- •Методичні вказівки
- •Абриси до виконання розрахунків та креслень до розділу «Теодолітна зйомка»
- •Абрис лінії 13-15
- •Відомість тригонометричного нівелювання
- •Журнал тахеометричного знімання
- •Абриси до виконання розрахунків по тахеометричній зйомці
- •Загальні положення
- •1.2. Складання схеми теодолітних ходів
- •Обчислювальне опрацювання замкненого теодолітного ходу
- •Методичні вказівки до виконання конрольної роботи
- •Відомості про результати польових робіт
- •1.4 Особливості обчислювального опрацювання розімкненого теодолітного ходу
- •1.5. Побудова точок теодолітного ходу за координатами
- •1.6.Побудова ситуації
- •Навчальний полігон
- •1.7. Висотна знімальна основа
- •1.8. Тахеометричне знімання
- •1.9. Нанесення рейкових точок на план
- •Журнал тахеометричного знімання
- •1.10. Побудова горизонталей
- •Зразки умовних знаків
1.6.Побудова ситуації
Побудова на плані характерних точок ситуації ведеться від точок та сторін теодолітного ходу. Носієм інформації для складання плану є абрис (схематичне креслення ситуації), складений візуально під час виконання польових робіт. На абрисі відмічають довжини ліній теодолітного ходу, горизонтальні кути в його вершинах, а також виміряні величини, які визначають положення характерних точок контурів.
Побудова ситуації на план зводиться до відкладання величин, виміряних під час горизонтальної зйомки, що виконується різними способами.
Спосіб прямокутних координат. Систему прямокутних координат розташовують так, як це було при зніманні: за початок відліку беруть початкову точку лінії теодолітного ходу на плані, що складається. Вісь абсцис направляють вподовж неї, а вісь ординат - під прямим кутом до лінії теодолітного ходу. Використовуючи трикутник, вимірник та масштабну
лінійку, наносять точки контурів за їхніми координатами. Числові дані беруть з абрису. (Див. Абрис. Лінія 1-2. x = 82м, Y = 20м. Границя лісу.)
Спосіб
полярних координат. Центр
транспортира суміщають з зображенням
вершини теодолітного ходу, яка с полюсом
при зйомці місцевості.
Нульовий діаметр транспортира направляють
на попередню вершину
теодолітного ходу. Від цього напрямку
відкладають кути, виміряні на
місцевості. За напрямками на точки, що
визначаються, будують зображення
контурів на плані. Якщо кут більший за
180°, то транспортир слід
повернути на 180°. (Див. Абрис. Лінія 1-2.
Зміна
напрямку
дороги).
Спосіб
кутових засічок. З
допомогою транспортира будують на
папері кути
з вершинами в кінцевих точках опорної
сторони, а пересічення сторін кута
дає зображення знятої точки на плані.
(Див. Абрис. Лінія 5-6.
Кінець
насипу).
Спосіб лінійної засічки. Положення точки знаходять побудовою трикутника за довжинами сторін та розташуванню, відміченому в абрисі. Використовується вимірник та масштабна лінійка.
Спосіб створів. За даними абрису в створі пунктів теодолітного ходу відкладають
виміряні до визначених точок відстані. Кінці відстаней дають зображення точок місцевості. (Див. Абрис. Лінія 1-7. d = 74м. Дорога грунтова.)
При побудові плану використовують допоміжні вимірювання: габарити споруд, лінійні засічки, відстані між об'єктами і т.п. (Див. Абрис. Лінія 6-1. 24м , 12м - довжина та ширина споруди,)
Ситуацію наносять тонкими лініями. Лінії, що з'єднують пункти теодолітного ходу та використані для побудови ситуації стираються гумкою. Вимірювання, виконані для зйомок точок абрису, па план не переносяться. План оформляють умовними знаками для топографічних планів масштабів 1:2000 (рис. 2).
Навчальний полігон
М
1:1000
Виконав: Переріз горизонталей 1м
Прийняв:
Рис.2. Зразок оформлення плану горизонтальної зйомки
