- •Періоди дитячого віку
- •Алергологічний анамнез
- •Характеристика новонароджених
- •Перехідні стани новонароджених
- •Ознаки зрілості новонароджених
- •Вагові категорії недоношених
- •Протокол медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною (додаток до наказу моз України від 4 квітня 2005 р. № 152)
- •1. Послідовність дій при здійсненні медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною в пологовій залі.
- •2. Тепловий ланцюжок.
- •Оцінка психомоторного розвитку дитини раннього віку Оцінка психомоторного розвитку дитини на першому році життя
- •Оцінка психомоторного розвитку дитини другого року життя
- •Частина №2
- •1. Білки: жіноче молоко – 3,5 г; коров’яче -3,5 г у 100 мл
- •2. Жири: жіноче молоко – 1,4 г; коров’яче -2,8-3,2 г у 100 мл
- •3. Вуглеводи: жіноче молоко – 1,4 г; коров’яче -2,8-3,2 г у 100 мл
- •Формула Тура
- •Формула Зайцевої
- •3. Об’єм молока на 1 годування
- •Прикорм
- •Правила введення прикорму.
- •Продукти прикорму.
- •Частота введення прикорму
- •Види змішаного вигодовування
- •Режим харчування дітей від 1 до 4 років та енергетична частка у %
- •Частина №3
- •Характеристика шкіри
- •Функції шкіри та їх особливості у дітей раннього віку
- •Фізіологічні стани шкіри і похідних
- •Основні порушення з боку шкіри
- •Функції підшкіряної клітковини
- •Основні порушення збоку підшкірної клітковини
- •Характерною ознакою м’язової системи є рельєф, сила і тонус м’язів
- •Основні порушення збоку м’язової системи
- •Основні порушення збоку кісткової системи
- •Структурно-логічна схема 3
- •Структурно-логічна схема 3
- •Кровотворна система
- •Структурно-логічна схема №1.
- •Структурно-логічна схема № 1.
- •Структурно-логічна схема №1.
- •Структурно-логічна схема № 3. Патологічні зміни
- •Структурно-логічна схема № 1.
- •Структурно-логічна схема № 2.
- •Структурно-логічна схема № 3. Хвороба Верльгофа
- •Структурно-логічна схема № 4. Хвороба Шенлейна-Геноха
- •Структурно-логічна схема № 1.
- •Структурно-логічна схема №2. Гемофілія
- •Семіотика порушень, що визначається аускультативно
- •3.3. Рекомендована література:
- •Лабораторні методи дослідження
- •Функціональні методи дослідження
- •Пневмонія
- •Плеврит
- •Сечовидільна система
- •Iнструментальнi методи дослiдження.
- •Особливості порушення ритму серця в дітей
- •Класифікація вроджених вад серця (в основі – класифікація Marder)
- •Діагностичні критерії основних вроджених вад серця
- •Ускладнення при вроджених вадах серця
Прикорм
− це продукти, які вводяться в доповнення до грудного молока, або сумішей.
Мета і причини введення прикорму:
в грудному молоці і сумішах мало Б, Ж, В у ІІ півріччі життя;
відбувається інволюція нервової системи і ШКТ (згасає смоктальний рефлекс) та формування нових рефлексів – жування;
розширення набору харчових нутрієнтів для подальшого розвитку дитини;
необхідно привчати дитину до нової їжі та переводити її на харчування дорослих;
необхідність освоєння дитиною густої їжі.
Ознаки, що вказують на необхідність введення прикорму
погано набирає масу тіла, при відсутності захворювань;
швидка поява відчуття голоду у дитини.
Негативні наслідки пізнього введення прикорму
розвиток гіпотрофії;
дефіцит мікронутрієнтів;
затримка розвитку навиків жування і ковтання;
несвоєчасне формування знайомства дитини з новими видами їжі і смаковими відтінками.
До 4-х місяців смаку у дитини немає.
З 4-х місяців − прийняття солодкого смаку, з 2-х років – звичка.
Правила введення прикорму.
Вводять у 6 місяців (при всіх видах вигодовування).
Вводять лише здоровій дитині.
Не вводиться під час спеки.
Вводиться спочатку на 2-ге годування (о 10-ій годині),
далі – на 4-те годування (о 18-ій годині) якщо дитина отримує прикорм на два годування;
на 2-ге, 3-тє і 4-те годування якщо дитина отримує прикорм на три годування;
на 2-ге, 3-тє, 4-те, 5-те годування якщо дитина отримує прикорм на 4 годування.
Дають з ложечки і перед годуванням груддю.
Необхідно слідкувати за поведінкою дитини, змінами стулу та висипами на шкірі.
Кожний продукт починають давати з 1 ч. л., поступово доводять до повної порції (за 5-6 діб), яка відповідає вікові дитини.
Введення нової їжі треба починати з монокомпонентних продуктів (не менше 5 діб).
Новий вид прикорму вводиться через 2 тижні.
З 6 до 10 місяців не витісняють повністю одне годування груддю (догодовують груддю).
Для полегшення звикання до нових продуктів рекомендується добавити в прикорм грудне молоко.
Їжа має бути свіжоприготованою, ніжною, гомогенною, 36-37 ◦ С.
Спочатку дитині треба показувати їжу, пропонувати, і повторювати це, не дивлячись на відмову дитини.
Спочатку запропонувати дитині попробувати.
Бажано, щоб вся сім’я сиділа за столом.
Має бути гарна сервіровка.
Прикорм спочатку має їсти мама.
У разі відмови дитини не треба насильно її годувати, бо може від усього відмовитися. Слід запропонувати інший продукт, або в інший день.
Якщо дитина категорично відмовляється від якогось продукту, то можливо, що у неї алергія на нього, або продукт несвоєчасно введено.
Не слід добавляти спеції у блюда прикорму та обмежити сіль.
Продукти прикорму.
каші;
овочеві блюда;
м’ясо, риба, м’який сир, жовток;
фруктові пюре, соки, сухарики;
олія, масло, молочно-кислі суміші.
Якщо маса тіла дитини нормальна, то першим блюдом прикорму вводять кашу (рис гречка), потім кукурудзяну та вівсяну.
Овочеві блюда: дають 2 тижні без м’яса.
Потім добавляють м’ясні продукти (щоб наситити білком) − з 6,5 – 7 міс. Якщо є анемія − можна раніше. Починати з 5-6 грам (кріль, телятина, індюшатина, курятина). Дають 6 разів на тиждень.
Риба − з 9-10 міс. Дають 1р. на 7-10 днів. Краще морську (але не червону).
Сир − з 6,5 міс. (якщо на штучному вигодовуванні − можна пізніше). Це продукт харчування, а не корекція.
Жовток − з 7 міс.
Фруктові пюре − з 6 міс.
Потім соки з 6 міс. Дають після годування, в кількості n*10 (де n − кількість місяців життя), не більше 100 мл.
Олія − з 6 міс. з ½ до 1 ч. л.
Масло вершкове − з 6-7 міс. з ½ до 1 ч. л.
Хліб пшеничний − з 8-9 міс. до 5-10 гр.
Кисло-молочні суміші («НАН-к/м», «Нутрілак», «Нутрілон к/м») – з 8 міс.
