 700 «АЗ про фін. звітность »; Вимоги до аудиторського висновку.

Стандарти визначають наступні елементи аудиторського висновку для тих завдань з аудиту, що виконуються відповідно до МСА: заголовок; адресат; вступний параграф, відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіти; відповідальність аудитора; аудиторська думка, інші обов'язки щодо надання висновку; підпис аудитора; дата аудиторського висновку і адреса аудитора.

Безумовно позитивний висновок складається при достатньому отриманні аудитором необхідної інф-ції, фін отч складена відповідно до прийнятої на п \ п системи б \ о, що відповідає вимогам законодавства і не містить суперечностей. У безумовно позитивному висновку наводяться підтверджують слова: «відповідає вимогам», «дає достовірне і дійсне уявлення», «відповідає» і т.д.

Елементи модифікованого аудит висновку: аудиторська думка і пояснювальний параграф. Думка аудитора вказує на те, що фінансова звітність дає достовірний і справедливий погляд чи представляє справедливо у всіх істотних аспектах інформацію, яку повинна передавати фінансова звітність (яка визначається основою подання фінансової звітності). Параграфа вказує на істотний аспект, що стосується проблем з дотриманням принципу безперервності діяльності суб'єкта.

Приклад пояснювального параграфа: «Не вносячи застереження в нашу думку, ми звертаємо увагу на Примітку Х до фінансової звітності. Компанія є відповідачем у справі про порушення певних патентних прав та стягнення роялті та збитків. Компанія подала зустрічний позов, зараз проходять попередні слухання та розгляд по обох позовах. Остаточний результат справи не може бути визначений в даний час, а фінансова звітність не передбачає жодних резервів на покриттятя зобов'язань, які можуть виникнути в результаті рішення суду ».

Фактори, що впливають на думку аудитора: неузгодженість із облікової політи кою в розрізі неприпустимість методів обліку і недостатньо розкрита інформація, і обмеження обсягів роботи в розрізі обмеження термінів аудитора і кол-ва процедур і відсутність облікової документації.

Невпевненість і незгода можуть бути суттєвими і несуттєвими. Невпевненість або незгода вважаються суттєвими вважаються в тому випадку, коли вплив факторів на фінансову інформацію, які викликали невпевненість чи незгоду, настільки значно, що це може спотворити дійсний стан справ на п / п в цілому.

19. Аудиторський висновок щодо фінансових звітів (МСА 700) – Метою МСА700 є встановлення стандартів та надання керівництва відносно звіту незалежного аудитора, який випускається в результаті аудиту повного комплекту фінансової звітності загального призначення, підготовленої відповідно до основою подання фінансової звітності, розробленої для досягнення справедливого подання. Він також представляє керівництво з питань, що розглядаються аудитором при формуванні думки про цю фінансову звітності. Цей МСА розглядає обставини, при яких аудитор може висловити думку без застережень і немає необхідності модифікувати аудиторський звіт. Елементами аудиторського звіту з аудиту є

(А) Заголовок;

(Б) Адресат;

(В) Вступний параграф;

(Г) Відповідальність керівництва суб'єкта за підготовку фінансової звітності;

(Д) Відповідальність аудитора;

(Е) Думка аудитора;

(Ж) Інша відповідальність по звітності;

(З) Підпис аудитора;

(Е) Дата аудиторського звіту; і

(Ж) Адреса аудитора.

Тема. Аудиторський звіт (висновок) повинен мати заголовок, що чітко вказує на те, що даний звіт (висновок) є звітом (висновком) незалежного аудитора. Заголовок, який вказує на те, що даний звіт (висновок) є звітом (висновком) незалежного аудитора, наприклад, «Звіт незалежного аудитора» підтверджує, що аудитор виконав усі відповідні етичні вимоги щодо незалежності і, таким чином, відрізняє аудиторський звіт (висновок) незалежного аудитора від звітів (висновків), випущених іншими особами.

Адресат. Аудиторський звіт (висновок) повинен бути належним чином адресований відповідно до умов угоди. Як правило, вказують, кому повинен бути адресований аудиторський звіт (висновок) за фінансової звітності .

Вступний параграф. Вступний параграф аудиторського звіту (висновку) повинен вказувати на суб'єкт, з фінансової звітності якого проводився аудит, і вказувати на те, що фінансова звітність є аудованою.

Вступний параграф також повинен:

(А) Утримувати назву кожного фінансового звіту, що входить в повний комплект фінансової звітності;

(Б) Посилатися на короткий опис істотних положень облікової політики;

(В) Утримувати дату і період, відображений у фінансовій звітності.

Відповідальність керівництва суб'єкта за підготовку фінансової звітності. Аудиторський звіт (висновок) повинен містити вказівку на те, що керівництво суб'єкта несе відповідальність за підготовку та справедливе представлення фінансової звітності відповідно до застосованої основою подання фінансової звітності.

Відповідальність аудитора. Аудиторський звіт (висновок) повинен містити вказівку на те, що відповідальність аудитора полягає у вираженні його думки про фінансову звітність на підставі проведеного ним аудиту.

Думка аудитора. Думка без застережень (безумовно-позитивний, думка) має виражатися тоді, коли аудитор приходить до висновку про те, що фінансова звітність дає достовірний і справедливий погляд або представлена справедливо у всіх істотних аспектах.

Інші питання. Стандарти, закони або загальноприйнята практика юрисдикції когут вимагати або дозволяти аудитору давати більш детальне роз'яснення відповідальності аудитора при аудиті фінансової звітності або щодо аудиторського звіту (висновку) по ньому. Таке роз'яснення може бути представлено в окремому

параграфі, наступним за думкою аудитора.

Інша відповідальність по звітності. У деяких юрисдикціях аудитор може нести додаткову відповідальність, яка є супутньою до відповідальності аудитора про висловлення думки про фінансову звітність, за поданням звіту (висновку) по іншим питанням

Підпис аудитора. Аудиторський звіт (висновок) повинен бути підписаний.

Дата звіту (висновку)

Аудитор повинен датувати звіт (висновок) щодо фінансової звітності не раніше дати, на яку аудитор отримав достатні та належні аудиторські докази, на підставі яких було сформовано думку про фінансову звітність.

Адреса аудитора. Звіт (висновок) повинен вказувати місце розташування в країні або юрисдикції, що є місцем здійснення аудитором своєї практики.

Аудиторський звіт (висновок). Аудиторський звіт повинен бути оформлений у письмовому вигляді.