- •Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності. Визначення та основні принципи соціальної відповідальності. Міжнародні норми соціальної відповідальності.
- •Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність».
- •Рамкова директива 89/391/єс «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників».
- •Трудові норми Міжнародної організації праці. Конвенції та Рекомендації моп. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці.
- •Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці. Основні напрямки співробітництва.
- •Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі.
- •10. Елементи системи управління охороною праці, міжнародний стандарт ohsas 18001:2007
- •10.1. Елементи системи управління охороною праці
- •10.2. Міжнародний стандарт ohsas 18001:2007
- •11. Планування. Впровадження і функціонування суоп. Перевірки і коригувальні дії. Аналіз з боку керівництва.
- •11.1. Планування
- •11.2. Впровадження і функціонування суоп
- •11.3. Перевірки і коригувальні дії.
- •11.4. Аналіз з боку керівництва:
- •12. Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі. Ефективність функціональної структури суоп.
- •12.1. Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників…
- •12.2. Ефективність функціональної структури суоп
- •13. Планування заходів з охорони праці. Види планування та контролю стану охорони праці.
- •13.1. Планування заходів з оп:
- •13.2. Види планування та контролю стану охорони праці
- •14. Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій. Облік і аналіз показників охорони праці.
- •14.1. Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій
- •14.2. Облік показників стану умов і безпеки праці
- •15. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій. Мета та основні . Параметри планів. Аналітична та оперативна частини Плану
- •Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці. Основні складові інтегрованої системи менеджменту. Функціональні та організаційні особливості.
- •Iso 26000 - «Керівництво з соціальної відповідальності»
- •Iso 9000 – «Системи менеджменту якості».
- •Iso 14000 – «Екологічний менеджмент».
- •Загальні положення та визначення. Мета та завдання розслідування нещасних випадків. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків. Обставини, за яких проводиться розслідування
- •Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом
- •Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •Розслідування нещасних випадків
- •Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •До складу спеціальної комісії входять:
- •42. Спеціальна комісія зобов'язана:
- •Розслідування професійних захворювань. Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.
- •Розслідування та облік аварій. Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.
- •Дослідження та профілактика виробничого травматизму.
- •Основні причини виробничих травм та професійних захворювань. Розподіл травм за ступенем тяжкості.
- •Методи дослідження виробничого травматизму.
- •Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності .
- •Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •Вимоги безпеки до розміщення обладнання та утримання робочих місць.
- •Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони. Вимоги до засобів індивідуального захисту.
- •31. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах галузі.
- •32. Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень.
- •33.Утримання території підприємств галузі. Особливості охорони праці при ремонтних роботах, під час вантажно-розвантажувальних робіт.
- •34. Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря. (Із нпаоп 27.0-1.01-08)
- •1. Опалення
- •2. Вентиляція та кондиціювання повітря
- •35. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі. ( Із днаоп 8.7.10—1.01—96 Державний акт про ох. Праці.)
- •36. Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий пил. Вібрація, шум, інфразвук, ультразвук.
- •37. Мікроклімат робочої зони.
- •38. Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •39. Аналіз професійного та виробничого ризиків. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності. Мета і методи аналізу.
- •40. Використання статистичної звітності і актів розслідування нещасних випадків і професійних захворювань в аналітичній роботі.
- •41. Показники частоти та тяжкості травматизму.
- •42.Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці. Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалі.
- •43.Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •Пожежна безпека технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення, вентиляції.
- •45.Державний пожежний нагляд.
- •46.Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, технологічного обладнання.
- •47.Пожежна сигналізація і зв'язок.
- •48. Засоби гасіння пожеж. Протипожежне водопостачання. Первинні засоби пожежогасіння. Автоматичні засоби пожежогасіння на об'єктах галузі.
- •6.3.1. Зовнішнє протипожежне водопостачання
- •6.3.2. Внутрішній протипожежний водогін
- •49. Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
- •Держгірпромнагляд. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду. Перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.
- •Проведення державного нагляду за охороною праці. Види та основні параметри проведення наглядових заходів.
- •3.11. Перевірки поділяються на планові та позапланові.
- •52. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування.
- •Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок.
- •Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.
- •Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду. Страхові тарифи. Страхові виплати.
- •Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків. Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника.
31. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах галузі.
Виділяють три системи засобів і заходів забезпечення електробезпеки:
-система технічних засобів і заходів;
-система електрозахисних засобів; ДНАОП 1.1.10-1.07-01
-система організаційно-технічних заходів і засобів.
Система технічних засобів /'заходів електробезпеки.
Технічні засоби і заходи з електробезпеки реалізуються в конструкції електроустановок при їх розробці, виготовленні і монтажі відповідно до чинних нормативів. За своїми функціями технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки поділяються на дві групи:
-технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок;
-технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при аварійних режимах роботи електроустановок.
Основні технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок включають:
-ізоляцію струмовідних частин;
-недоступність струмовідних частин;
-блоківки безпеки;
-засоби орієнтації в електроустановках;
-виконання електроустановок, ізольованих від землі;
-захисне розділення електричних мереж;
-компенсацію ємнісних струмів замикання на землю;
-вирівнювання потенціалів.
Система електрозахисних засобів.
Електрозахисні засоби — це переносні засоби, призначені для захисту людей, котрі працюють з електроустановками, від ураження електричним струмом, від дії електричної дуги та електромагнітного поля. За призначенням єлектрозахисних засобів умовно поділяють на ізолювальні, огороджувальні та допоміжні.
Ізолювальні електрозахисні засоби призначені для ізоляції людини від частин електрообладнання, котрі знаходяться під напругою, а також від землі. До них відносяться: ізолювальні та вимірювальні штанги, штанги для накладання тимчасових переносних заземлень; ізолювальні та електровимірювальні кліщі; покажчики напруги; ізольовані ручки монтерського інструменту; діелектричні рукавиці, боти та калоші; гумові килимки, доріжки, підставки; ізолювальні ковпаки та накладки; ізолювальні драбини.Ізолювальні електрозахисні засоби поділяються на основні та допоміжні. Основними називають такі ізолювальні електрозахисні засоби, ізоляція котрих надійно витримує робочу напругу електроустановки і за допомогою котрих дозволяється доторкнутись до струмоведучих частин, котрі знаходяться під напругою. Додатковими називають такі ізолювальні електрозахисні засоби, котрі самі не можуть забезпечити безпеку персоналу при даній напрузі електроустановки і є додатковим захисним заходом до основних ізолювальних єлектрозахисних засобів.
Огороджувальні електрозахисні засоби призначені для тимчасового огородження струмоведучих частин обладнання. До них відносяться переносні огородження (ширми, бар'єри, щити, клітки), а також тимчасові переносні заземлення. Умовно до них відносять і переносні попереджувальні плакати.
Допоміжні захисні засоби призначені для захисту персоналу від падіння з висоти (запобіжні пояси та страхувальні канати), для безпечного підіймання на висоту (драбини, кігті), а також для захисту від світлового, теплового, механічного та хімічного впливів (захисні окуляри, протигази, рукавиці, спецодяг).
Система організаційно-технічних заходів і засобів
Забезпечення пожежної безпеки — невід'ємна частина державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства та навколишнього середовища. Відповідно до статті 4 Закону України „Про пожежну безпеку" державні органи виконавчої влади та органи самоврядування усіх рівнів в межах своєї компетенції організовують розроблення та впровадження у відповідних галузях і регіонах організаційних і науково-технічних заходів щодо запобігання пожежам та їх гасіння, забезпечення пожежної безпеки населених пунктів і об'єктів.Згідно діючого законодавства відповідальність за утримання промислового підприємства у належному протипожежному стані покладається безпосередньо на керівника (власника).
Власники підприємств, установ та організацій, а також орендарі зобов'язані:
— розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки;
— відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють в межах підприємства, здійснювати постійний контроль за їх додержанням;
— забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;
— організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки
та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;
— утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту
і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх
використання не за призначенням;
— створювати у разі потреби відповідно до встановленого порядку
підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування
матеріально-технічну базу;
— подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та
документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, що ними
виробляється;
— здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів
виявлення та гасіння пожеж;
— своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність
пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання тощо;
— проводити службові розслідування випадків пожеж.
Відповідно до статті 6 Закону громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які перебувають на території України зобов'язані:
— виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі,які їм належать на праві особистої власності, первинними засобами гасіння пожеж і протипожежним інвентарем, виховувати у дітей обережність у поводженні з вогнем;
— повідомляти пожежну охорону про виникнення пожежі та вжити заходів до її ліквідації, рятування людей і майна.
