1.10. Побудова горизонталей

Одночасно з накладанням пікетів наносять водорозділи, тальвеги та напрямки схилів, по яких повинне проводитись інтерполювання для проведення горизонталей.

Горизонталі відображають рельєф місцевості та є плавними кривими лініями, що проходять через точки з однаковими відмітками.

Інтерполюванням називається визначення на плані положення точок, висоти яких кратні прийнятій висоті перетину рельєфу. Інтерполюють тільки ті лінії, точки яких знаходяться на однорідному схилі.

Із багатьох способів визначення положення горизонталей на лініях схилів, найпростішим є графічний. Для застосування графічного способу виготовляють палетку (рис. 3). І і;і кальці (або іншому прозорому матеріалі) тушшю проводять тонкі паралельні лінії, які лежать на довільній, але однаковій відстані. Відмітки ліній повинні бути кратні висоті перетину рельєфу.

Лінії палетки показані на рис. З, підписані через 0.5 м, починаючи з відмітки 578.5 і закінчуючи 583 для того, щоб охопити відмітки всіх пронівельованих точок.

Для інтерполяції по лінії, наприклад А-Б, палетку накладають на план так, щоб одна з точок, наприклад А, яку видно через кальку, зайняла положення відповідно своїй відмітці 581.74 (див. рис. 3) між лініями 581.5 та 582 . Проколовши обережно кальку в цій точці і утримуючи голку,

Рис. 3. Визначення виходу горизонталей з допомогою палетки

повертають навколо неї палетку так, щоб друга точка Б розмістилась між точками 582 і 582.5 і зайняла положення відповідно своїй відмітці 582.39. Закріпивши в цьому положенні кальку, переколюють голкою вимірника на план точку пі перетин лінії 582 палетки з лінією А-Б плану. Через дану точку і пройде горизонталь з відміткою 582 м. Аналогічно виконують інтерполяцію по інших лініях.

У випадку, якщо при вибраній відстані між лініями на кальці розмістити її на плані відповідно відміткам точок А і Б неможливо, слід взяти іншу кальку з меншими відстанями між паралельними лініями. При достатньому досвіді інтерполювання, горизонталі проводять на око.

При викреслюванні горизонталей через намічені інтерполюванням точки, враховують що: 1) перегини горизонталей повинні знаходитись на скелетних лініях рельєфу; 2) горизонталі, в загальному, повинні відповідати обрисам таких об'єктів ситуації, як озера, болота і т. ін.; 3) горизонталі перериваються при пересіченні з штучними .спорудами (сплановані площадки, будівлі, вулиці, майдани, дороги зображені двома лініями); при відстанях між горизонталями більше 2 см, обов'язково проводяться напівгоризонталі; 4) окремі вершини і котловини, які не виражаються основними горизонталями і напівгоризонталями, зображаються допоміжними горизонталями з довільною висотою перерізу.

Розглянемо побудову горизонталей на окремій ділянці плану.(рис. 4) при

висоті перетину рельєфу h= 0.5 м.

Спочатку знаходять вихід горизонталі з відміткою 585 по лінії тальвегу 8 - 9, позначаючи даний вихід точкою а. Потім, інтерполюючи по лініях однорідних схилів 3-9, 11 - 9, 3 - 2, отримують виходи цієї ж горизонталі з відміткою 585, позначаючи їх точками відповідно , . Точками в і позначають виходи горизонталі з відміткою 584.5 м.

Рис. 4. Побудова горизонталей

З'єднуючи точки з однаковими відмітками плавними лініями, отримують горизонталі. Аналогічно будують горизонталі на інших ділянках. З допомогою олівця та гумки старанно відпрацьовують положення горизонталей, послідовно переходячи від однієї ділянки до іншої, і надають їм природного плавного закінченого вигляду.

Горизонталі на плані викреслюють олівцем товщиною 0.2 мм, потовщені - товщиною 0.4 мм. Топографічний план ділянки зйомки викреслюють олівцем і оформляють згідно з "Умовними знаками ..." [3] на креслярському папері

формату А-3.