10. Синтаксична синонімія простих речень з обставинами допусту зі складнопідрядними і складносурядними реченнями.

Р.Вихованець зазначає, що "допустове значення має своїм підґрунтям усі різновиди часової перспективи – одночасність і різночасність. Крім того, диференційними ознаками допустового значення виступає реальна модальність і характер явища, "що суперечить повідомлюваному наслідку".

СПР становлять базу для творення різних типів простих ускладнених речень і можуть перетворюватися в прості речення з детермінантними підрядними членами. Відомо, що детермінантні підрядні члени пов'язуються з предикативною основою загалом. Здебільшого такі поширювачі розташовуються на початку речення або відокремлюються від присудка кількома словами. Розрізняють суб'єктні, об'єктні, обставинні детермінанти. У процесі перетворення СПР у прості зазнає змін підрядна частина, семантико-синтаксичні відношення та формально-граматичні зв'язки між головною та підрядною частинами. Суть цих змін полягає в перетворенні предиката підрядної частини у віддієслівний або відад'єктивний іменник і в переміщенні його із центральної (присудкової) в периферійну синтаксичну позицію та в заміні сполучників, що виражають семантико-синтаксичні відношення між головною та підрядною частинами, відповідними прийменниками, що спричиняється до утворення прийменниково-відмінкової форми з детермінантною функцією. У цій функції прийменники, як і сполучники, поєднують два елементарних речення в семантично складну конструкцію, однак одне з елементарних речень такої конструкції має з формально-граматичного погляду статус речення, а друге згортається в адвербіалізований субстантивний компонент.

Складні речення з допустовими відношеннями функціонують лише в семантико-синтаксичному ярусі, оскільки допустові відношення формуються з умовно-наслідкових і протиставних відношень власне-семантичного ярусу складного речення. У підрядній частині вказується на неспрятливу умову або перешкоду здійснення того, про що говориться в головній частині.

Необхідно зазначити, що допустові синтаксеми представлені в сучасній українській мові рядом морфолого-синтаксичних варіантів: незважаючи на + Зн.в.; попри + Зн.в.; всупереч + Дав.в.; наперекір + Дав.в.; при + М.в.; незалежно від + Род.в.: Власне-допустові складнопідрядні речення (в головній частині йдеться про здійснення явища всупереч повідомленому в підрядній частині): Незважаючи на те, що бій вщух, на околицях ще рясніли постріли гвинтівок (Ю.Смолич) → *Незважаючи на скінчення бою, на околицях ще рясніли постріли гвинтівок → Всупереч скінченню бою на околицях ще рясніли постріли гвинтівок → Бій вже скінчився, але на околицях ще рясніли постріли гвинтівок. Хоч сонце намагалося прорвати запону хмар, туман плив низько і притискав до землі сиві переддощові сутінки → *Незважаючи на намагання сонця... → *Туман плив низько і притискав до землі сиві переддощові сутінки попри намагання сонця... → *Всупереч намаганню сонця... → *Сонце намагалося прорвати запону хмар, проте туман...

Отже, у синонімічні відношення вступають власне-допустові складнопідрядні речення зі складеними сполучниками незважаючи на те що, дарма що (Дарма що ні родичів, ні приятелів у нього тут не було, ночувати пустили в першу ж хату → *Попри відсутність приятелів та родичів ночувати пустили у першу ж хату і под.). У простих синонімічних із складнопідрядними реченнями вживаються усі варіанти допустових синтаксем.

Протиставно-допустові складнопідрядні речення (підрядна частина містить сполучник підрядності, а головна частина - сполучник сурядності): Хоча обличчя хлопчика до того було зовсім спокійне, але тепер він аж зблід і злякано водив очима → *Незважаючи на недавній спокій хлопчикового обличчя, тепер він аж зблід... → *Попри недавній спокій... → *Всупереч недавньому спокою...

Складносурядні речення утворюються, якщо опустити сполучник підрядності: Обличчя хлопчика до того було спокійне, але тепер він аж зблід і злякано водив очима.

Загальну дериваційну парадигму складнопідрядних речень з підрядними детермінантними допусту можна схематично зобразити так: Хоча ранок був вогкий сірий, але хмари от-от мали вже розійтися → * Незважаючи на вогкий, пронизливий ранок, хмари от-от мали вже розійтися → Попри вогкий, пронизливий ранок... → Ранок був вогкий, пронизливий, але хмари от-от мали вже розійтися.

Узагальнено-допустові складнопідрядні речення (зміст складових частин тільки зіставляється, тобто називаються несхожі явища): Вечір ще бився в степу, хоч робота на будівельному майданчику вже й затихла (М.Чабанівський) → *Незва,жаючи на тривання вечора в степу, робота... → *Попри тривання вечора в степу, робота... → *Вечір ще бився в степу, але робота на будівельному майданчику вже затихла. Жодне з них в цю мить не згадало про Євгена, хоч обом їм він був на думці (В.Земляк) → *Жодне з них в цю мить не згадало про Євгена, незважаючи на думку обох про нього → *Попри думку про Євгена жодне з них не згадало його в цю мить → *Жодне з них не згадало в цю мить про Євгена всупереч думці обох про нього → *Жодне... при думці обох про нього → * Обом їм Євген був на думці, та жодне з них...

Умовно-допустові складнопідрядні речення (підрядна частина поряд з допустом містить семантику умови): Хай мені загрожує небезпека, та я повинен йому допомогти → *Незважаючи на небезпеку я повинен... → *Попри небезпеку... → *Незалежно від небезпеки... → *Наперекір небезпеці... → * Мені загрожує небезпека, та я повинен...