- •1. Суть, завдання, функції і зміст державного фінансового контролю
- •2. Основні етапи розвитку системи дфк.
- •3. Класифікація видів і форм державного фінансового контролю.
- •4. Класифікація дфк за суб'єктами його здійснення.
- •5. Проблеми та перспективи розвитку системи дфк
- •6. Світовий досвід організації дфк
- •10. Аспекти реформування організаційних структур основних органів державного фінансового контролю.Нальнарганпроблеми
- •7. Види бюджетних правопорушень
- •8. Нормативна база організації державного фінансового контролю.
- •9. Основи побудови організаційної структури дфк.
- •11. Раціональна організація дфк як засіб вирішення проблеми фін безпеки країни
- •12. Організаційна структура дкрс України
- •13. Порядок формування планів роботи дкрс.
- •14. Методика відбору об'єктів контролю.
- •15. Розподіл балансу робочого часу працівників дкрс.
- •16. Організація контрольного процесу дкрсУкраїни
- •17. Порядок звітування Державною контрольно-ревізійною службою про результати контролю.
- •18. Сутність, методичні форми податкового контролю.
- •19. Організаційна структура органів податкового контролю
- •20. Порядок формування планів роботи органів податкового контролю.
- •21. Методи, форми та основні напрями масово-роз'яснювальної роботи податкових органів.
- •22. Методика відбору об’єктів контролю
- •23. Порядок звітування органів податкового контролю.
- •24. Система органів податкового контролю
- •25. Організація контрольно перевірочної роботи
- •26. Сутність, методи і форми контролю Державного казначейства.
- •27. Організаційна структура Державного казначейства.
- •28. Контроль за станом виявлених порушень
- •29. Методика відбору об'єктів контролю.
- •30. Організація контрольного процесу у Державному казначействі.
- •31. Порядок звітування підрозділів дку про результати контролю.
- •32. Порядок формування планів роботи Рахункової палати України.
- •33. Методика відбору об'єктів контролю.
- •34. Організація контрольного процесу Рахункової палати України.
- •35. Порядок звітування про результати контролю.
- •36. Предмет та мета документування контрольних заходів та їх результатів.
- •37. Оформлення матеріалів контрольних заходів.
- •38. Узгодження і підписання матеріалів контролю
- •39. Реалізація результатів контрольних заходів і застосування процедури відповідальності за допущені фінансові порушення.
- •40. Контроль за станом усунення виявлених порушень.
- •41. Правові підстави організації взаємодії.
- •42. Розподіл повноважень між органами державного фінансового контролю.
- •43. Взаємодія органів дфк з правоохоронними органами.
- •44. Взаємодія органів дфк з органами влади.
- •45. Взаємодія органів дфк з аудиторськими організаціями і підрозділами внутрішнього контролю організацій.
3. Класифікація видів і форм державного фінансового контролю.
Розрізняють такі види ДФК, що класифікуються за такими ознаками: залежно від часу проведення ДФК поділяється на: попередній, поточний, наступний (ретроспективний) за інформаційним забезпеченням ДФК поділяють на Документальний контроль дозволяє встановити суть і достовірність господарської операції за даними первинної документації, облікових регістрів і звітності, в яких вона знайшла відображення в бухгалтерському, оперативному і статистичному обліку. Фактичний контроль полягає в установленні дійсного реального стану об'єкта лічбою, зважуванням, вимірюванням, лабораторним аналізом та ін. залежно від характеру взаємовідносин суб'єкта та об'єкта ДФК поділяється на види: Зовнішній контроль здійснюється визначеними Конституцією України та незалежними конституційними органами у межах наданих їм конституційних повноважень. Внутрішній контроль здійснюється в межах виконавчої гілки державної влади. за відношенням до власника поділяють на Внутрішньовідомчий контроль проводиться міністерствами, відомствами, органами державного управління стосовно діяльності підвідомчих їм підприємств і організацій у формі тематичних перевірок та ревізій. Внутрішньогосподарський фінансовий контроль здійснюється власниками, апаратом управління підприємницьких структур відповідно до діючого законодавства стосовно діяльності цехів, бригад, дільниць, інших підрозділів підприємств. Основна відповідальність за нутрішньогосподарський контроль лежить на службі головного бухгалтера. за формами здійснення ДФК: 1)Ревізія - це форма документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності; спосіб документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. За наслідками ревізії складається акт. Залежно від відомчої підпорядкованості ревізії класифікуються на: відомчі; позавідомчі. За організаційними ознаками розрізняють ревізії: планові та позапланові. 2)Аудит - форма контролю, що є незалежною експертизою стану бухгалтерського обліку, фінансових звітів і балансів. 3)Тематична перевірка - це форма контролю окремих сторін чи тематичних питань фінансово-господарської діяльності підприємств та організацій. 4)Камеральні перевірки - форма фінансового контролю, яку застосовують в органах виконавчої влади при одержанні і перевірці показників звітності. 5)Фінансова експертиза - форма ДФК, яка передбачає дослідження і оцінку законодавчих та інших нормативно-правових актів, фінансових й економічних результатів діяльності, підготовку обґрунтованих висновків та пропозиції для прийняття рішень щодо об'єкта експертного дослідження. Службове розслідування - це форма контролю дотримання працівниками підприємств, організацій службових обов'язків, а також нормативно-правових актів, які регулюють виробничі відносини. Проводиться спеціальною комісією за наказом керівника підприємства в разі виявлення крадіжок, нестач, втрат. Слідство як форма контролю являє собою процесуальні дії, у ході яких установлюється провина відповідальних посадових, службових осіб у здійсненні тих чи інших порушень, пов'язаних з присвоєнням матеріальних цінностей, безгосподарністю, службовими зловживаннями. Слідство проводиться судово-слідчими правоохоронними органами і регулюється особливим процесуальним законодавством.
