1. Для метеоумов: швидкість вітру 2 м/с, напрямок вітру - західний.
2 . Для метеоумов: швидкість вітру менше 1 м/с. Напрямок вітру північно-західний.
11. Заходи та засоби захисту робітників і службовців на хімічно небезпечному об’єкті в разі виникнення аварії.
За аварії з викидом НХР, наслідки якої виходять за межі підприємства, черговий диспетчер негайно сповіщає чергові зміни аварійних служб (газо рятівної, протипожежної, медичної), штаб ЦО міста (району), а також керівників підприємств, установ і організацій відповідно із заздалегідь розробленою схемою оповіщення, текстом звернення, який передається після сигналу «Увага Всім» із включенням об’єктових електричних сирен.
Для захисту робітників і службовців на хімічно небезпечному об’єкті використовуються промислові протигази або респіратори спеціального призначення типу РПГ-67, РУ-60, а також захисні споруди, які обладнані ІІІ режимом вентиляції. Люди, які знаходяться в житловому секторі, в будинках, повинні зачинити вікна й кватирки, вимкнути опалювальні прилади, загасити вогонь у печах, надіти протигази а підручні засоби захисту шкіри й швидко вийти із зони хімічного зараження.
Напрямок виходу населення, як правило, указують представники органів ЦО або міліції. У будь-якому разі виходити треба перпендикулярно до напрямку руху зараженого повітря, бажано на підвищену й добре провітрювану ділянку місцевості.
За відсутності протигазів під час виходу із зони зараження необхідно періодично затримувати на кілька секунд дихання, для захисту органів дихання використовувати тканини, змочені водою, та ватні частини одягу. Завдяки цьому значно знижується кількість повітря, що потрапляє до легенів, а відповідно зменшується ступінь ураження.
Після виходу із зони зараження люди, які отримали незначне ураження (кашель, нудота), повинні вернутись до медичних установ для отримання необхідної допомоги.
Про усунення небезпеки ураження населення сповіщають органи ЦО. У всякому разі вхід у житлові й виробничі будинки дозволяється тільки після контрольної перевірки вміст НХР у повітрі приміщень.
Висновки:
Оскільки населений пункт попадає в зону хімічного зараження, тривалість вражаючої дії хлору становить 22 год, час підходу хмари зараженого повітря – 1.8 хв, то слід терміново оповістити мешканців населеного пункту про необхідність негайно одягнути протигази (при відсутності їх - ватно-марлеві пов'язки) і евакуюватись у напрямку, перпендикулярному до руху хмари зараженого повітря.
4 Контрольні питання
Обгрунтуйте вплив на вражаючі дії НХР, топографічних особливостей місцевості.
Дайте характеристику стану приземного шару повітря - Інверсія, Ізотермія, Конвекція.
Які об’єкти можна віднести до вибухонебезпечних?
На який термін часу здійснюється аварійне прогнозування?
Назвіть у якому випадку приймається методика розлив "вільно", а в якому випадку розлив "у піддон".
Список літератури
Основні законодавчі та нормативно-правові акти
1. Конституція України. Основний закон. – К., 1996.
2. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). - Київ: Відділ поліграфії Українського центру держсанепіднагляду МОЗ України, 1998. - 125 с.
3. Закон України від 24 червня 2004 року № 1859 –IV «Про правові засади цивільного захисту».
4. Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105 – ХIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
5. Закон України від 17 грудня 1996 року N 607/96-ВР «Про забезпечення санітарно та епідеміологічного благополуччя населення».
6. Закон України від 17 грудня 1993 року № 3745 –ХII «Про пожежну безпеку».
7. Закон України від 14 жовтня 1992 року № 2694 –ХII «Про охорону праці».
8. Закон України від 18 січня 2001 року № 2245-III «Про об'єкти підвищеної небезпеки».
9 Закон України від 14 січня 1998 року – К., 1998року «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань».
10. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 368 “Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями ”.
Основна література
1. Желібо Є.П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. - Київ: „Каравела”, 2006. – С. 184 – 186.
2. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти України – Київ: “Каравела” 2008. –С. 1171-180.
3. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. – 2-ге вид., переробл. - К.: Знання, 2010. – С. 42-46.
4. Кучма М.М. Цивільна оборона ( цивільний захист): Навчальний посібник. – 3-тє видання, виправлене і доповнене – Львів: «Магнолія плюс», 2009.- С. 71-82.
5. Скобло Ю.С., Соколовська Т.Б., Мазоренко Д.І., Тіщенко Л.М., Троянов М.М. Безпека життєдіяльності. – Київ: „Кондор”, 2006. – С. 275-276.
6. Євдін О.М., Могильниченко В.В. Захист населення і територій від над-звичайних ситуацій. Том 1. Техногенна та природна небезпека. Київ: “КІМ”, 2007. – 636 с.
7. Євдін О.М., Могильниченко В.В. Захист населення і територій від над-звичайних ситуацій. Том 5. Небезпечні хімічні речовини та заходи захисту від них. Київ: “КІМ”, 2010. – 472с.
8. Буц Ю.В., Третьяков О.В., Шароватова О.П. Безпека життєдіяльності. – Практикум Харків: УЦЗУ, 2008. – С. 9-19.
Додаткова література
1. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – Київ: «Центр навчальної літератури», 2004.- С. 40-56.
2. Яремко З.М. Безпека життєдіяльності. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 320с.– 320с.
Додаток А