- •Тема: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1920)
- •Брестський мир та унр
- •Умови Брестського миру між унр і країнам Четверного союзу Основні положення
- •Результати і наслідки
- •Політика уцр у січні—квітні 1918 р.
- •Причини падіння уцр і встановлення влади гетьмана п. Скоропадського
- •Домовленості між п. Скоропадським (Українською Народною Громадою) і німецько-австрійським командуванням в Україні
- •Установлення влади п. Скоропадського
- •Закон про тимчасовий державний устрій України (29 квітня 1918 р.) Основні положення
- •Внутрішня політика гетьмана п. Скоропадського Промисловість
- •Сільське господарство
- •Збройні сили
- •Національно-культурна політика
- •Зовнішня політика гетьмана п. Скоропадського
- •Директорія унр Український національний союз та створення Директорії
- •Трудовий конгрес (23—28 січня 1918 р.)
- •Зовнішня політика Директорії унр Мета зовнішньої політики Директорії
- •Шляхи реалізації
- •Внутрішня політика Директорії унр
- •Основні події Другої радянсько-української війни
- •Причини поразки Директорії
- •Акт Злуки унр та зунр (22 січня 1919 р.)
- •Причини поразки та історичне значення зунр Причини поразки
- •Історичне значення
- •Більшовицький режим в Україні в 1919 р.
- •Перший «зимовий похід» армії унр
- •Створення кп(б)у Основні підходи при створенні кп(6)у
- •Причини війни
- •Мета протиборчих сторін
- •Результати та наслідки
- •Ризький мир (18 березня 1921 р.)
- •Основні умови
- •Основні причини поразки Української революції і визвольних змагань
- •2,5 Тис. Делегатів, більшовиків - трохи більше 100.
- •Х арківський з'їзд рад
- •Склад народного секретаріату
- •IV універсал центральної ради. Передумови прийняття IV універсалу
- •IV універсал центральної ради
- •Історичне значення IV універсалу
- •"Закон про національну персональну автономію"
- •Наступ більшовицьких військ на київ
- •Збройне повстання у києві
- •Вступ військ муравйова до києва
- •Склад делегації центральної ради
- •П ричини поразки Центральної Ради
- •Українська гетьманська держава та павло скоропадський
- •Погляди павла скоропадського
- •Останні роки життя п. Скоропадського
- •Перші кроки гетьмана павла скоропадського
- •А грарна політика Павла Скоропадського
- •Становище у промисловості
- •Банківсько-фінансова система
- •Національно-культурна політика
- •Збройні сили української держави
- •Б оротьба проти гетьманського режиму
- •Склад директорії унр
- •Західно - українська народна республіка (зунр)
- •Повстання у львові
- •Утворення західно – української народної республіки
- •Аграрна реформа
- •Створення української галицької армії
- •Злука унр і зунр
- •Заколот отамана м. Григор'єва
- •Українські соціалістичні партії в 1918—1920 рр.
- •Р адянсько-польська війна та її наслідки для україни. Варшавська угода (між унр і польщею)
- •Ставлення до варшавської угоди
- •Н ота керзона
- •Ризький мир
- •Фактори, які впливали на розвиток української культури в 1917—1920 рр.
- •Освітня політика
- •Основні тенденції релігійного життя
- •Культура і духовне життя україни
- •Фактори, що стимулювали духовне життя суспільства
- •Вища школа
- •Література
- •Скульптура
- •Головні політичні сили національної революції
- •Причини поразки національно-визвольної боротьби українського народу
- •Наслідки національно-визвольної боротьби народу за незалежності
- •Історичне значення боротьби українського народу за незалежність
Причини поразки Директорії
Не змогла створити життєздатний і стабільний політичний режим.
У результаті її перетворень ослабла соціальна опора директорії (інтелігенція, значну частину якої зарахували «поміщиків і капіталістів»; селянство, особливо біднота яка звинувачувала Директорію в прокуркульській політиці; робітники, оскільки Директорія або її отамани придушували страйки, забороняли робітничі організації за політичного характеру, розганяли профспілки).
Широкі маси українського населення, особливо селянство, не зовсім усвідомлювали загальнонаціональні інтереси, необхідність створення і зміцнення власної держави.
Відсутність єдності національно-демократичних сил.
Несприятливі зовнішньополітичні обставини.
Основні події створення ЗУНР
Дата |
Подія |
2 листопада 1918р. |
Передача австрійським намісником у Галичині влади Українській Національній Раді |
9 листопада 1918р. |
Створення уряду (Тимчасовий державний секретаріат) на чолі з К. Левицьким, а згодом — С. Голубовичем |
13листопада 1918 р. |
Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Згодом її президентом було обрано Є. Петрушевича |
Дмитро Вітовський (1887-1919) - військовий і державний діяч, полковник УГА. У студентські роки брав активну участь у національно-визвольній боротьбі. Був одним з організаторів товариства «Січ». У роки Першої світової війни воював у складі УСС. Був організатором «Листопадового зриву» у Львові, результатом якого стало утворення ЗУНР. Брав активну участь у створенні УГА. Брав участь у роботі Паризької мирної конференції 1919—1920 рр. як член делегації УНР. Загинув в авіакатастрофі.
Євген Петрушевич (1863-1940) - політичний і державний діяч. Відігравав провідну роль у політичному житті на західноукраїнських землях. Юрист за освітою, доктор права. Займався адвокатською практикою. У 1908- 1918 рр. - посол австрійського парламенту, заступник голови. Із 1910 р. - член Галицького сейму. Перебуваючи на чолі Української парламентської Репрезентації у Відні, він рішуче обстоював українські інтереси в сеймі та парламенті. У роки Першої світової війни був членом ГУР і ЗУР. Для вирішення долі українських земель Австро-Угорщини скликав 18 жовтня 1918 р. у Львові загальні збори українських суспільно-політичних діячів Галичини і Буковини (Українську Конституанту), що перетворилися на очолену ним Українську Національну Раду, яка 13 листопада 1918 р. проголосила створення на українських землях Австро-Угорщини незалежної держави - Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Президентом ЗУНР і став голова Національної Ради Є. Петрушевич. 1 грудня 1918 р. державний секретаріат ЗУНР уклав із директорією УНР договір про злуку двох українських держав в одну державну одиницю. 22 січня 1919 р. було проголошено акт об'єднання двох держав. 9 червня 1919 р. отримав диктаторські повноваження. Після державної катастрофи в листопаді
р. Є. Петрушевич оселився у Відні, де створив уряд (1920-1923 рр.) - Уряд диктатора в екзилі (у вигнанні)), який за підтримки краю боровся на міжнародній арені за успішне вирішення галицької справи. У 1923 р. він виїхав до Берліна, щоб вже особисто вести дипломатично-пропагандистську роботу на користь Галичини перед міжнародними колами. Не зрікаючись своїх поглядів, Є. Петрушевич провів останні роки життя в скрутному матеріальному становищі в Берліні, де й помер у 1940 р.
Україно-польська війна 1918-1919 рр.
1 листопада 1918 р. «Листопадовий зрив». Захоплення українськими збройними формуваннями у Львові та інших містах Східної Галичини ключових позицій, урядових установ. Початок україно-польського збройного протистояння, що переросло у війну.
Листопад 1918 р. Початок формування Української Галицької Армії (УГА). Командуючим було призначено М. Омеляновича-Павленка.
11 листопада 1918 р. Захоплення польськими загонами Перемишля.
22 листопада 1918 р. УГА залишила Львів. Переїзд уряду ЗУНР до Тернополя.
Січень 1919 р. Переформування УГА в регулярну армію, Польсько-українські переговори за посередництвом Англії.
22 січня 1919р. Акт Злуки. '
Лютий 1919 р. Місія Антанти на чолі з генералом Ж. Бартельмі.
Лютий—березень 1919 р. Вовчухівська операція УГА.
22 березня 1919 р. Вимоги Антанти до УГА припинити бойові дії.
Квітень 1919 р. Прибуття до Східної Галичини з Франції 70 тис. солдатів польської армії на чолі з генералом Ю. Галлером.
15 травня 1919р. Початок наступу польської армії по всьому фронту.
24 травня 1919р. Початок наступу румунських військ, які окупували Покуття.
9 червня 1919 р. Надання Є. Петрушевичу диктаторських повноважень. Командуючим УГА було призначено О. Трекова.
Червень 1919 р. Чортківська офензива.
25 червня 1919 р. Рада міністрів закордонних справ Англії, Франції, Італії, США уповноважила Польщу окупувати Східну Галичину до р. Збруч.
28 червня 1919 р. Контрнаступ польських військ.
Липень 1919 р. Завершення окупації ЗУНР польськими військами. Перехід залишку частин УГА за р. Збруч.
» 21 листопада 1919р. Верховна Рада Антанти надала Польщі 25-річний мандат на у правління. Східною Галичиною.
10 грудня 1919 р. Протест Польщі, яка заявила, що Східна Галичина є невід'ємною частиною Польщі.
22 грудня 1919 р. Підтвердження Антантою свого рішення від 21 листопада 1919 р.
Внутрішня політика ЗУНР
За короткий час була сформована ефективна система управління. Відбулися довибори до Української Національної Ради - представницького і законодавчого органу влади. Більшість її депутатів стояла на національно-ліберальних позиціях і представляла Українську національно-демократичну партію. Президентом ЗУНР було обрано Є. Петрушевича, який згодом отримав диктаторські повноваження. Формувалася місцева адміністрація, правоохоронні органи, система судочинства.
Утверджувалися державні символи: прапор - жовто-синій; герб - золотий лев на синьому тлі, обернений у правий бік. Українська мова була проголошена державною. Прийнято закон про громадянство.
Проголошувалася ліквідація великого землеволодіння (переважно поляків), але здійснення земельної реформи відкладалося до завершення війни.
Установлювалася державна монополія на продаж зерна, хліба, цукру, спирту, сірників, шкіри, худоби, свиней. В обіг вводилася власна валюта - гривня і карбованець. Уводилася заборона на вивіз нафти. Відбудовувалися залізниці.
Створювалася система народної освіти: шкільництво отримало державний статус, дозволялося існування приватних шкіл, національним меншинам надавалося право «на школу рідною мовою».
Гарантувалися широкі права національним меншинам. їм було обіцяно 30 % місць у майбутньому парламенті й право користуватися власною мовою.
Створення Української Галицької Армії для захисту республіки.
Зовнішня політика ЗУНР
Мета |
Заходи |
• Домогтися міжнародного визнання ЗУНР • Представництво інтересів на Паризькій мирній конференції |
• Відкриття посольств ЗУНР в Австрії, Угорщині, Німеччині • Відкриття дипломатичних представництв ЗУНР у Чехословаччині, США, Канаді, Італії, Бразилії |
• Налагодження дипломатичних відносин • Припинення війни з Польщею |
• Делегація ЗУНР брала участь у Паризькій мирній конференції (1919 р.) • Ведення переговорів із делегаціями країн Антанти про укладення перемир'я з Польщею та припинення війни |
