- •1. Рекомендації щодо написання та оформлення розрахунково-графічної роботи
- •2. Завдання для розрахунково-графічної роботи
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні
- •Вихідні данні
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •3. Методика виконання роботи
- •3.1. Довгострокове (оперативне) прогнозування
- •3.2. Аварійне прогнозування
- •4. Визначення часу підходу забрудненого повітря до об'єкта.
- •4. Визначення можливих втрат населення (в) проводимо за формулою:
- •6. Прийняті допущення
- •7. Урахування різних умов виникнення аварії з нхр
- •10. Графічна робота:
- •1. Для метеоумов: швидкість вітру 2 м/с, напрямок вітру - західний.
- •2 . Для метеоумов: швидкість вітру менше 1 м/с. Напрямок вітру північно-західний.
- •11. Заходи та засоби захисту робітників і службовців на хімічно небезпечному об’єкті в разі виникнення аварії.
- •4 Контрольні питання
- •Список літератури
- •Державна служба україни з надзвичайних ситуацій
- •Швидкість переносу переднього фронту хмари забрудненого повітря
- •В умовах міської забудови, сільського будівництва або лісів глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря для кожного 1 км цих зон зменшується на відповідні коефіцієнти:
- •Коефіцієнт (к), який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (свсп)
- •Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на хімічно небезпечних об'єктах та транспорті, км
- •Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії
- •Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії
- •Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії
- •Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії
- •Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії
- •Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії
- •Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії
- •Перекладні коефіцієнти для різних нхр для визначення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії
- •Час випарювання (термін дії джерела забруднення) для деяких нхр, годин
3.1. Довгострокове (оперативне) прогнозування
Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів забруднення, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складення планів роботи та інших довгострокових (довідкових) матеріалів.
3.1.1. Для довгострокового (оперативного) прогнозування використовуються такі дані:
загальна кількість НХР для об'єктів, які розташовані в небезпечних районах (на воєнний час та для сейсмонебезпечних районів тощо). У цьому разі приймається розлив НХР "вільно";
кількість НХР в одиничній максимальній технологічній ємності для інших об'єктів. У цьому разі приймається розлив НХР "у піддон" або "вільно" залежно від умов зберігання НХР;
метеорологічні дані: швидкість вітру в приземному шарі – 1 м/с, температура повітря 200С, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) -інверсія, напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 360 град.;
середня щільність населення для цієї місцевості;
площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) SЗМХЗ =3,14Г2;
площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) SПЗХЗ=0,11Г2;
ступінь заповнення ємкості (ємностей) приймається 70% від паспортного об'єму ємкості;
ємкості з НХР при аваріях руйнуються повністю;
при аваріях на продуктопроводах (аміакопроводах тощо) кількість НХР, що може бути викинута, приймається за її кількість між відсікателями (для продуктопроводів об'єм НХР приймається 300- 500 т);
заходи щодо захисту населення детальніше плануються на глибину зони можливого хімічного забруднення, яка утворюється протягом перших 4 годин після початку аварії.
3.2. Аварійне прогнозування
Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій в зоні можливого забруднення.
3.2.1. Для аварійного прогнозування використовуються такі дані:
загальна кількість НХР на момент аварії в ємності (трубопроводі), на якій виникла аварія;
характер розливу НХР на підстильній поверхні ("вільно" або "у піддон");
висота обвалування (піддону);
реальні метеорологічні умови: температура повітря (град.С), швидкість (м/с) і напрямок вітру у приземному шарі, ступінь вертикальної стійкості повітря СВСП (інверсія, конвекція, ізотермія) (табл. 7);
середня щільність населення для місцевості, над якою розповсюджується хмара НХР;
площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) (див. пункт 3.2.2.1);
площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) (див. пункт 3.2.2.2);
прогнозування здійснюється на термін не більше ніж на 4 години, після чого прогноз має бути уточнений.
3.2.2. Визначення параметрів зон хімічного забруднення під час аварійного прогнозування.
3.2.2.1. Зона можливого хімічного забруднення.
3.2.2.1.1. Розмір ЗМХЗ приймається як сектор круга, форма і розмір якого залежать від швидкості та напрямку вітру (табл. 5), і розраховується за емпіричною формулою.
Площа ЗМХЗ: Sзмхз = 8,72 · 10 -3 ·Г2 · φ км2, (1)
де
Г - глибина зони ( Додаток табл.8-16);
φ - коефіцієнт, який умовно дорівнюється кутовому розміру зони (табл. 5).
3.2.2.2. Прогнозована зона хімічного забруднення.
Площа ПЗХЗ: Sпрог. = К · Г2 · N 0,2 км2, (2)
де
К - коефіцієнт (табл. 4);
N - час, на який розраховується глибина ПЗХЗ.
Ширина ПЗХЗ:
при інверсії Ш = 0,3Г ·0,6 км;
при ізотермії Ш = 0,3Г·0,75 км;
при конвекції Ш = 0,3Г·0,95 км,
де
Г - глибина зони забруднення, яка визначається з використанням таблиць на сторінках 9-20.
