Причини поразки Директорії

• Не змогла створити життєздатний і стабільний політичний режим.

• У результаті її перетворень ослабла соціальна опора директорії (інтелігенція, значну частину якої зарахували «поміщиків і капіталістів»; селянство, особливо біднота яка звинувачувала Директорію в прокуркульській політиці; робітники, оскільки Директорія або її отамани придушували страйки, забороняли робітничі організації за політичного характеру, розганяли профспілки).

• Широкі маси українського населення, особливо селянство, не зовсім усвідомлювали загальнонаціональні інтереси, необхідність створення і зміцнення власної держави.

• Відсутність єдності національно-демократичних сил.

• Несприятливі зовнішньополітичні обставини.

Основні події створення ЗУНР

Дата	Подія
2 листопада 1918р.	Передача австрійським намісником у Гали­чині влади Українській Національній Раді
9 листопада 1918р.	Створення уряду (Тимчасовий державний секретаріат) на чолі з К. Левицьким, а зго­дом — С. Голубовичем
13листопада 1918 р.	Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Згодом її пре­зидентом було обрано Є. Петрушевича

Дмитро Вітовський (1887-1919) - військовий і держав­ний діяч, полковник УГА. У студентські роки брав актив­ну участь у національно-визвольній боротьбі. Був одним з організаторів товариства «Січ». У роки Першої світової війни воював у складі УСС. Був організатором «Листопа­дового зриву» у Львові, результатом якого стало утворення ЗУНР. Брав активну участь у створенні УГА. Брав участь у роботі Паризької мирної конференції 1919—1920 рр. як член делегації УНР. Загинув в авіакатастрофі.

Євген Петрушевич (1863-1940) - політичний і держав­ний діяч. Відігравав провідну роль у політичному житті на західноукраїнських землях. Юрист за освітою, док­тор права. Займався адвокатською практикою. У 1908- 1918 рр. - посол австрійського парламенту, заступник голови. Із 1910 р. - член Галицького сейму. Перебува­ючи на чолі Української парламентської Репрезентації у Відні, він рішуче обстоював українські інтереси в сеймі та парламенті. У роки Першої світової війни був чле­ном ГУР і ЗУР. Для вирішення долі українських земель Австро-Угорщини скликав 18 жовтня 1918 р. у Львові загальні збори українських суспільно-політичних діячів Галичини і Буковини (Українську Конституанту), що перетворилися на очолену ним Українську Національну Раду, яка 13 листопада 1918 р. проголосила створення на українських землях Австро-Угорщини незалежної держави - Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Президентом ЗУНР і став голова Національної Ради Є. Петрушевич. 1 грудня 1918 р. державний се­кретаріат ЗУНР уклав із директорією УНР договір про злуку двох українських держав в одну державну оди­ницю. 22 січня 1919 р. було проголошено акт об'єднання двох держав. 9 червня 1919 р. отримав диктаторські по­вноваження. Після державної катастрофи в листопаді

1918. р. Є. Петрушевич оселився у Відні, де створив уряд (1920-1923 рр.) - Уряд диктатора в екзилі (у вигнанні)), який за підтримки краю боровся на міжнародній арені за успішне вирішення галицької справи. У 1923 р. він ви­їхав до Берліна, щоб вже особисто вести дипломатично-пропагандистську роботу на користь Галичини перед міжнародними колами. Не зрікаючись своїх поглядів, Є. Петрушевич провів останні роки життя в скрутному матеріальному становищі в Берліні, де й помер у 1940 р.

Україно-польська війна 1918-1919 рр.

1 листопада 1918 р. «Листопадовий зрив». Захоплення українськими збройними формуваннями у Львові та інших містах Східної Галичини ключових позицій, урядових установ. Початок україно-польського збройного протистояння, що переросло у війну.

Листопад 1918 р. Початок формування Української Галицької Армії (УГА). Командуючим було призначено М. Омеляновича-Павленка.

11 листопада 1918 р. Захоплення польськими загонами Перемишля.

22 листопада 1918 р. УГА залишила Львів. Переїзд уряду ЗУНР до Тернополя.

• Січень 1919 р. Переформування УГА в регулярну армію, Польсько-українські переговори за посередництвом Англії.

• 22 січня 1919р. Акт Злуки. '

• Лютий 1919 р. Місія Антанти на чолі з генералом Ж. Бартельмі.

• Лютий—березень 1919 р. Вовчухівська операція УГА.

• 22 березня 1919 р. Вимоги Антанти до УГА припинити бо­йові дії.

• Квітень 1919 р. Прибуття до Східної Галичини з Франції 70 тис. солдатів польської армії на чолі з генералом Ю. Галлером.

• 15 травня 1919р. Початок наступу польської армії по всьо­му фронту.

• 24 травня 1919р. Початок наступу румунських військ, які окупували Покуття.

• 9 червня 1919 р. Надання Є. Петрушевичу диктаторських по­вноважень. Командуючим УГА було призначено О. Трекова.

• Червень 1919 р. Чортківська офензива.

• 25 червня 1919 р. Рада міністрів закордонних справ Англії, Франції, Італії, США уповноважила Польщу окупувати Східну Галичину до р. Збруч.

• 28 червня 1919 р. Контрнаступ польських військ.

• Липень 1919 р. Завершення окупації ЗУНР польськими військами. Перехід залишку частин УГА за р. Збруч.

» 21 листопада 1919р. Верховна Рада Антанти надала Польщі 25-річний мандат на у правління. Східною Галичиною.

• 10 грудня 1919 р. Протест Польщі, яка заявила, що Східна Галичина є невід'ємною частиною Польщі.

• 22 грудня 1919 р. Підтвердження Антантою свого рішення від 21 листопада 1919 р.

Внутрішня політика ЗУНР

• За короткий час була сформована ефективна система управ­ління. Відбулися довибори до Української Національної Ради - представницького і законодавчого органу влади. Більшість її депутатів стояла на національно-ліберальних позиціях і представляла Українську національно-де­мократичну партію. Президентом ЗУНР було обрано Є. Петрушевича, який згодом отримав диктаторські повно­важення. Формувалася місцева адміністрація, правоохо­ронні органи, система судочинства.

• Утверджувалися державні символи: прапор - жовто-синій; герб - золотий лев на синьому тлі, обернений у правий бік. Українська мова була проголошена держав­ною. Прийнято закон про громадянство.

• Проголошувалася ліквідація великого землеволодіння (переважно поляків), але здійснення земельної реформи відкладалося до завершення війни.

• Установлювалася державна монополія на продаж зерна, хлі­ба, цукру, спирту, сірників, шкіри, худоби, свиней. В обіг вводилася власна валюта - гривня і карбованець. Уводилася заборона на вивіз нафти. Відбудовувалися залізниці.

• Створювалася система народної освіти: шкільництво отри­мало державний статус, дозволялося існування приватних шкіл, національним меншинам надавалося право «на школу рідною мовою».

• Гарантувалися широкі права національним меншинам. їм було обіцяно 30 % місць у майбутньому парламенті й пра­во користуватися власною мовою.

• Створення Української Галицької Армії для захисту рес­публіки.

Зовнішня політика ЗУНР

Мета	Заходи
• Домогтися міжна­родного визнання ЗУНР • Представництво інтересів на Паризькій мирній конференції	• Відкриття посольств ЗУНР в Австрії, Угорщині, Німеччині • Відкриття дипломатичних представництв ЗУНР у Чехословаччині, США, Канаді, Іта­лії, Бразилії
• Налагодження ди­пломатичних від­носин • Припинення війни з Польщею	• Делегація ЗУНР брала участь у Паризькій мирній конферен­ції (1919 р.) • Ведення переговорів із делега­ціями країн Антанти про укла­дення перемир'я з Польщею та припинення війни