Характеристика новонароджених

Неонатальний період: від моменту перерізування пуповини по 28 добу включно.

• ранній неонатальний (від моменту перерізування пуповини по 7 добу включно);

• пізній неонатальний (з 8 по 28 добу включно).

Маса тіла новонародженого: середня 3500 г. (хлопчики), 3350 г. (дівчатка);

допустимі нормативні коливання маси тіла: від 2700 г. до 4000 г.

Довжина тіла новонародженого: середня – 50 см;

допустимі нормативні коливання – 46-56 см.

Окружність голови в середньому: 34-36 см.

Окружність грудної клітини в середньому: 32-34 см.

Структурно-логічна схема 2.

Перехідні стани новонароджених

Перехідні стани шкіри:

• фізіологічна ерітима;

• токсична ерітема;

• фізіологічна жовтяниця.

Перехідні стани дихальної системи:

• перший вдих;

• транзиторна гіпервентиляція.

Перехідні стани нирок:

• анурія;

• олігурія;

• альбумінурія;

• сечокислий інфаркт.

Перехідні стани крові:

• транзиторна поліцитемія;

• лейкоцитарний перехрест.

Перехідні стани кишечника:

• фізіологічна диспепсія;

• перехідний дизбактеріоз.

Перехідні стани ССС:

• особливості пульсу;

• акускультативні відмінності.

Статева криза:

• міліа;

• десквамативний вульвовагініт;

• фізіологічна мастопатія;

• метрорагія.

Транзиторна гіпертермія.

Фізіологічна втрата маси тіла:

до 7-10%, відновлення до 7-10 чи 14 дня.

Структурно-логічна схема 3.

Ознаки зрілості новонароджених

Зрілість – це готовність органів і систем новонародженого до позаутробного існування.

Морфологічні ознаки незрілості:

• шкіра зморшкувата, темно-червоного кольору;

• майже повна відсутніть підшкірної основи;

• м’які вушні раковини;

• багато пушкового волосся, особливо на обличчі, кінцівках, спині;

• низьке розташування пупка;

• малі статеі губи не прикриті великими (у дівчаток) та не опущенні в калитку яєчки (у хлопчиків);

• незарощення черепних швів;

• відкриті мале і бокове тім’ячка;

• нігтева пластинка не виповняє нігтеве ложе.

Фунціональні ознаки зрілості:

• достання спонтанна рухова активність;

• фізіологічний гіпертонус згиначів;

• виражені вроджені безумовні рефлекси;

• активне смоктання;

• гучний крик;

• здатність утримувати сталу температуру тіла за певних умов зовнішнього середовища;

• адекватне функціонування всіх органів та систем.

Структурно-логічна схема 4.

Вагові категорії недоношених

1500-2499 г ─ мала маса тіла

1499 – 1000 г ─ дуже мала маса тіла

999 г і менше ─ екстремально мала маса тіла менше

Протокол медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною (додаток до наказу моз України від 4 квітня 2005 р. № 152)

1. Послідовність дій при здійсненні медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною в пологовій залі.

1.1. Відразу після народження акушерка викладає дитину на живіт матері, здійснює обсушування голови і тіла дитини попередньо підігрітою стерильною пелюшкою, одягає дитині чисті шапочку і шкарпетки, накриває сухою чистою пелюшкою та ковдрою.

1.2. Одночасно лікар-педіатр-неонатолог, а за його відсутності лікар-акушер-гінеколог, здійснює первинну оцінку стану новонародженого.

Основна мета первинної оцінки стану новонародженого в пологовій залі – отримати відповідь на наступні питання:

1) чи немає вроджених вад розвитку і інших патологічних станів, які б вимагали невідкладного обстеження та втручання;

2) чи відбулася рання фізіологічна адаптація новонародженого. Оцінка стану новонародженого та медичний догляд за ним здійснюється відповідно наступного алгоритму.

1.3. Після закінчення пульсації пуповини, але не пізніше 1 хв. після народження дитини акушерка, замінивши стерильні рукавички, перетискає та перетинає пуповину (див. розділ 8), за умови задовільного стану дитини (за результатами первинної оцінки стану новонародженого) перекладає дитину на груди матері.

1.4. Акушерка здійснює медичне спостереження за станом новонародженого протягом перебування дитини у пологовій залі. При порушенні стану новонародженого інформує про це лікаря-педіатра-неонатолога, а за його відсутності лікаря-акушера-гінеколога.

1.5. За появи пошукового і смоктального рефлексу (дитина піднімає голову, відкриває широко рот, шукає груди матері) акушерка допомагає здійснити перше раннє прикладання дитини до грудей матері.

1.6. Через 30 хв. після народження дитини акушерка електронним термометром вимірює новонародженому температуру тіла в аксилярній ділянці та записує результати термометрії у карті розвитку новонародженого (Ф097/о).

1.7. Після проведення контакту матері і дитини «очі в очі» (але не пізніше першої години життя дитини) акушерка після обробки рук (див. розділ 15) проводить новонародженому профілактику офтальмії із застосуванням 0.5% еритроміцинової або 1% тетрациклінової мазі відповідно до інструкції застосування одноразово.

1.8. Контакт "шкіра-до-шкіри" проводиться не менше 2 годин у пологовій залі, за умови задовільного стану матері та дитини.

1.9. Після завершення контакту “шкіра-до-шкіри” акушерка, перекладає дитину на зігрітий сповивальний стіл, здійснює обробку та клемування пуповини (див. розділ 8), вимірювання зросту, обводу голови та грудної клітини, зважування.

1.10. Лікар-педіатр-неонатолог, а за його відсутності лікар-акушер-гінеколог перед переведенням дитини та матері в палату спільного перебування здійснює первинний лікарський огляд новонародженого за схемою (див розділ 4.) і записує дані огляду в карту розвитку новонародженого.

1.11. Акушерка (медична сестра) одягає дитині чисті повзуни, сорочечку, шапочку, шкарпетки, рукавички. Дозволяється використовувати чистий домашній одяг.

1.12. Дитина, разом з матір’ю накривається ковдрою і переводиться в палату спільного перебування з дотриманням умов теплового ланцюжка.