- •16.4. Особливості складання та надання звітності суб'єктами малого підприємництва
- •7.1. Загальні підходи до організації економічного аналізу
- •17.2. Організаційні форми та виконавці економічного аналізу
- •17.3. Інформаційно-методичне забезпечення економічного аналізу
- •17.4. Організація технології економічного аналізу
- •18.1. Форми організації зовнішньоекономічної служби на рівні підприємства
- •18.2. Інформаційне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності
- •18.3. Організація переговорів та укладання договорів
- •18.4. Організація поставки товарів та передача документів
- •19.1. Особливості організації управлінського обліку
17.3. Інформаційно-методичне забезпечення економічного аналізу
Для потреб економічного аналізу використовують різноманітні джерела інформації. Потреба в конкретних матеріалах залежить від періоду, що аналізується, цілей та завдань економічного аналізу.
Склад, зміст та якість інформації, яка залучається до аналізу, мають визначну роль у забезпеченні його дієвості. Аналіз не обмежується тільки економічними даними, а широко використовує технічну, технологічну та іншу інформацію.
Всі джерела даних, що залучаються для проведення економічного аналізу, можна поділити на три великі групи.
1. Нормативні, кошторисні, планові джерела інформації. До таких джерел інформації належать всі типи планів, які розробляються на підприємстві (перспективні, поточні, оперативні, плани-графіки виробництва, технологічні карти), а також нормативні матеріли, кошториси, цінники, проектні завдання тощо.
2. Джерела інформації облікового характеру. До них належать всі дані, що містять документи бухгалтерського, статистичного та оперативного обліку, а також всі види звітності в тому числі внутрішньогосподарська звітність, первинна облікова документація.
3. Позаоблікові джерела інформації. До таких джерел інформації належать документи, які регулюють господарську діяльність, а також дані, що не відносяться до перерахованих раніше. Це можуть бути:
► офіційні документи, якими підприємство зобов'язане користуватись у своїй діяльності: Закони України, Укази Президента, Постанови уряду та місцевих органів влади, методичні вказівки та інструкції міністерств, накази вищестоящих органів управління, статут, накази та розпорядження керівників підприємства;
► господарсько-правові документи: договори, угоди, рішення арбітражу та судових органів, рекламації;
► рішення загальних зборів колективу, зборів акціонерів, ради трудового колективу підприємства в цілому або окремих його підрозділів;
► матеріали вивчення передового досвіду, надбані з різних джерел інформації (радіо, телебачення, газет тощо);
► різноманітна технічна і технологічна документація;
► інша інформація необлікового і непланового характеру.
Визначення джерел аналізу та підготовка даних є одним з важливих моментів підготовчого етапу організації і технології аналітичного процесу. Для проведення аналізу з певної теми дослідження необхідні джерела інформації можна оформити у вигляді табл. 17.3.
До організації інформаційного забезпечення аналізу висувається ряд вимог (табл. 17.4).
Крім того, необхідно визначити способи найбільш ефективного задоволення інформаційних потреб, можливість всебічної обробки інформації за допомогою комп'ютерних технологій; розробку програм для використання інформації.
В процесі проведення економічного аналізу (особливо при оцінці фінансового стану підприємства) широко використовуються дані фінансової звітності: Балансу (ф. № 1), Звіту про фінансові результати (ф. № 2), Звіту про рух грошових коштів (ф. № 3), Звіту про власний капітал (ф. № 4), Приміток до фінансової звітності (ф. № 5). Відповідно до П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" фінансова звітність підприємств повинна - мати наступні якісні характеристики: зрозумілість та адекватність тлумачення, достовірність, зіставність, доречність.
Важливим елементом підготовчого етапу робіт є перевірка якості джерел аналізу. Оскільки від якості джерел інформації залежить достовірність результатів аналізу, вони обов'язково ретельно перевіряються.
Перш ніж користуватись інформацією, необхідно переконатись в її Достовірності. Перевірка показників бухгалтерського звіту базується на спеціальних прийомах дослідження достовірності інформації, які
забезпечують виявлення та вимірювання реальних зв'язків результатів роботи підприємства (рис. 17.3).
При цьому необхідно простежити, щоб були правильно заповнені форми звіту і точно зроблені арифметичні підрахунки при виведенні окремих показників. Узгодженість показників різних форм звітності перевіряють, як правило, зіставленням. Деякі показники входять до різних звітних форм і, отже, при правильному складанні звіту обов'язково повинні збігатися.
При цьому використовують внутрішньоформові та міжформові ув'язки (приклад внутрішньоформової ув'язки наведено в табл. 17.5).
В процесі аналізу для логічного контролю достовірності даних звіту показники зіставляють між собою, адже між різними сторонами господарської діяльності існує взаємозв'язок. Перевірка наступності та узгодженості показників звітів за суміжні періоди передбачає порівняння звітних показників в їх динаміці.
При підготовці інформації для економічного аналізу виділяють такі основні етапи (рис. 17.4).
Підготовку даних для економічного аналізу необхідно завершувати її систематизацією та групуванням.
Аналітична обробка даних — це вже безпосередньо аналіз. Тому вона є більш відповідальним етапом роботи аналітика. Організація обробки вимагає відповідного методичного забезпечення, певного рівня підготовки осіб, які займаються аналізом, їх забезпеченості технічними засобами. При цьому відповідальність частіше за все покладається на спеціаліста, який керує аналітичною роботою на підприємстві.
