4. Закономірності вияву синтаксичної синоніміки в межах речення.

Синтаксична синоніміка простих речень з відокремленими означеннями зі складнопідрядними реченнями охоплює різноманітні випадки перетворення. Синтаксичні синоніми – це різноструктурні синтаксичні конструкції, які виникають внаслідок змін формально-змістового плану і характеризуються тотожністю граматичного значення та певними семантичними відмінностями. Під граматичним значенням мається на увазі тип відношень, які мають спеціальний засіб вираження: умовні речення – якщо, раз; означальні – що, який, коли; причинові – бо, тому що.

Яскраво ілюструвати явище синтаксичної синонімії можна на реченнєвому рівні, а саме на прикладі простих речень, ускладнених відокремленими означеннями та складнопідрядних речень (СПР) означального типу.

До простих речень, ускладнених відокремленими означеннями, слід зараховувати конструкції такого типу Дівчата, розшарілі від полум'я та переживань, приносили руді грудомахи розплавленого цукру. І здається, що за тим туманцем, синім і безкраїм, летить твоя найкраща сторінка життя. Стривожені світлом, звірятка заворушились, збились в одну купку.

Означення на письмі виділяються комами за таких умов: 1) якщо означення стоїть після означуваного слова; 2) якщо означення відноситься до члена речення, вираженого займенником; 3) якщо препозитивне означення набуває причинового чи умовного значення.

СПР з підрядними означальними – це конструкції, в яких підрядна частина підпорядковується певному слову чи словосполученню головної частини, виступаючи його атрибутивною характеристикою. Підрядна означальна частина може приєднуватися до головної сполучниками що, щоб, як, ніби, мов, наче, хто, куди, коли, пор.: В кімнаті, куди він зайшов, пахло молоком.

Для речень цих двох типів спільною є функція, яку вони виконують, – вказують на ознаку предмета, а також вони відповідають на ті самі питання: який? яка? чий? чия?... При цьому СПР з підрядними означальними відрізняються від речень ускладненої структури тим, що підрядні означальні частини мають свої головні члени і можуть виступати як окремі речення.

Підрядне означальне речення, виступаючи найскладнішою формою передачі атрибутивних відношень, мають свої структурні і семантичні відмінності: конкретизує ознаку предмета в поєднанні з інформацією про дію чи стан його. Синтаксична синонімія в такому випадку може функціонувати лише на рівні: речення дієприкметниковий зворот, у якому дієприкметник, маючи ряд властивостей дієслова, передає ознаку предмета за дією, подібно до речення: Тільки часом шелесне по гіллі вальок снігу, струшений вітром з верховіття ← ...вальок снігу, який струсив вітер з верховіття.

Взаємозаміна підрядного речення дієприкметниковим зворотом і навпаки не завжди можлива. Це зумовлюється специфікою самого дієприкметника в сучасній українській мові, якій мало властиві форми активних дієприкметників теперішнього часу, чим накладається обмеження й на можливості синонімічної взаємозаміни: Михайлик побачив двох величних птахів, що кружляли над ним у високості (М.Стельмах). Трансформувати підрядні частини цих речень у дієприкметникові звороти не можна у зв'язку з тим, що від дієслів-присудків не утворюються відповідні дієприкметники як синонімічні еквіваленти дієслова.

Не замінюється підрядна означальна частина дієприкметниковим зворотом і тоді, коли першому властива умовна модальність: За 16 років мого перебування в університеті мені не довелося зустріти студента, який не прочитав би знаменитий роман ще в гімназії (Ю.Смолич).

Не можна перетворити підрядне означальне речення на просте ускладнене дієприкметниковим зворотом за умови, якщо сполучне слово який, котрий стоїть в Р.в., Д.в., О.в., М.в.: Співав про воду з Дону, якої він жадав напитися в свою останню печальну мить (О.Слісаренко).

Не замінюється підрядне означальне речення дієприкметниковим зворотом і у випадках, коли засобом граматичного зв'язку є слова де, куди, звідки, коли, які є носіями просторового чи часового відтінку підрядної означальної частини: Біля осокорів, де він зустрів свою долю, над ним загримів гарматний грім (М.Стельмах).