1.4. Методичні вказівки щодо виконання розділів курсового проекту

1.4.1. Складання вступу до курсового проекту

"Вступ" випереджає розроблений дидактичний проект підготовки фахівця, але оформляється, як правило, останнім.

Задачею цього розділу є обгрунтування актуальності здійснюваної проектувальної діяльності, зазначення її основних напрямків, отриманих результатів і особливостей їхнього використання в педагогічній теорії та практиці.

Для виконання цієї задачі, у "Вступі" повинно бути відображено:

• об'єкт, предмет, мета, завдання дослідження в межах курсового проектування;

• основні етапи дослідження, у ході яких вирішуються поставлені завдання;

• результати дослідження й особливості їх використання;

• обсяг і структура роботи.

Розкриття першого пункту вимагає визначення й опису тих аспектів політичного, економічного, духовного життя країни, що в умовах ринкових відносин, упровадження досягнень НТП перетерпіли істотних змін. Варто підкреслити протиріччя, шо загострилося в цих умовах, між необхідністю підготовки фахівця, який би кваліфіковано справився зі своїми професійними обов'язками в мінливих виробничих структурах, і відсутністю забезпечуючої (регламентуючої) цю підготовку документації. Проблема розробки проекту підготовки робітника за фахом "……...." і обумовлює вибір теми такого педагогічного дослідження.

Дослідницький апарат включає об'єкт, предмет, мету, завдання.

Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й є обраним для вивчення (об'єктом може бути процес підготовки робітника конкретної спеціальності, самостійна підготовка учнів, структура змісту професійної підготовки студентів і т.д.).

Предмет дослідження - один з аспектів (частина, сторона, властивості) об'єкта, що досліджується.

Мета дослідження повинна відображати бажаний результат.

Сукупність підцілей, заданих у деякій послідовності, що забезпечують, тим самим, бажаний результат дослідження, являють собою завдання дослідження.

Завдання дослідження і зміст роботи повинні бути приведені у відповідність. Отже, задачами можна вважати:

1. Провести аналіз умов здійснення професійної діяльності робітника за фахом "..........".

2. Обґрунтувати доцільність обраного змісту, обсягу і послідовності викладу навчального матеріалу з теми "..." курсу "...".

3. Визначити технології навчання майбутніх фахівців на рівні теми розділа, теми уроку й обґрунтувати свій вибір.

Рішення поставлених задач сприяє одержанню результату проектування -методики формування професійно необхідних умінь у майбутнього фахівця. Важливо, при цьому, відзначити особливості використання результату, підтвердивши тим самим актуальність проектувальної діяльності.

Вступ варто завершити зазначенням частин і розділів роботи, загальної кількості сторінок.

1.5. Виконання і розділу "Аналіз вихідних умов проектування програми професійної підготовки фахівця за фахом „.............”

Проектування програми професійної підготовки фахівця можливо при наявності повного представлення про процес професійної ді­яльності цього фахівця, вимоги до якості та швидкості їх виконання. З метою одержання такого представлення необхідно здійснити аналіз діяльності, що з позицій системного підходу повинен починатися з встановлення її зовнішніх зв'язків. Зовнішні зв'язки професійна діяльність фахівця утворює з тією або ін­шою галуззю господарчої діяльності. Тому, доцільно курсову роботу почати з характеристики галузі (енергетичну, еле­ктромеханічну, хіміко-технологічну і т.д.) в якій працюватиме фахівець, необхідно коротко описати її стан на даний момент і перспективи розвитку. По можливості підкреслити значення для її функ­ціонування окремих видів робіт, виконання яких входить в обов'язки конкрет­ного фахівця, а отже, і актуальність підготовки такого фахівця.

На наступному етапі (п. 1.1.2.) аналіз професійної діяльності передбачає визначення тих її видів, виконання яких входить у компетенцію даного фахів­ця. Для цього необхідно вказати види професійної діяльності, виконувані фахівцем, і їх зміст у загаль­ному вид, а також правильно установити освітній і освітньо-кваліфікаційний рівні фахівця. Оформити свої міркування рекомендується в наступній послідовності:

1.Існуючі види професійної діяльності та їх залежність від освітнього, освітньо-кваліфікаційного рівнів фахівця.

2. Освітні, освітньо-кваліфікаційний рівні такого фахівця, найменування навчального закладу, його випускаючого.

3. Види професійної діяльності, виконувані фахівцем, і їх зміст у загаль­ному виді.

У професійній діяльності фахівця можна виділити найбільш узагальнені групи дій, виконання яких може бути продиктовано місцем його працевлашту­вання (використання), ситуацією на виробництві. Такими групами дій або тру­дових процесів можуть бути монтаж, експлуатація, ремонт, контроль, виготов­лення устаткування або його частин і т.д. До обов'язків того або іншого фахівця може входити виконання як одного з таких трудових процесів, так і декількох.

Щоб точно виявити ці процеси, їх необхідно розглядати відповідно до місця їх призначення. Це дозволить уже на наступному етапі більш точно ви­значити професійні дії, яким необхідно навчити майбутнього фахівця.

При визначенні найменування професії і змісту діяльності робітника необхідно використовувати класифікатор професій (КП) та довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників [3], у яких міститься повне найменування професій, можливі рівні кваліфікації (розряд) і виконувані при цьому функції.

На підставі цих даних складається табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Професійне призначення і місце використання робітника за професією

__________________________________________________

(найменування професії і розряд)

Вид діяльності	Місце використання

У графі «Вид діяльності » вказується характер робіт, що може виконувати ро­бітник відповідно до кваліфікаційної характеристики. Наприклад, для оператора комп'ютерного набору 4-го розряду - виконує операції з базами даних на комп'ютерному устаткуванні, керує режимами роботи периферійного обладнання згідно із робочими завданнями і т.д.

У графі «Місце використання» указується перелік типових підприємств (організацій) та їхніх підрозділів, де він може працювати. Наприклад, для оператора комп'ютерного набору 4-го розряду це може бути:

1. Поліграфічна фірма - відділ набору інформації; оператор поліграфічних машин.

2. Комерційна організація - секретар.

Далі слід виконати структурний аналіз професійної діяльності підготовлюваного робітника, який проходить підготовку, що включає: функції, процедури, предмети, засоби, умови і продук­ти праці.

Усе це слід навести у табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Структура виробничої діяльності робітника

№ п/п	Функції праці	Процедури праці	Предмети праці	Засоби праці	Продукти праці
1	2	3	4	5	6

У графі «Функція праці» указуються чотири функції діяльності робітника: під­готовча, технологічна, контрольна і організаційна.

До підготовчої діяльності відносяться процедури, що забезпечують підготовку робітника до виконання основної роботи: підготовка устаткування, його налагодження, підготовка технологічного процесу, матеріалів, заготівель, ремонт устаткування.

До технологічної діяльності функції належать такі процедури праці, що пов'язані з безпосереднім веденням технологічного процесу: для токаря - це обробка заготовки на верстаті з дотриманням заданого технологічного процесу; для слюсаря-складальника - процес складання; для слюсаря-ремонтника - ремонт устаткування тощо.

До контрольної функції відноситься перелік обов'язків, що повинний вико­нувати робітник по поточному контролю технологічного процесу, що забезпечує одержання придатної деталі, правильно складеного виробу, відремонтованого вуз­ла або всього механізму тощо. Це свого роду самоконтроль робітника, і його не мо­жна плутати з контролем робіт, виконуваним представником цехового або заводсь­кого ВТК.

Організаційна діяльність - це організація доставки матеріалів, організація робочого місця, дотриманні технологічної дисциплі­ни, забезпечення дотримання вимог по охороні праці (наприклад, майстер несе відповідальність за робітника) та ін.

Перераховані вище процедури діяльності кожної функції праці називаються функціональними одиницями діяльності (ФОД).

Узагальнені структури діяльності для груп окремих професій машинобудівно­го профілю наведені в Додатку С.

У графі 4 табл. 2.2. вказуються окремо для кожної ФОД предмети праці, тобто ті об'єкти, на які спрямована діяльність робітника такої професії і, що в результаті праці перетворюється в її продукт. Це може бути заготовка (для верстатника), ав­томатична лінія (для наладчика автоматичних ліній), деталь, що підлягає контролю (для контролера ВТК) та ін.

У графі 5 перелічуються матеріальні засоби праці, тобто те, за допомогою чо­го предмет праці перетворюється в її продукт. Ними можуть бути інструменти, приладдя, верстати, прилади, що використовує робітник у трудовій діяльності.

Так, для верстатника - це металорізальний верстат відповідної моделі, для наладчика - налагоджувальні приладдя, інструменти і прилади, для контролера ВТК - контрольно-вимірювальні прилади і калібри (пробки, скоби, шаблони) та ін.

Також у графі 5 вказуються ті уміння, що необхідні робітникові для виконання відповідної процедури праці. Наприклад, для такої ФОД як «Встановлення й усу­нення нескладних несправностей агрегатного верстата в процесі його експлуата­ції», крім слюсарних і ремонтних інструментів і пристроїв (матеріальних засобів праці) знадобляться ще уміння визначати й усувати несправності агрегатного верс­тата (тобто нематеріальні засоби праці).

У графі 6 перелічуються продукти праці, тобто кінцеві результати праці, вира­жені в матеріальній формі: виготовлена деталь, налагоджена автоматична лінія, прийнята контролером деталь або готовий виріб та ін.