12.2. Поняття соціального захисту

У публікаціях зустрічається багато трактувань поняття соціального захисту. Енциклопедичний словник визначає соціальний захист як систему засобів, що здійснюються державою, об'єднанням підприємців та працівників, громадянськими організаціями та рухами та мають ціллю гарантувати певний рівень та якість життя населення, дотримання відповідних прав та привілей громадян, страхування їх від ризику опинитися в скрутному матеріальному становищі, соціальна допомога тим, хто особливо потребує підтримки.

Як загальна норма визнається право кожної людини на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичне й соціальне обслуговування, який є необхідним для підтримки здоров'я та добробуту її самої та її родини, також право на матеріальне забезпечення у разі безробіття, хвороби, інвалідності, вдівства, надходження старості або іншого випадку втрати коштів до існування з незалежних від людини обставин.

Система соціального захисту складається з двох основних форм - соціальне страхування та соціальна допомога. Різниця між ними визначається, у першу чергу, регулюючою роллю держави та джерелом фінансування.

■Ф Соціальне страхування розповсюджується на економічно активне, зайняте населення і забезпечується, головним чином, за рахунок доходів та обмежених дотацій з бюджету. Це є гарантована державою система матеріального забезпечення громадян у разі втрати заробітку внаслідок безробіття, хвороби, старості та інших соціальних та професійних ризиків.

Соціальне страхування є важливим механізмом, що забезпечує відповідальність суспільства й держави, усіх господарських орга­нізацій за дбайливе відношення до особи, реалізацію соціальних гарантій. В Україні розвивається як державне, так і недержавне соціальне страхування. Усі працівники згідно до трудового зако­нодавства підлягають обов'язковому соціальному страхуванню.

До державного соціального страхування зараз відносяться пенсійне забезпечення, виплати допомоги у разі безробіття та непрацездатності, що регулюються відповідними законами та нормативними правовими актами. Страхові внески вносяться організаціями, окремими громадянами, які використовують працю найманих працівників в особистому господарстві, а також самими працівниками. Функціонують державні позабюджетні фонди - Пенсійний фонд, Державний фонд зайнятості. Кошти державного страхування використовуються на виплати пенсій, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, вагітністю та пологами, догляду за дитиною тощо.

• Соціальна допомога - зорієнтована переважно на підтримку найбільш уразливої групи населення — дітей, старих, інвалідів. Вона спрямована на додаткову підтримку, має, як правило, компенсаційний характер і фінансується за рахунок бюджетів різних рівнів та добродійність.

Соціальний захист уявляє собою, з одного боку, функціональну систему, тобто систему напрямків, із яких він здійснюється, а з другого - інституційну, тобто систему інститутів, що її забезпечують (держава, профспілки тощо).