- •Методичні вказівки
- •Абриси до виконання розрахунків та креслень до розділу «Теодолітна зйомка»
- •Абрис лінії 13-15
- •Відомість тригонометричного нівелювання
- •Журнал тахеометричного знімання
- •Абриси до виконання розрахунків по тахеометричній зйомці
- •Загальні положення
- •1.2. Складання схеми теодолітних ходів
- •Обчислювальне опрацювання замкненого теодолітного ходу
- •Методичні вказівки до виконання конрольної роботи
- •Відомості про результати польових робіт
- •1.4 Особливості обчислювального опрацювання розімкненого теодолітного ходу
- •1.5. Побудова точок теодолітного ходу за координатами
- •1.6.Побудова ситуації
- •Навчальний полігон
- •1.7. Висотна знімальна основа
- •1.8. Тахеометричне знімання
- •1.9. Нанесення рейкових точок на план
- •Журнал тахеометричного знімання
- •1.10. Побудова горизонталей
- •Зразки умовних знаків
1.8. Тахеометричне знімання
Під час знімання рельєфу проводиться ретельне обстеження ділянки місцевості та складається схематичне креслення - абрис. Від якості абрису залежить правильність зображення на плані ситуації та рельєфу місцевості, тому його веденню приділяється найсерйозніша увага.
На абрисі показуються: опорні геодезичні пункти, пікети, об’кти ситуації, характерні точки і лінії рельєфу місцевості, напрямки схилів місцевості і, в необхідних випадках, схематичні горизонталі.
Біля пунктів основи та пікетів виписуються їх номери, причому нумерація пікетів ведеться суцільна в межах всієї території, що знімається. Контури, що заповнюються умовними знаками, замінюються пояснювальними підписами (рілля, луки, тоoо). На абрисі вказують назви населених пунктів, рік, водойм, ширину рік, доріг і інші відомості, необхідні при складанні плану. При виконанні тахеометричної зйомки теодоліт центрують над точкою теодолітного ходу, горизонтують його і орієнтують по напрямку на сусідню вершину ходу, вимірюють висоту приладу. Всі цівідомості, а також відомість про місце нуля вертикального круга, записують до журналу тахеометричного знімання, де також вказують номер станції і її відмітку, висоту приладу, дату, погоду, прізвище спостерігача і інше.
Найчастіше тахеометричне знімання виконують, вимірюючи кути нахилу з наведенням візирної осі труби на відлік рейки, розташований на висоті, шо дорівнює висоті приладу.
У нашому прикладі на основі тригонометричного нівелювання і його опрацювання проведено знімання ділянки місцевості для викреслювання горизонталей з висотою перерізу рівною їм. Так з пункту теодолітного ходу 1 знято п'ять пікетів, з них три - контурно-висотні, розташовані по межі лісу, по осі дороги, інші - висотні.
Полярні відстані D вимірювались при вертикальному крузі, розташованому ліворуч зорової труби (КЛ), при наведенні середньої нитки на висоту прилад), відмічену на рейці.
В
процесі опрацювання журналу обчислюються
горизонтальні прокладання
(графа 7) за формулою
(22)
де - кут нахилу візирної осі, обчислюється (графа 6) за формулою
чи
(23)
У
графі 3 подано висоту наведення візирної
осі / на нівелірну рейку (там,
де записи відсутні, вона дорівнює висоті
приладу на даній станції). Перевищення
(графа 8) - обчислюється за формулою
(24)
Відмітка кожної точки обчислюється в графі 9 за формулою
(25)
з округленням до сотих метра.
Аналогічно обчислюють відмітки всіх пікетних точок на кожній станції.
1.9. Нанесення рейкових точок на план
Рейкові точки (пікети) наносять на план у точній відповідності з журналом знімання та абрисами. При побудові використовують транспортир, циркуль - вимірник і масштабну лінійку. Для нанесення на план результатів знімання, транспортир укладають так, щоб центр його співпав з пунктом теодолітного
