1. Куїнджі Архип Іванович- українська тема у творчості.

Народився у місті Маріуполі в сім'ї бідного шевця-грека. Рано залишився без батьків і жив у великій бідності. Живопису навчався, в основному, самостійно. Деякий час займався в майстерні І. Айвазовського. В 1868 вчився в Петербурзькій Академії Мистецтв. З 1875 — член Товариства пересувних художніх виставок. Викладав у Петербурзькій Академії Мистецтв, з 1882 — професор, з 1893 — дійсний член Академії, а з 1894 — керівник художньої майстерні. В 1897 звільнений за підтримку студентських виступів.

Куїнджі був ініціатором створення Товариства художників (1909; пізніше — Товариства ім. А. Куїнджі), яке об'єднувало живописців-пейзажистів. Серед учнів Куїнджі — О. Борисов, К. Богаєвський, А. Рилов, В. Пурвіт та ін. Помер і похований в Петербурзі. Написав сповнені урочистості й оптимізму картини української природи, розкрив її поезію і красу.

Колористичні знахідки Куїнджі і ефекти освітлення в картинах дуже поціновував Врубель Михайло Олександрович, вважав його своїм вчителем в колориті (Б.К. Яновский. «Воспоминания о Врубеле», ж «Искусство и печатное дело», 1909, № 1—2, 1910).

Найвизначніші твори

Докладніше: Перелік картин Архипа Куїнджі«Чумацький шлях у Маріуполі» (1875)

«Українська ніч» (1876)«Вечір на Україні» (1878)«Березовий гай» (1879)

«Місячна ніч на Дніпрі» (1880)«Дніпро вранці» (1881)

«Дуби», «Захід сонця в степу» (обидві — бл. 1900)«Нічне» (1905-08)

Маковский, Владимир Егорович

Любов до України та її народу прослідковується в творчості В.Маковського («Ярмарок у Полтаві», «Святковий день на Україні»), уславленого мариніста І.Айвазовського («Чумацький шлях», «Весілля на Україні»),

Володимир Маковський народився в сім'ї відомого діяча мистецтв Є. І. Маковського, одного із засновників Московського училища живопису, скульптури та архітектури. Мати Володимира - Любов Корніліевна (уроджена Моленгауер). Брат художника Маковського Костянтина Єгоровича.

Квартира Маковських перебувала на набережній Москва-ріки з видом на Кремль. З дитинства Володимира оточувала атмосфера мистецтва. У будинку батька збиралися відомі люди - Глінка, Гоголь, Пушкін, Щепкін, Брюллов, Тропінін ... Влаштовувалися літературні, малювальне та музичні вечори. У сім'ї було п'ятеро дітей - старша дочка Олександра, сини Костянтин, Микола, Володимир і молодша дочка Марія. Вони стали відомими художниками, а Марія - співачкою. Від матері Володимир успадкував гарний голос, вчився грати на гітарі та скрипці, досить рано почав малювати. Перші уроки образотворчого мистецтва Маковський брав у В. А. Тропініна. У п'ятнадцять років він написав жанрову картину «Хлопчик, що продає квас» (1861).

З 1861 по 1866 Володимир навчався в Московському училищі живопису, скульптури і зодчества у продовжувача венециановськой школи С. К. Зарянко, Є. С. Сорокіна і самого В. А. Тропініна. Училище Володимир закінчив із срібною медаллю і званням класного художника III ступеня за роботу «Літературне читання».

У 1869 за картину «Селянські хлопчики стережуть коней» Маковський отримав звання «класного художника першого ступеня із золотою медаллю Віже-Лебреном за експресію». З народженням в 1869 році першої дитини, сина Олександра, у Маковського проявляється інтерес до дитячої тематики («Селянські хлопчики», «Пастушки», «Нічне», «Повернення з нічного»). Картина «Гра в бабки» стала першою картиною Маковського, купленої П. М. Третьяковим для своєї галереї, що означало визнання його як художника.

У 1873 за картину «Любителі солов'їв» Маковський був проведений Академією мистецтв в академіки. Картина була виставлена ​​на Всесвітній виставці у Відні, де привернула загальну увагу. Федір Достоєвський писав про неї: «... якщо нам є чим-небудь погорду, що-небудь показати, то вже, звичайно, з нашого жанру ... в цих маленьких картинках, по-моєму, є навіть любов до людства, не тільки до російського в особливості, але навіть і взагалі ».

У цей же час він написав 21 жанрову картину для альбому «Епізоди Севастопольської життя 1854-1855 років».У 1872 він став членом Товариства пересувних художніх виставок. З самого початку був одним з найбільш діяльних членів Товариства, брав участь майже у всіх виставках, а з 1874 року його обрали членом правління.