- •1. Суть, завдання, функції і зміст державного фінансового контролю
- •2. Основні етапи розвитку системи дфк.
- •3. Класифікація видів і форм державного фінансового контролю.
- •4. Класифікація дфк за суб'єктами його здійснення.
- •5. Проблеми та перспективи розвитку системи дфк
- •6. Світовий досвід організації дфк
- •10. Аспекти реформування організаційних структур основних органів державного фінансового контролю.Нальнарганпроблеми
- •7. Види бюджетних правопорушень
- •8. Нормативна база організації державного фінансового контролю.
- •9. Основи побудови організаційної структури дфк.
- •11. Раціональна організація дфк як засіб вирішення проблеми фін безпеки країни
- •12. Організаційна структура дкрс України
- •13. Порядок формування планів роботи дкрс.
- •14. Методика відбору об'єктів контролю.
- •15. Розподіл балансу робочого часу працівників дкрс.
- •16. Організація контрольного процесу дкрсУкраїни
- •17. Порядок звітування Державною контрольно-ревізійною службою про результати контролю.
- •18. Сутність, методичні форми податкового контролю.
- •19. Організаційна структура органів податкового контролю
- •20. Порядок формування планів роботи органів податкового контролю.
- •21. Методи, форми та основні напрями масово-роз'яснювальної роботи податкових органів.
- •22. Методика відбору об’єктів контролю
- •23. Порядок звітування органів податкового контролю.
- •24. Система органів податкового контролю
- •25. Організація контрольно перевірочної роботи
- •26. Сутність, методи і форми контролю Державного казначейства.
- •27. Організаційна структура Державного казначейства.
- •28. Контроль за станом виявлених порушень
- •29. Методика відбору об'єктів контролю.
- •30. Організація контрольного процесу у Державному казначействі.
- •31. Порядок звітування підрозділів дку про результати контролю.
- •32. Порядок формування планів роботи Рахункової палати України.
- •33. Методика відбору об'єктів контролю.
- •34. Організація контрольного процесу Рахункової палати України.
- •35. Порядок звітування про результати контролю.
- •36. Предмет та мета документування контрольних заходів та їх результатів.
- •37. Оформлення матеріалів контрольних заходів.
- •38. Узгодження і підписання матеріалів контролю
- •39. Реалізація результатів контрольних заходів і застосування процедури відповідальності за допущені фінансові порушення.
- •40. Контроль за станом усунення виявлених порушень.
- •41. Правові підстави організації взаємодії.
- •42. Розподіл повноважень між органами державного фінансового контролю.
- •43. Взаємодія органів дфк з правоохоронними органами.
- •44. Взаємодія органів дфк з органами влади.
- •45. Взаємодія органів дфк з аудиторськими організаціями і підрозділами внутрішнього контролю організацій.
11. Раціональна організація дфк як засіб вирішення проблеми фін безпеки країни
Раціональна організація та ефективне функціонування інансового контролю сприяють забезпеченню національних економічних інтересів держави, поліпшенню керованості фінансовими ресурсами, розвитку ринкової економіки.
У зв’язку з чим на сучасному етапі розвитку України особливогоактуальним постає питання щодо реформування чинної системи фінансовогоконтролю й розроблення нових концептуальних основ організації системизагальнодержавного фінансового контролю.Раціональна організація та ефективне функціонування державного фінансового контролю сприяє забезпеченню національних економічних інтересів держави, поліпшенню керованості державними фінансовими ресурсами, розвитку ринкової економіки.
Необхідність розвитку системи державного фінансового контролю в Україні обумовлена об’єктивною потребою в створенні системи противаг існуючим реальним загрозам в економічній сфері. Зокрема, це забезпечення надходжень до бюджету податків, зборів та обов’язкових платежів; стабілізація стану фінансово-бюджетної дисципліни; зменшення кількості та обсягів фінансово-бюджетних порушень; вдосконалення системи відповідальності учасників бюджетного процесу; посилення координуючої та спрямовуючої ролі держави в системі фін. контролю.
На цьому шляху залишається ряд проблем, які необхідно поступово вирішувати в науково-практичному аспекті. Так, головною з них можна назвати недосконалу нормативно-правову базу. Поряд з цим, можна виділити недієву організаційно-функціональну структуру органів, що уповноважені на здійснення державного фінансового контролю, відсутність дієвої системи відповідальності за фінансові порушення, низький рівень інформаційно-комунікативного та статистичного забезпечення. Крім того, функції та завдання у сфері ДФК формуються на застарілих теоретико-методологічних засадах.
Вирішення згаданих проблем сприятиме укріпленню основних принципів, на яких ґрунтується бюджетна система України, таких як принципи єдності, обґрунтованості, самостійності, ефективності, повноти, цільового викор-ня бюдж. коштів, відповідальності учасників бюджетного процесу.
12. Організаційна структура дкрс України
Організаційну структуру Служби визначено ЗУ «Про ДКРС в Україні». Зокрема статтею 1 закону встановлено, що: «Державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно –ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в АРК, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) у районах, містах і районах у містах».
Відповідно до ст. 7 закону, Головне к.р. управління України, контрольно-ревізійні управління в арк, областях, містах Києві і Севастополі є юридичними особами, мають самостійні кошториси, розрахункові та інші рахунки в банках, печатки із зображенням Державного герба України і зі своїм найменуванням.
Контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) в районах містах і районах у містах як структурні підрозділи контр- ревізійних управлінь в АРК, областях,Києві і Севастополі мають печатки і відповідні бланки.
Статус ГоловКРУ уточнено в Положенні про Головне рольно-ревізійне управління України, затверджене Указом Президента України від 28.11.2000 № 1265/2000. Цим Положенням, зокрема, визначено, що головКРУ України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовує і координує КМУ через міністра фінансів України.
ГоловКРУ здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку контрольно-ревізійні упр. в АРК областях, містах Києві та севастополі, а також контр-ревізійні підрозділи (відділи групи) в районах, містах, районах у містах, зокрема міжрайонні контр.рев. відділи
ГоловКРУ в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання. У випадках, передбачених законодавством, рішення Голов кру України є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності та громадянами
ГоловКРУ очолює Голова, якого призначає на посаду і звільнює з посади Президент України в установленому законодавством Порядку. Голова ГоловКРУ персонально відповідає перед П. У і КМУ за виконання покладених на ГоловКРУ завдань і здійснення ним своїх повноважень.
Голова ГоловКРУ має заступників, які призначаються на посаду і звільняються з посади відповідно до законодавства. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції ГоловКРУ, обговорення найважливіших напрямів його діяльності в ГоловКРУ утворюється колегія у складі Голови, заступників Голови за посадою, інших керівних працівників державної контрольно-ревізійної служби.
Штатний розпис, кошторис видатків ГоловКРУ затверджує Голова за погодженням з Міністерством фінансів України.
Підконтрольними для органів державної контрольно-ревізійної служби є
центральні та місцеві органи виконавчої влади (крім Адміністрації Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України),інші бюджетні установи й організації, казенні підприємства незалежно відджерел фінансування, а також підприємства та організації, їх об'єднаннянезалежно від форми власності, організаційно-правових форм, відомчоїналежності та підпорядкованості, які отримують (отримували в ревізійномуперіоді) кошти з бюджетів усіх рівнів чи державних цільових фондів, іншідержавні кошти (в тому числі державних валютних фондів) та/або кошти, що залиш. у розпорядженні суб'єктів господарювання у зв'язку знаданими пільгами за платежами до бюджетів.
