- •1. Рекомендації щодо написання та оформлення розрахунково-графічної роботи
- •2. Завдання для розрахунково-графічної роботи
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні
- •Вихідні данні
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •Вихідні данні:
- •3. Методика виконання роботи
- •3.1. Довгострокове (оперативне) прогнозування
- •3.2. Аварійне прогнозування
- •4. Визначення часу підходу забрудненого повітря до об'єкта.
- •4. Визначення можливих втрат населення (в) проводимо за формулою:
- •6. Прийняті допущення
- •7. Урахування різних умов виникнення аварії з нхр
- •10. Графічна робота:
- •1. Для метеоумов: швидкість вітру 2 м/с, напрямок вітру - західний.
- •2 . Для метеоумов: швидкість вітру менше 1 м/с. Напрямок вітру північно-західний.
- •11. Заходи та засоби захисту робітників і службовців на хімічно небезпечному об’єкті в разі виникнення аварії.
- •4 Контрольні питання
- •Список літератури
- •Державна служба україни з надзвичайних ситуацій
- •Швидкість переносу переднього фронту хмари забрудненого повітря
- •В умовах міської забудови, сільського будівництва або лісів глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря для кожного 1 км цих зон зменшується на відповідні коефіцієнти:
- •Коефіцієнт (к), який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (свсп)
- •Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на хімічно небезпечних об'єктах та транспорті, км
- •Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії
- •Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії
- •Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії
- •Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії
- •Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії
- •Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії
- •Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії
- •Перекладні коефіцієнти для різних нхр для визначення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії
- •Час випарювання (термін дії джерела забруднення) для деяких нхр, годин
4. Визначення часу підходу забрудненого повітря до об'єкта.
Час підходу хмари НХР до заданого об'єкта залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком і визначається за формулою:
t = X/ V год. ,
де X - відстань від джерела забруднення до заданого об'єкта, км;
V - швидкість переносу переднього фронту забрудненого повітря в залежності від швидкості вітру (табл. 2), км/год.
5. Визначення тривалості (Т) вражаючої дії НХР можливо за таблицею 23 з урахуванням примітки до неї та за допомогою розрахунків (для фосгену) якщо немає можливості знайти за таблицею.
Розрахунок проводиться таким чином:
- тривалість дії НХР визначається терміном випаровування НХР з поверхні її розливу (tур = tвип), що залежить від характеру розливу ("вільно" чи "у піддон"), швидкості вітру, типу НХР і може бути визначено за табл. 6 або розраховано за формулою:
tур = tвип = h х d/К1 х К2 х К3,
де d - щільність НХР, т/м3 (табл. 25);
h - висота шару розлитої НХР, м (якщо ємності не обваловані - "вільний" розлив h = 0,05 м.
Якщо обваловані: h = Н - 0,2 (м), де Н - висота обвалування);
К1- коефіцієнт, що залежить від фізико-хімічних властивостей НХР, береться з табл. 25:
К2- коефіцієнт, який враховує температуру повітря (табл.24);
К3- коефіцієнт, що враховує швидкість вітру V і розраховується К3 = (V+2)/3
4. Визначення можливих втрат населення (в) проводимо за формулою:
В= N Ві,
де N - кількість мешканців; Ві - можливі втрати людей (таблиця 26).
Структуру втрат населення знаходимо згідно з приміткою до таблиці 26 (додаток:Т)
легко уражені -0,25; важкого ступеня -0,4; смертельні уражені -0,35.
6. Прийняті допущення
6.1. Для прогнозування за цією методикою розлив "вільно" приймається, якщо вилита НХР розливається підстильною поверхнею при висоті шару (h) не вище 0,05 м. Розлив "у піддон" приймається, якщо вилита НХР розливається поверхнею, яка має обвалування, при цьому висота шару розлитої НХР має бути h = H – 0,2 м, де H – висота обвалування.
6.2. При аварії з ємностями, які містять кількість НХР менше від нижчих меж, що вказані в таблиці, глибини розраховуються методом інтерполювання між нижчим значенням та нулем.
6.3. Усі розрахунки виконуються на термін не більше 4 годин.
Після отримання даних з урахуванням усіх коефіцієнтів отримане значення порівнюється з максимальним значенням переносу повітряних мас за 4 години:
Г = 4V,
де V - швидкість переносу повітряних мас (табл. 2);
Г - глибина зони.
Для подальшої роботи береться найменше з двох значень, що порівнюються.
6.4. Глибини розповсюдження для НХР, значення глибин розповсюдження яких не визначено в таблицях 9 - 20, розраховуються з використанням коефіцієнтів таблиці 20.
Для розрахунків у цьому разі береться значення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря хлору, яке відповідає умовам, за яких виникла аварія з НХР (швидкість вітру, СВСП, температура повітря, кількість НХР), і множиться на коефіцієнт, отриманий з таблиці табл. 20 для даного НХР.
