3. Звіт про рух грошових коштів

Звіт про рух грошових коштів складається ВІДПОВІДНО до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух гро­шових коштів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 квітня 1999 № 87. Метою складання звіту про рух грошових коштів в надання користувачам фінансової звітності пов­ної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбули­ся у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період.

Звіт про фінансові результати показує прибутковість діяльності підприємства, але не показує надходження і вибуття грошових коштів у результаті цієї діяльності. Причина тут полягає в тому, що звіт про фінансові результати складається згідно з принципом нарахуван­ня: доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Для визначення руху грошових коштів внаслідок поточної діяль­ності підприємства необхідно трансформувати дані звіту про фінан­сові результати згідно з касовим методом, за яким доходи і витрати визнаються, якщо мали місце

Існують два методи трансформації звіту про фінансові результа­ти для отримання інформації про рух грошових коштів:

• прямий методу що вимагає коригування кожної статті звіту. Грошові надходження від реалізації продукції зменшують на суми, витрачені у зв'язку з придбанням запасів, поточними витратами тощо;

• непрямий метод, згідно з яким трансформується безпосеред­ньо сума чистого прибутку.

Використання зазначених методів приводить до однакових ре­зультатів.

У П(С)БО 4 використовується непрямий метод складання звіту про рух грошових коштів.

9.4.4. Звіт про власний капітал

Звіт про власний капітал — звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Зміст і форма звіту про власний капітал, а також загальні вимоги щодо роз­криття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бух­галтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал", затверджений на­казом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.

У міжнародній практиці поширені дві концепції капіталу:

• фінансова — прийнята більшістю підприємств при складанні фінансових звітів. Згідно з фінансовою концепцією капітал, такий як інвестовані кошти або інвестована купівельна спроможність, є синонімом чистих активів або власного капіталу підприємства;

• фізична, згідно з якою капітал, такий як виробнича потужність, розглядається як продуктивність підприємства.

Наведені концепції капіталу приводять до таких концепцій збе­реження капіталу:

• збереження фінансового капіталу, згідно з якою прибуток заробляється, якщо тільки фінансова (або грошова) сума чистих ак­тивів на кінець періоду перевищує фінансову (або грошову) суму чистих активів на початок періоду після вилучення будь-яких ви­плат власникам або внесків власників протягом даного періоду;

• збереження фізичного капіталу — прибуток заробляється, якщо тільки фізична виробнича потужність (або продуктивність) підприємства (або ресурси, необхідні для досягнення такої потуж­ності) на кінець періоду перевищує фізичну виробничу потужність на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власникам або внесків власників протягом даного періоду.

Вибір підприємством відповідної концепції має базуватися на потребах користувачів фінансових звітів.