Контрольні питання
Як класифікується обладнання для очистки сировини від зовнішнього покрову?
Що ви розумієте під процесом очистки?
Які фактори впливають на продуктивність оббивних машин?
Принци роботи оббивних машин.
Призначення та принцип роботи протирочних машин.
Лабораторна робота № 5
Тема: «Обладнання для подрібнення харчових середовищ»
Мета роботи: 1. Ознайомлення з будовою та принципом дії основних типів машин, а також з правильним вибором машини щоб вона могла задовольняти особливості процесу подрібнення;
2. Ознайомлення з класифікацію машин за функціонально-технологічним ознакам;
Загальні відомості
Процеси подрібнення харчових середовищ – ведучі процеси багатьох харчових технологій. Вони реалізуються в дробарках, млинах та ін..
Процеси подрібнення умовно поділяють на дроблення (крупне, середнє та дрібне) та подрібнення (тонке та надтонке). Подрібнення матеріалів здійснюють шляхом роздавлювання (рис. 5.1 а), розколювання (рис. 5.1 б), стирання (рис. 5.1 в) та удару (рис. 5.1 г) .
В більшості випадків ці види дії на матеріал використовують комбіновано; при цьому зазвичай основне значення має один з них що зумовлено конструкцією машини, що застосовується для подрібнення.
В залежності від фізико-механічних властивостей та розмірів подрібнюваного матеріалу обирають той чи інший вид дій. Так, дробління твердих та крихких матеріалів здійснюють роздавлюванням, розколюванням та ударом, твердих та в’язких – роздавлюванням та стиранням.
Результат подрібнення характеризується ступенем подрібнення, рівні відношенню середнього характерного розміру D шматка матеріалу до подрібнення до середнього характерного розміру d куска після подрібнення.
.
Рис. 5.1. Способи подрібнення продуктів
а – роздавлюванням; б – розколюванням; в – стиранням; г – ударом.
Подрібнення здійснюється під дією зовнішніх сил, що долають сили взаємного зчеплення часток матеріалу. При дробленні шматки твердого матеріалу спочатку підлягають об’ємній деформації, а потім руйнуються за ослабленими дефектами (макро – і мікро тріщинами) січенням з утворенням нових поверхонь. Шматки продукту дроблення послаблені тріщинами значно менше вихідних. Тому зі збільшенням ступеню подрібнення зростає витрата енергії на подрібнення.
В залежності від конструкції ріжучих пристроїв різальні машини класифікуються на наступні групи:
вальцеві станки;
дробарки;
млини.
Детальна класифікація обладнання для подрібнення харчових середовищ приведена на рис 5.2.
Рис. 5.2. Класифікація обладнання для подрібнення харчової сировини
Вальцеві станки. Процес здрібнювання зернових продуктів при виробництві борошна є найважливішим, оскільки він суттєво змінює кількісно якісну характеристику зернових продуктів і впливає на вихід і якість борошна. Для подрібнення зернових продуктів на борошномельних заводах використовують вальцеві верстати трьох типів: ЗМ, БВ, А1-БЗН, які по конструкції суттєво не відрізняються. Вальцеві станки ЗМ використовують при механічному транспортуванні продуктів помелу, БВ – при пневматичному, а А1-БЗМ входять до складу комплексного устаткування і є найбільш досконалими. У верстатах типу А1-БЗН вальці охолоджуються проточною водою, що позитивно впливає на ефективність здрібнювання.
Вальцевий верстат ЗМ2 (рис. 5.3) призначений для подрібнення зерна та проміжних продуктів помелу на борошномельних заводах.
Рис. 5.3. Вальцевий верстат ЗМ2
Станок складається з: станини 1; вальців 3 та 28; розподільного 4 та дозувального 5 валків; аспіраційного пристрою 2; важелів 6, 11. 15, 23; гвинтів 7, 17, 24; планки 8; секторної заслінки 9; пружин 10 та 22; живильної трубки 12; датчиків 13 та 14; механізму грубого привалу 19; механізм 25 налаштування та вирівнювання рухомого вальця; міжвальцевої передачі 26; ексцентрикового валу 27 та електродвигуна 29.
Мелючи вальці – це дві стальні на півосі та робочий барабан, виготовлений з чавуну. Вальці 3 та 28 в станині 1 встановлені на роликових підшипниках так, щоб між лінією що з’єднує осі вальців. Та горизонталлю був кут 45°. Один з кожної пари вальців має тільки обертальний рух (швидкохідний), інший (тихохідний) крім обертального може мати і поступальний рух в напрямку, перпендикулярному осі. Вальці зв’язані між собою шестеренчастою передачею. Очищують вальці щітками 30.
Живильний механізм верстату двоваликовий. Розподільчий валик 4 має різнонаправлені (ліві та праві) гвинтові рифлі, а дозуючий 5 – 35 поздовжніх рифлів. На окружності на драних системах та 59 рифлів на розмельних.
Для регулювання подачі продукту на дозувальним валиком 5 на важелі 6 шарнірно закріплена секторна заслінка 9, яка з’єднана тягою 18 та важелями 11 та 15 з датчиком живлення 13, що знаходиться на живильній трубі станка. Для повернення заслінки в нижнє (закрите) положення слугує пружина 10, зусилля котрої можна змінювати перестановкою її вушка в отворах опорної планки на клапані 16. Для регулювання величини переміщення (ходу) секторної заслінки слугує гвинт 17, що закріплений на клапані 16.
Правий кривошип важеля 6 з’єднаний через сергу 20, гвинт 24, амортизаційну пружину 22, важіль 23, вал 21 з важелем автомату керування. Лівий кривошип важеля 6 через планку 8 опирається на гвинт 7, що закріплений на станині. Котрий обмежує рух секторної заслінки при закриванні її і виключає поломку деталей.
Попередню установку величини живильної щілини здійснюють обертанням гвинта 24.