1. Проблеми синтаксичної деривації та синтаксичної синоніміки на сторінках часопису "Мовознавство".

З-поміж досліджень, з проблем синтаксичної деривації, уміщених на сторінках часопису „Мовознавство", варто зупинитися на статті В.І.Кононенка „Про синоніміку безприсудкових конструкцій з порівняльним сполучником „как" у сучасній російській мові" та на статті І.Р.Вихованця „Родовий відмінок на тлі синтаксичної деривації".

У статті В.І.Кононенка „Про синоніміку безприсудкових конструкцій з порівняльним сполучником "как" у сучасній російській мові" розглядається синоніміка безприсудкових порівняльних і порівняльно-зіставних структур з іменником у називному відмінку, що приєднуються до дієслова-присудка за допомогою сполучника „как". З метою встановлення синонімічних зв'язків були піддані трансформації 300 сполучень дієслова з порівняльним зворотом і 70 сполучень з порівняльно-зіставною конструкцією.

Вивчення припустимих трансформацій для структур образного порівняння дозволило лінгвісту виділити такі основні підкласи: 1) підклас, що трансформується в модель ,Д + будто славно, точно, как бьі та ін.) + їм. наз.": горят, как маяк- горят, будто маяк; 2) підклас, що трансформується в модель ,Д + подобно+ ім. дав. ": вертишся, как щепка (К.Паустовський) - вертится подобно щепке\ 3) підклас, що трансформується в модель ,Д + ім. орудн.", напр.: горели, как звездьі - горели звездами; 4) підклас, що трансформується в модель ,Д + присл.": гнут, как медведь (О.Твардовський) - гнут по-медвежьи.

В.І.Кононенко зазначає, що трансформація неможлива для структур, яким притаманні ознаки фразеологізмів: "побледнел, как смерть" (С.Антонов), "работал, как часьі" (С.Славич), "покраснел, как рак" (В.Фролов). Автор приділяє увагу і порівняльним зворотам, що входять до вільних сполучень слів. Ці звороти одночасно виступають у декількох підкласах, утворюючи певні типи комбінацій трансформ. Результати дослідження свідчать про те, що в перші два підкласи складають усі конструкції з вільних сполучень слів. При подібних перетвореннях зберігається основний лексичний зміст висловлення, але відбуваються зміни в структурно-семантичному й експресивно-стилістичному відношеннях.

Порівняльні звороти із сполучником як утворюють лексико-синтаксичні синоніми при заміні сполучника: дивиться, як вовк → дивиться, мов вовк → дивиться, мовби вовк → дивиться, нібито вовк.

Додаткові відтінки значення створюються прийменниковими конструкціями. Так, звороти з прийменниками подібно до, на зразок вказують на відносну схожість двох понять "вилетів, як куля" → "вилетів подібно до кулі".

Як підсилювальна частка розглядається елемент і, що підкреслює значення подібності, але це слово вказує на однотипність і паралелізм у відношеннях зіставлюваних одиниць і тим самим набуває ознак сполучника. Співвідносне слово так виступає при дієслові і підкреслює обставинне значення порівняльно-зіставної конструкції. Співвідносне слово такий супроводжує імена. У сполученні з якісним прикметником воно підтримує значення ступеня якості. Частка же підсилює значення тотожності зіставлюваних одиниць. Вона розміщується в основній частині речення і не виражає однорідності.

Отже, розгляд синонімічних зв'язків і порівняльно-зіставних конструкцій дає можливість визначити їхні спільні і відмінні структурно-семантичні ознаки, глибше проникнути в сутність мовних явищ. Синонімічні заміни є важливим засобом дослідження співвідносних синтаксичних конструкцій.

Проаналізувавши трансформи порівнюваного члена, В.І.Кононенко встановлює близькість їхнього змісту і граматичного значення при структурних відмінностях, що надають висловленню певних відтінків, модального і стилістичного забарвлення, і доходить висновку, що розглянуті паралелі є синонімічними. При цьому конструкції, що відрізняються видами синтаксичного зв'язку (порівняльний зворот і прийменникове сполучення, орудний порівняння, прислівникові утворення), характеризуються як синоніми синтаксичні, конструкції, що відрізняються сполучниками, – як лексико-синтаксичні синоніми.

Аналогічно В.І.Кононенко досліджує перетворення придієслівних порівняльно-зіставних конструкцій. Трансформаційні можливості таких конструкцій репрезентовані відповідними підкласами, співвідносними з підкласами порівняльних зворотів: 1) підклас, що трансформується в модель ,Д + подобно + ім. дав."'.

пройдет, как годы (С.Єсенін) – пройдет, подобно годам; 2) підклас, що трансформується в модель ,Д + присл": брови сдвигает, как отец (А.Кльонов) - брови сдвигает по-отцовски.

При цьому наголошується, що доцільним постає введення в трансформовану модель специфічних лексико-граматичних показників порівняльно-зіставного значення, а саме: 1) підсилювальної частки-сполучника и: сойдут в забвенье, как и люди (Л.Леонов); 2) співвідносного слова (корелятива) „так": ульїбалась так, как мать.

Залежно від уведення в сполучення дієслів з порівняльно-зіставною конструкцією лексико-граматичних показників виділяються такі підкласи: 1) підклас, що трансформується в модель ,Д + как + и + ім. наз": брови сдвигает, как отец - брови сдвигает, как и отец', 2) підклас, що трансформується в модель ,Д + так + как + ім. наз": брови сдвигает так, как и отец; 3) підклас, що трансформується в модель ,Д + так + же + как + ім. наз": брови сдвигает так же, как отец; 4) підклас, що трансформується в модель ,Д + так + же + как + и + ім. наз. ": брови сдвигает так же, как и отец.

Мало уваги приділяє лінгвіст розгляду синонімічних зв'язків конструкцій з власними іменами. Дослідник доходить висновку, що в ролі синтаксичних синонімів порівняльно-зіставних структур виступають прийменникові і прислівникові сполучення, а в ролі лексико-синтаксичних синонімів - конструкції, що відрізняються лексико-граматичними елементами (частками, співвідносними словами). Вивчення структурно-семантичних особливостей безприсудкових конструкцій з порівняльним сполучником і їхніх синонімів підтверджує думку про існування двох різнотипних структур - порівняльних зворотів і порівняльно-зіставних форм, а використання прийомів трансформаційного аналізу дозволяє відмежовувати одні конструкції від інших.

У статті „Родовий відмінок на тлі синтаксичної деривації" І.Р.Вихованця називає дві тенденції в дослідженні семантико-синтаксичних функцій родового відмінка: 1) тенденція до інтеграції відмінкових значень; 2) тенденція до їх широкої диференціації. Прибічником першого підходу був О.М.Пєшковський, який у більш навантаженому російському родовому відмінку виділяв п'ять семантико-синтаксичних функцій. Другий підхід виявляється в граматичних студіях Г.Гельбіга, що визначає в сучасній німецькій мові понад п'ятдесят семантико-синтаксичних функцій. У слов'янських мовах функції родового відмінка досліджували Є.Курилович, Е.Бенвеніст, які доводять, що присубстантивний суб'єктний та об'єктний генітиви грунтуються на номінативі й акузативі. Це теоретичне положення становить основу праці І.Р.Вихованця.

Па думку Є.Куриловича, Е.Бенвеніста, суб'єктний та об'єктний генітиви Ірунтуються на номінативі й акузативі в такому плані: іменні групи типу прихід лікаря і вбивство ворога походять відповідно від лікар приходить, вбити ворога. З цього приводу Є.Курилович робить висновки: 1) суб'єктні та об'єктні синтаксичні функції первісні для генітива; 2) генітив грунтується на номінативі й акузативі, узятих разом.

І.Р.Вихованець зазначає, що у синтаксичній системі української мови називний і знахідний відмінки займають різні рангові позиції: називний як показник підмета посідає центральну позицію найвищого рангу, а знахідний - центральну залежну синтаксичну позицію при дієслівному присудкові. Враховуючи це положення, автор статті досліджує процеси синтаксичної деривації присудкових і підметових компонентів.

Лінгвіст зазначає, що у мові з метою конденсації висловлення нерідко семантична предикатно-суб'єктна основа одного речення стає суб'єктом іншого: Віктор прийшов + Ми були здивовані → Прихід Віктора здивував нас → Цей прихід здивував нас.

У граматичному ладі слов'янських мов активні конструкції „називний суб'єкта дії + перехідне дієслово-присудок + знахідний прямого об'єкта" легко трансформуються у пасивні конструкції „називний суб'єктного об'єкта + пасивне дієслово-присудок + орудний (або прийменниково-відмінкова форма суб'єкта)". Регулярність переходу активних конструкцій в пасивні з відповідними перетвореннями відмінків (знахідний об'єкта → називний суб'єктного об'єкта) засвідчує можливість утворення субстантивних словосполучень від пасивних речень, а не від дієслівних словосполучень з опорними перехідними дієсловами. Найвиразніше на це вказують тричленні субстантивні словосполучення типу написання книги письменником, пор: Письменник написав книгу → Книга написана письменником → написання книги письменником (Зн.в. → Н.в. → Р.в.)

Далі І.Р.Вихованець зазначає, що синтаксичну базу родового відмінка становить називний у функції підмета, пов'язаний з перехідними дієсловами активних конструкцій і що залежний від дієслівних іменників родовий завжди походить від підметового називного, який може виконувати семантико-синтаксичні функції суб'єкта дії, стану або суб'єктного об'єкта: Хлопчик біжить → Біг хлопчика. Дитииа спить → Сон дитиии. Книжка прочитана → Прочитання книжки.

Досить різноманітні функціональні, семантичні і стилістичні відношення спостерігаються в українській мові із знахідним і орудним відмінками в конструкціях з прийменником під. Цей прийменник часто вживається у мові, різноманітний за значенням, лексична сполучуваність зі словами багата кількісно, тому йому приділена значна увага на сторінках збірника: проаналізовані усі випадки синонімії в різних конструкціях з під, а також наведені варіанти перекладу цих конструкцій на російську мову.

У синонімічні відношення можуть вступати варіанти однієї моделі речень, а також різні синтаксичні явища, взаємозамінні в тих самих смислових ситуаціях. Одним з основних понять синтаксичної синоніміки речень є встановлення функціональних синонімічних відношень між простим і складним реченнями. Складні речення з підрядними додаковими вступають між собою в активно діючі синонімічні відношеня. Взаємозамінними постають такі прості й складні речення з об'єктними відношеннями, в яких виражена односуб'єктивність головної і підрядної частин. Більшою мірою синонімічні трансформи речення залежать від можливих перетворень дієслова-присудка підрядної частини у віддієслівний іменник. Синонімічне складному просте речення з інфінітивом у функції додатка. Чіткі синонімічні відношення встановлюються між простим і складним реченнями, в яких форма присудка іменна.

На сторінках "Українського мовознавства" вченими були встановлені різні етапи міжкатегорійного переходу, які властиві субстантивним словосполученням з часовими відношеннями, а також порівняльні синтаксичні дериватеми у сучасній російській та українській мовах.

З-поміж єдностей, які виникли в результаті трансформацій, виділяють субстантивні словосполучення, в яких на місці предметних відношень за певних умов виникають значення ознаки. Субстантивними словосполученнями є конструкції, обидва компоненти яких – іменники. Незвичніть їх виявляється у відсубстантивній залежності прийменниково-відмінкової форми. У такому словосполученні ця форма, потрапивши у граматичну залежність від іменників, набуває функції атрибута. Залежно від семантики прийменниково-відмінкової форми існують субстантивні словосполучення з відношеннями простору, часу, приналежності, причини, мети і т.д.

Словосполучення з часовими відношеннями належать до синтаксичних одиниць, базою яких є складнопідрядне речення. Так, при згортанні складнопідрядного речення у словосполучення синтаксичної деривації спершу зазнає присудок підрядної частини речення, а згодом трансформується і присудок головної.

Порівняння складних іменників абсрактної дії російської та української мов підштовхнуло до встановлення їхньої етимології: вони можуть бути наслідком перетворення словосполученя або мотивуються композитними дієсловами. В обох аналізованих мовах переважну кількість складних іменників абстрактної дії становлять слова, мотивовані словосполученнями, а не дієсловами.

Деривація – це процес, який не можна запрограмувати й обмежити хронологічно.

Література:

1. Безпояско О.К. Відтворення простору відмінковою системою української мови // Українське мовознавство. – Вип, 17. – К.: Либідь, 1990. – С. 70 – 77.

2. Безпояско О.К. Функціонально-граматичні зміни ад'єктивних синтаксичних дериватів // Українське мовознавство. – Вип. 13. – К.: Вища шк., 1985. – С. 63 –69.

3. Вихованець І.Р.Родовий відмінок на тлі синтаксичної деривації// Мовознавство. – №2. – 1983. – С.13 – 20.

4. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис. – К.: Либідь, 1993. – С. 158 – 178.

5. Грабовська С.В. Синтаксича синоніміка в складних реченнях з підрядними додатковими // Українське мовознавство. – Вип. 6. – К.: Вища шк., 1978. С.49 – 50.

6. Клименко Н.Ф. Синтаксичні дериватем в сучасній російській та українській мовах // Українське мовознавство. – Вип. 6. – К.: Вища шк., 1978. – С. 39 – 49.

7. Коваленко Р.О. Відмежування синонімії прийменниково-відмінкових конструкцій від подібних мовних явищ // Українське мовознавство. – Вип. 15. – К.: Вища шк., 1988. – С.62 – 69.

8. Кононенко В.І. Антоніміка синтаксичних конструкцій // Мовознавство. – 1974. – №6. – С. 13 – 20.

9. Кононенко В.І. Синоніміка безприсудкових конструкцій з порівняльним сполучником „как" у сучасній російській мові//Мовознавство. – 1967. № 4. – С. 34 – 40.

10. Фурдуй М.1 Словосполучення з прийменником ПІД в українській літературній мові (До питання сиіггаксичноі синоніми)//Українське мовознавство. – Вип. 8. - К.: Вища шк., 1980. – С. 81 – 88.

До теми „Контамінація і редукція в системі синтаксичної синоніміки і синтаксичної деривації"

Вправа 1. Утворіть прості речення за поданими прийменникове- відмінковими конструкціями: 1) під час + Р.в.; 2) завдяки + Д.в.; 3) всупереч + Д.в.; 4) під + Зн.в.

Визначити, які семантико-синтаксичні відношення вони реалізують.

Вправа 2. Якого вигляду набувають подані українські слова внаслідок їх контамінації?

1) хитати і хилити (хилитати); 2) цурка і палка (цурпалок); 3) безвинний і невинний (безневинний); 4) наздогін і уздогін (навздогін).

Яким шляхом утворюються останні дві сполуки слів?

Вправа 3. На базі складносурядних речень утворіть за вибором прості речення з: 1) узагальнювальним словом; 2) однорідними членами; 3) подвійним присудком.

1) Завод виготовляє сівалки + Завод виготовляє культиватори + Завод виготовляє плуги. 2) Люди були чудовими + Природа була чудовою. 3) Дівчина стояла + Дівчина була схвильованою.

До теми „Валентність у системі синтаксичної деривації"

Картка 1

Валентність як граматична категорія (семантико-синтаксичний аспект валентності).

Визначити валентність дієслівних лексем типу відрізати, розрізати, наказувати, співчувати, чекати, надіслати, перчити, перевозити. Навести відповідні приклади.

Картка 2

З'ясувати погляди на валентність Люсьсна Теньєра. Прокоментувати його розуміння статусу підмета у структурі валентності.

Визначити валентність дієслівних лексем типу відкосити, перечекати, перелазити, доспівати, червоніти, стояти, транспортувати. Навести відповідні приклади.

Картка 3

Розкрити особливості тлумачення валентності І.Р.Вихованцем. Як поняття валентності у вченого пов'язане з кваліфікацією членів речення?

Визначити валентність дієслівних лексем типу нести, відійти, поважати, показувати, вознести, діяти, половіти, пояснювати. Навести відповідні приклади.

Картка 4

Розкрити специфіку лівобічної валентності дієслів та простежити особливості одновалентних дієслів.

Визначити валентність дієслівних лексем типу доставляти, присвоювати, відчистити, розтоптати, дарувати, навозити. Навести відповідні приклади.

Картка 5

З'ясувати специфіку двовалентних дієслів та простежити їх особливості у структурі дієслівної валентності.

Визначити валентність дієслівних лексем типу купати, обламати, зализувати, намітити, зарити, відкручувати, прорубати. Навести відповідні приклади.

Картка 6

З'ясувати особливості тривалентних дієслів та простежити їх особливості у структурі дієслівної валентності.

Визначити валентність дієслівних лексем типу відпороти, нанести, надвозити, спати, сивіти, відгвинтити, поважити, переміщати. Навести відповідні приклади.

Картка 7

Розкрити особливості чотиривалентних дієслів та простежити їх специфіку у структурі дієслівної валентності.

Визначити валентність дієслівних лексем типу простригти, переміщати, сказати, відправляти, привезти, рознести, червоніти. Навести відповідні приклади.

Картка 8

Розкрити особливості п'ятивалентних дієслів та простежити їх статус у структурі дієслівної валентності.

Визначити валентність дієслівних лексем типу знущатися, насміхатися, сточувати, прокопувати, заливати, зеленіти, переслати. Навести відповідні приклади.

Картка 9

З'ясувати особливості шестивалентних дієслів прокоментувати їх місце у структурі дієслівної валентності.

Визначити валентність дієслівних лексем типу вирізати, відшаровувати, надвезти, асфальтувати, пеленати, попрощатися, литися. Навести відповідні приклади.

Картка 10

Встановити специфіку семивалентних дієслів та прокоментувати їх статус у структурі дієслівної валентності.

Визначити валентність дієслівних лексем типу обмотувати, проламувати, перевірити, принести, прокоментувати, зеленіти, знаходитися. Навести відповідні приклади з-поміж дієслівних

Картка 11

Прокоментувати місце валентності категорій.

Визначити валентність дієслівних лексем типу організувати, побачити, забарвлювати, бувати, дискримінувати, доставляти, відгородити, вискочити.

Картка 12

У чому полягає особливість коментування валентності С.Д.Кацнельсоном (Ч.Філлмором, Т.Є.Масицькою)?

Визначити валентність дієслівних лексем типу поспішати, відпаяти, простригти, переправляти, забайдужитися, співати, виконати, збиратися, перегородити.

Картка 13

Граматична категорія валентності і словотвірний рівень мови: особливості зв'язку.

Визначити валентність дієслівних лексем типу сіяти, висівати, проносити, вимішувати, бути, обрубати, запеленати, перев'язувати.

Картка 14

Номінативно-акузативні лексеми у внутрішньо категорійній структурі валентності дієслова.

Визначити валентність дієслівних лексем типу літатися, темніти, повернутися, приїжджати, застаріти, пов'язати, марширувати, бігти, битися.

Картка 15

Конгрсуб'єкт у структурі категорійної семантики валентності: семантика та основні вияви.

Визначити валентність дієслівних лексем типу обточувати, дарувати, відправляти, повідомити, розмовляти, пошкодити, зіпсувати, зализати. Навести відповідні приклади.

Картка 16

З'ясувати зв'язок теорії валентності з теорією головних і другорядних членів речення.

Визначити валентність дієслівних лексем типу стукати, замити, прогризати, розоряти, розгрібати, розмовляти, спилювати, відмовляти. Навести відповідні приклади

До теми „Дериваційні відношення між одиницями одного рангу"

Вправа 1. Виписати спочатку прості речення, а потім складнопідрядні речення. Визначити граматичну основу.

Павло Попович, зоряний син України, став відомим на весь світ. Далі Павлусь почав знову дивитися на ту ясну смужку, що падала з вікна. Хай славить мова українська край, де гніздяться журавлі. Хоробрий ворїн, капітан ніколи не розгублювався в бою.

Вправа 2. Перетворіть прості речення на складнопідрядні речення з підрядними означальними.

Зразок: Не треба забувати заслуг Рильського як перекладача -» Не треба забувати заслуг Рильського, який був перекладачем.

Богдан, як індивідуаліст, сидів окремо, за малесеньким столиком. Встає над землею людина - господар своєї землі. Дивлячись на людей, усміхався і мій батько - великий добрий чолдовік.

Вправа 3. Зробити синтаксичний розбір речень. Лиргель, або глинястий вапняк, с основною сировиною для цементної промисловості. Люблю народ, силу якого ніхто не зломить.

Вправа 4. Перебудувати подані речення з відокремленими додатками, якщо це можливо, у складносурядні або складнопідрядні речення.

Старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пасіки (М.Стельмах). Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на шкіпера(МЛрублат). Щоб ви знали, ні на яку іншу птицю, крім качок, у Тихона не піднімалася рука (О.Довженко). Густі, непрохідні ліси закривали весь простір, окрім високих полонин (І.Франко). На світі все знайдеш, крім рідної матері (Нар. творчість).

Вправа 5. Перебудувати подані речення з відокремленим додатками, якщо це можливо, у складносурядні або складнопідрядні речення.

Нічого не видно, нічого не чуть, крім вітру бушуючого (Марко Вовчок). Ніхто про це не знав, крім купки вірних козаків (Марко Вовчок). Замість хати лежала лише купа головешок, вугілля і сміття (Ю.Смолич). Опріч кавярні, він держав крамничку, також єдину на все село, і був різником (М.Коцюбинський). У кімнаті, окрім цих чужих, було ще з десяток своїх (А.Головко). Окрім старого майстра, в кімнаті було двоє молодих хлопців, зодячгнених у теплі ватанки (І.Франко).

Вправа 6. Перебудувати подані речення з відокремленим додатками, якщо це можливо, у складносурядні або складнопідрядні речення.

Ви здійснюєте волю батьківщини. Все відкиньте, все забудьте, крім неї, крім обовязку. (О.Гончар). Рухнувся натовп, загомонів, посипались жарти, в яких, окрім веселощів, почувся і подив і заздрощі і навіть острах (О.Гончар). Ніч очерети зве у гості, ні птиць, ані людей, опріч ясної зірки в високості (А.Малишко). Не чути ніякого голосу, крім вівчарської трембіти десь на далекій полонині (І.Франко). Замість відповіді, мати голосно сміється . Поки люди лагодилися з жнивами, то на його дворі замість поїхилої хатини стояв веселий будинок (Панас Мирний). Шматочки мармуру на вулицях Помпеї колись служили замість ліхтарів. Пахне грибами й медом, вільністю пахне тією, що опріч назви осінь не має імені їй (М.Рильський). Замість відповіді Алі перекинув голі ноги через край човна і скочив у воду (М.Коцюбинський).

Вправа 7. Перебудувати подані речення з відокремленим додатками, якщо це можливо, у складносурядні або складнопідрядні речення. Розставте розділові знаки.

Як вірну подругу, любить білу акацію степовик. Та й як її не любити. Наперекір суховіям та чорним бурям, повсюди йде вона за людиною, заходячи аж сюди, до самого мертвого моря, де крім солі вже нічого не росте (О. Гончар). Окрім цього руху, помічався ще й другий рух (М.Коцюбинський) Окрім масової науково-освітньої, колектив проводить науково-дослідну роботу, організовує пересувні виставки на репродукційному матеріалі (З газ.). Замість ярків, урвищ, балок - закучерявлені задумливими вербами ставки й водойоми... (Остап Вишня)

Розділ IV. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ І КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

До теми „Власне-семантична, семаи гико-сиптаксична і формально-синтаксична інтерпретації двоскладності/односкладності"

Вправа 1. З поданих слів утворити синонімічні варіанти речень: вітер, повіяти, молоді, деревця, нагнути.

Вправа 2. Проаналізуйте речення і з'ясуйте їхні смислові відмінності.

Плавати - мій улюблений вид спорту. Плавання - мій улюблений вид спорту. Прочитати текст, виписати приклади. Прочитайте текст, випишіть приклади. Я прийшов на міжшкільні змагання і тут зустрівся з колишнім однокласником. Відбувалися міжшкільні змагання, і там я зустрівся з колишнім однокласником. Мій друг відмінно склав екзамен і був огороджений похвальною грамотою. Мій друг, відмінно склавши екзамени, був огороджений похвальною грамотою.

До теми „Дериваційна парадигма синтаксичних одиниць у системі синтаксичної деривації і синтаксичної синоніміки"

Вправа 1. Виділити похідні від цих речень.

Зразок: Діти почали писати, коли повернулись з екскурсії -Діти почали писати після повернення з екскурсії; Повернувшись з екскурсії, діти почали писати.

1. Я багато допомагав у господарстві, бо страрші брати пішли воювати. 2. Саме цей вечір згадався йому, коли в суботу прийшов він в госпіталь. 3. Директор оголосив, що ми завоювали перше місце в змаганнях.

Вправа 2. Перетворити двоскладні речення в односкладні.

Зразок: Я думаю про небуття. -Думаю про небуття.

1. Я хочу знати поезію. 2. Ніхто не мас право відкидати критику. 3. Немовля не спить. 4. Хтось мандрує до Єгипту. 5. Жінка була самотня.

Вправа 3. Виділити похідні структури.

1. Всі прийшли па збори, включаючи старих. 2. Учень розплакався через двійку. 3. Іван переміг в змаганнях завдяки тренуванням. 4. Серце її неспокійно калатало, коли вона бігла назад.

До теми „Порівняльні звороти у системі синтаксичної деривації і синтаксичної синоніміки"

Вправа 1. Перетворити речення з простих з порівняльним зворотом у складнопідрядні з підрядним порівняльним.

1. Хлопець влетів, наче вихор. 2. Хмари насунулися, ніби хвилі. 3. Блакитні тіні розкривали свою глибінь і приймали, як в м 'яке ложе, Гафійчині думки. 4. Гафійка мовчала і тіпалася, як у пропасниці. 5. І задзвенів, як в бурю бір, метал могутньо змахнутих сокир. 6. Вони пролунали, як докір і як пересторога воднораз (За М.Коцюбинським).

До теми „Службові частини мови в синтаксичній синоніміці та синтаксичній деривації¹"

Вправа 1. Порівняйте побудову таких словосполучень української та російської мов однакової семантики і простежте структурні відмінності у цих словосполученнях.

Брати до відома - принимать к сведению, повертати до притомності - приводить в сознание, знущатися з когось -издеваться над кем, в особистій справі - по личному делу, на свій розсуд - по своєму усмотрению, з чиєї провини - по чьей впне, над усяке сподівання - сверх всякого ожидания, над усяке порівняння - вне всякого сравнения, за обопільною згодою - по обоюдному согласию, через відсутність чого - за отсутствием чего, завзятий до науки -ретивьій (упорний) в науке, хворий на грип - больной гршпом, трохи не місяць - за мальїм не месяц, відповідно до наказу -соответственно (согласно) пршазу, серед нічної тиші - в ночной тиши, давати перевагу кому (чому), над ким (чим) - предпочитать кого (что) кому (сему) й отдавать предпочтение кому(чему) перед кем (чем).

Вправа 2. Знайти в художній літературі прийменникові конструкції зі значенням роду діяльності та місцем її поширення за наведеним зразком.

Інструктор з плавання, спеціаліст з генетики, агент у справах продажу, міністерство в справах молоді, інспектор з техніки безпеки, різбяр по дереву, комітет цін.

Висновок: отже, значення роду діяльності та місце її поширення передається прийменниками з, у (в), по або без прийменника.

Вправа 3. Знайти в художній літературі прийменникові конструкції з об'єктним значенням за наведеним зразком.

Міркування щодо події, другий за значенням, звістка про землю, відчути радість, розповісти про новину.

Висновок: отже, об'єктне значення виражається переважно прийменниками за, про, з, на, щодо.

Вправа 4. Знайти в художній літературі прийменникові конструкції з причиновим значенням.

Помилитися через неуважність, з вини пішохода, за підозрою у скоєному злочині.

Висновок: причинове значення можна передати прийменниками через, з, за.

Вправа 5. Знайти в художній літературі прийменникові конструкції зі значенням мети за наведеним зразком.

Інструкція до складання кошторису, комісія для приймання екзаменів, комітет у справах роззброєння, рекомендації щодо лікування тварин.

Висновок: значення мети передається прийменниками для, до, щодо, у справах.

До теми „Корелятивність/не корелятивність синтетичних/аналітичних синтаксичних форм головних і другорядних членів речення у системі синтаксичної синоніміки і синтаксичної деривації"

Вправа 1. З поданих складних речень треба утворити прості синонімічні до них.

Од свіжого подиху ранка злегка тремтіли ж-ита, з рум 'яного сходу линуло світло, і м 'якими хвилями розпливалось поміж: небом і землею.

Зліва кінчалися жита, і починались луки.

У долині, на виднокрузі, сіріло щось широкою смугою і розпливалось у пітьмі.

Не то останні води шуміли збігаючи у Дунай, не то вітер бився в заломах провалля.

У ту ж хвилину кінська голова наткнулась на купку людей

А над нею звісився козак немов шукав чогось на землі.

Соломія приклала до рани мокру холодну ганчірку і Остапові стало легше.

Вправа 2.

Подані речення треба перетворити так, щоб парцельовані елементи були інверсованими.

Буйно розрослася трава і куші, потемніло листя на деревах, могутня гущавина стіною обступила затишні лісові галявини. Позаростали подорожником та лопухом стежки-доріжки, в забутій канаві біля просіки привільна розкинула зелену плахту жалка кропива і тільки де-не-де соромливо майне білим рукавом береза.

До осені ще далеко, ще літо дихає млістю з гарячого синього неба, та Улянка вже не раз помічала, як через дорогу несміливо пролетить біла пушинка.

Давно осипався цвіт груш і кислиць, і тепер на деревах повільно наливалися соком маленькі плоди. Якась грушка, передчасно пожовтівши, падала на землю між ажурного листя папороті. На сонячних лісових горбках солодко пахло нагрітою стиглою полуницею, і теплий вітерець здував з козельців шовковий пух . (За О.Донченком.)

До теми „Обставинна детермінація речення і тексту у системі синтаксичної синоніміки і синтаксичної дериваціГ

Вправа 1.

Визначити смислові відношення в складнопідрядних реченнях. Утворити прості речення з відокремленими обставинами.

Щоб зміцнити свій організм, він почав займатися спортом.

Він засоромився, бо торкнувся її руки в перший раз.

Усі діти зібралися біля класу, щоб привітати свого вчителя зі

святом. Щоб ознайомитись з містом, вони обійшли найбільш характерні його вулиці й завулки.

Вправа 2.

Утворіть від поданих простих речень складнопідрядні з підрядними мети та причини.

Бажаючи поглибити свої знання, студент вирішив піти до бібліотеки.

Вона зайшла до найближчого буфету, дуже захотівши їсти.

Відчувши втому, хлопчик приліг під деревом спочити.

Прагнучи перевірити рівень знань учнів, лектор провів невелике тестування.

Розділ V. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ШКОЛИ

До теми „Снтаксична синоніміка і синтаксична деривація на сторінках періодичної літератури"

Знайомлення учнів з синтаксичними синонімами на занятті гуртка "Юний філолог" (фрагмент заняття у 9 класі)

Тема: Синтаксичні синоніми в сучасній українській мові.

Мета: Дати поняття про синтаксичні синоніми, вчити відрізняти їх від інших видів синонімів; розвивати вміння аналізувати, зіставляти синтаксичні конструкції; виховувати культуру мовлення, викликати прагнення до глибокого вивчення лінгвістичних явиш,.

Перебіг заняття.

1. Повідомлення теми і мети заняття.

Сьогодні ми розглянемо одне з найцікавіших явищ мовознавства, що має назву "синтаксична синоніміка", будемо вчитися знаходити, добирати синтаксичні синоніми, а також з'ясуємо їх роль у мовленні.

2. Подача матеріалу. 1) Слово вчителя.

Скажіть, чи могли б ви пояснити самостійно значення поняття "синтаксична синоніміка"?

Звичайно, поняття про синоніми ви отримали ще в 5 класі.

Давайте пригадаємо, які ж слова ми називаємо синонімами.

Синоніми (від грец. вупопутоз - "однойменний") - це слова, що по-різному називають одне і те ж поняття про предмет, явище, дію, але відрізняються одне від одного або відтінками значення, або стилістичним забарвленням. Наприклад, безжалісний - безсердечний -жорстокий, ліс - гай - байрак.

Так само, як і словам, явище синоніми притаманне ї реченням. Таке лінгвістичне явище отримало назву синтаксичної синонімії.

Порівняйте такі речення:

Деревце, посаджене учнями нашої школи, швидко прийнялося. Деревце, яке посадили учні нашої школи, швидко прийнялося.

Ми бачимо, що ці речення мають різну структуру. Перше _ечення за своєю структурою є простим, ускладненим існрикметниковим зворотом. Друге - складнопідрядне, бо має 2 простими реченнями, де порівняння виражене орудним відмінком. Доберіть синтаксичні синоніми до поданих речень:

1) Роса посипалась, як дощ. - Роса посипалась дощем.

2) Як море лазурне, цвіте степ. - Морем лазурним цвіте степ.

3) Очі його горіли, ніби зірки. - Очі його горіли зірками.

4) Сум кружляє, немов чорний птах. - Чорним птахом кружляє сум.

Завдання 3.

Відредагуйте поданий текст. Скажіть, яку роль відіграють в мовленні синтаксичні синоніми.

Раптом ми опинились на лісовій галявині, яка була обрамлена густим сосновим гаєм. Яка краса тут! Ось веселі ромашки, які дивляться на нас своїми жовтими очима, а ось ніжні дзвоники, які схилили свої голівки додолу. Галина Степанівна, яка була вчителькою біології, запропонувала нам зібрати гербарій. Всіх здивувала колекція рослин, яку зібрала наша однокласниця Оксана.

Раптом ми опинилися на лісовій галявині, обрамленій густим сосновим гаєм. Яка краса була тут! Ось веселі ромашки, які дивляться на нас своїми жовтими очима, а ось ніжні дзвоники, що схилили свої голівки додолу. Наша вчителька біології Галина Степанівна запропонувала нам зібрати гербарій. Всіх здивувала колекція, зібрана нашою однокласницею Оксаною.

У тексті було невиправданим постійне повторення складнопідрядних конструкцій зі сполучними засобами "яка", "які", "яку". Наявність синтаксичних синонімів дає змогу уникнути таких повторів.

Вправа.

Запишіть словосполучення, в яких прийменник ПІД є синонімічним:

біля (просторова семантика); до (значення місця дії); за (значення керівної ролі особи); перед (значення часу дії).

До теми „Основні поняття й основні одиниці синтаксичної синоніміки і синтаксичної деривації"

фрагмент уроку для 7 класу.

Тема: Закріплення вивченого матеріалу за темою«Прислівник».

Мета: вчити учнів виділяти прислівники серед інших частин мови; формувати вміння утворювати ступені порівняння до поданих прислівників, добирати синоніми до відповідних прислівників зіставляти прислівники; розвивати навички правильного написання слів з вивченими орфограмами, пам'ять, творчі здібності, культуру мовлення; виховувати любов до рідної мови, працьовитість, відповідальність, дисциплінованість, почуття взаємодопомоги.

Тип уроку: закріплення інформації.

Перебіг уроку. Орг. момент.

Повідомлення теми і мети. Актуалізація опорних знань. Закріплення інформації.

Вправа 1 (у парах).

Прочитайте речення, визначте, в яких з них виступають прислівники, а в яких омонімічні частини мови:

З гори до її підніжжя котилося велике каміння. - Згори линула пісня жайворонка.

Цього товариша я бачу вперше. - Ми тихо постукали в перше вікно.

Назустріч йому вийшла мати. - Ми поспішали на зустріч з учасниками фестивалю.

Востаннє проглянувши написане, він заклеїв конверт. - В останнє число місяця ми провели екскурсію.

Зробіть висновок про написання прислівників.

Вправа 2 (за варіантами).

Підберіть до поданих прислівників синонімічні ряди:

надзвичайно;

швидко;

старанно.

Вправа 3 (диференційовані завдання для виконання в групах: сильній, середній, слабкій):

1 ГРУПА. У поданих реченнях замініть прислівник дуже іншим синонімічним прислівником:

•Відповідь була дуже коротка. •Іван був дуже здивований. -... •Ми повернулись дуже втомленими. -... •Ця книга мені дуже потрібна. -... • У класі було дуже шумно.

Слова для довідок: невимовна, надто, страшенно, надмірно, донезмоги, надзвичайно.

2 ГРУПА. Розставте прислівники за ступенем поступового збільшення ознаки:

•Найкраще, добре, значно, краще; •Ще гірше, погано, найгірше; •Тонко, найбільш тонко, тонше; •Найважче, більш важко, важко; •Якнайнижче, низько, ще нижче.

ступені:

З ГРУПА. Виконання вправи за допомогою вчителя.

а) перепишіть вживаючи прислівники, що в дужках у вищому

•Але мені стало від того не(легко)...

•Стало (темно) у небі, стало (жовто) на річці по берегах.

•Дід піднімає голову на небо, дивиться довго, потім на баштан дивиться ще (довго).

б) самостійно виконати завдання: від поданих словосполучень утворіть прислівники за зразком: на самий перед - насамперед:

по ліву руку -... з обох боків при всіх людях -... проходячи мимо - ... в один час Слова для перевірки: ліворуч, обабіч, привселюдно, мимохідь,

водночас.

Вправа 5 (завдання у парах).

Перебудуйте речення, замінивши виділені словосполучення прислівниками.

1. Школярі з захопленням ділилися враженнями від кінофільму.

2. Кожного тижня в школі відбувається лінійка.

3. Цю книжку я перечитую другий раз.

У цей день школа була прикрашена, як у час свят.

Відповіді: захоплено, щотижня, вдруге, святково.

До теми „Валентність в синтаксичній синоніміці і синтаксичній

деривації"

Фрагмент заняття гуртка знавців української мови. Тема: "Валентність у системі синтаксичної синонімії".

Мета: пояснити поняття "валентність" і "синтаксичні синоніми", познайомити з видами варіантів синтаксем, навчити серед речень знаходити синтаксичні синоніми, добирати синтаксичні синоніми до поданих речень, виховувати любов до рідного слова.

План.

1. Поняття валентності.

2. Історія дослідження її та напрями розвитку теорії.

3. Семантичні варіанти синтаксем.

3.1. Суб'єктивні синтаксеми:

а) суб'єкт дії;

б) суб'єкт процесу;

в) суб'єкт стану;

г) суб'єкт локативного стану;

3.2. Інструментальні синтаксеми;

3.3. Локативні синтаксеми.

4. Морфологічні варіанти синтаксем.

5. Ознаки синтаксичних синонімів.

Серед поданих речень знайти синтаксичні синоніми: а) Вітер гілочку колише. → Гілочка колишиться вітром. б) Повість написана письменником. → Письменник написав повість.

в) Я не хочу до вас. - Мені не хочеться до вас.

г) Федориха не вірила. - Федорисі не віршося.

ґ) Гостей зібралося! - Гості зібралися. - Багато гостей зібралося.

д) Спів радував нас. - Ми раділи, бо співали.

е) Я розповідав, що друзі зустрілися. - Я розповідав про зустріч друзів.

с) Вона з ним зустрілася. - Вона зустрілася з ним.

ж) Мати купила хліб. - Мати купила хліба.

з) Чумаки привезли солі. - Чумаки привезли сіль.

До поданих речень дібрати синтаксичні синоніми:

Мати докоряла йому ( Мати докоряла його).

Зіграв для діда прелюдію осені (Зіграв дідові прелюдію осені).

Тягнути на крючку (Тягнути крючком).

Мати терла хрін на терці (Мати терла хрін об терку).

Батько передав гроші сином (Батько передав гроші через сина).

Тополі були при дорозі (Тополі були біля дороги).

Вулицями містечка рухалися війська (По вулицях містечка рухалися війська).

Специфіка опрацювання синтаксичних синонімів у шкільному курсі української мови. Програма орієнтує вчителів на те, щоб робота над усіма розділами й темами була пройнята ідеєю розвитку мовлення учнів. До вибору лексичних засобів учнів привчають, практикуючи різноманітні вправи з синонімами, антонімами, фразеологізмами. Якщо з переносним вживанням слів школярі знайомляться при вивченні мови художніх творів, то на стилістичні можливості граматики, на граматичну синоніміку звертається значно менше уваги.

Аналіз учнівського мовлення, передусім мовлення творчих письмових робіт, показує, що значне місце серед мовленнєвих недоліків посідають граматика стилістичної помилки, зумовлені нерозумінням смислових та стилістичних особливостей виражальних засобів, недостатніми практичними навичками утворення та вживання граматичних форм і конструкцій.

Особливо виразно про цей зв'язок говорять помилки, зумовлені невдалим вибором цілком правильних з граматичного погляду одиниць: *Пузир годує робітників хлібом, який твердий, як камінь. *Для мене особливо подобається благородство героя.

Змішування семантичне близьких граматичних конструкцій призводить до пунктуаційних помилок: *Кармелюк - був протестант проти гноблення. *Мені, здасться, цей виступ був найкращим.

А коли таких помилок і недоречностей у мовленні учнів немає, воно все ж далеке від досконалості. Кожне речення буває бездоганним, а загалом усна чи письмова розповідь виходить невиразна, бліда: Чоловік Докії недовго воював. Він повернувся незабаром додому, але він був калікою. За участь у погромі панського мастку його заслали в Сибір. Докія знову залишилася сама. Вона тяжко бідувала з малими дітьми.

У цьому творі - жодної помилки, правильно передано сюжет поеми, немає логічних недоречностей. А все ж читати твір важко, неприємно: у ньому не видно й сліду живої думки, авторського почуття, схвильованості.

Учні здебільшого вживають лише добре відомі, нескладні за структурою речення. Це переконує в тому, як важливо знайомити учнів з синонімічними засобами, привчати їх до використання всіх багатств мови у власній мовленнєвій практиці.

Саме тому багато уваги в граматико-стилістичній роботі в школі приділяється вивченню граматичної синоніміки. Ще О.М.Пєшковський та Л.В.Щерба рекомендували цікавий прийом „стилістичного експерименту" - заміни окремих компонентів тексту з наступним аналізом зумовлених нею змін у змісті і стилістичному забарвленні висловлення, підкреслюючи, що така робота розвиває учня, допомагає добре оволодіти стилем.

Ряд лінгвістів і методистів присвятили свої праці вивченню граматичної синонімії у школі. Але докорінну зміну у це питання внесла нова навчальна програма з мови, в якій аспектам граматичної стилістики приділена значна увага, зокрема особливостям:

• синоніміки типів простого речення, підрядних речень та відокремлених членів речення;

• синоніміки прямої та непрямої мови, сполучникових та безсполучникових складних речень;

• синоніміки часових і способових форм дієслова, повних та коротких прикметників, відмінкових конструкцій іменників.

Усі ці теми сприяють глибокому усвідомленню програмового матеріалу і зіставлення синонімічних форм. У новій ггрограмі звернено достатню увагу і на стилістичне забарвлення зв'язних повідомлень (художній опис у порівнянні з діловим), на вміння перефразувати текст (заміна діалога розповіддю), на вироблення навичок роботи з чернеткою і попередження стилістичних помилок.

Позитивну роль у цьому плані відіграють факультативні заняття та робота гуртків з української мови, які передбачають поглиблення вивченого учнями, що цікавляться мовою, специфікою практичної синтаксичної стилістики.

Найбільшої ефективності вивчення граматичної синонімії набуває при зіставленні синонімічних граматичних конструкцій, тобто виконання учнями вправ на зіставлення. Зіставлення синонімічних варіантів можна проводити при вивченні будь-якого розділу програми. Переважно, ця робота поєднується з аналізом окремих граматичних тем, з граматичним розбором, з опрацюванням орфографії та пунктуації, з інтонаційним аналізом.

Синонімічні варіанти можуть бути використані на будь-якому етапі уроку, але в окремих випадках такому зіставленню може бути присвячений цілий урок (пряма і непряма мова, безсполучникові складні речення і їх синоніми).

Опрацювання граматичної синоніміки не повинно поставати якимсь епізодом, а являти собою невід'ємну складову частину усієї системи роботи на уроках мови.

Література:

1. Бєляєв О.М. Українська мова. Підр. для 7 класу шкіл з російською мовою навчання. – К.: Освіта, 1998.

2. Бєляєв О.М. Методика вивчення української мови в школі. – К.:Рад. шк., 1987.

3. Мельничайко В.Я. Граматичні синоніми на уроках української мови. – К.: Радянська школа, 1978.

4. Олійник О. Світ українського слова. – К.: Хрещатик, 1994.

5. Ткачук Т.П. Зошит з української мови. 7 клас. Донецьк, 2001.

6. Юшук И.Ф. Я учу украинский язык. – К.: Радянська школа, 1991.

Розділ VI. ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА РЕФЕРЕРАТІВ ЗІ СПЕЦКУРСУ