8. Аналіз діяльності підприємства за техніко-економічними показниками:

• обсяг продукції;

• матеріаломісткість продукції;

• обсяг основних фондів;

• обсяг оборотних фондів;

• знос основних фондів;

• фондоозброєність;

• виробнича потужність;

• трудоємкість.

9. Аналіз інформаційного забезпечення та internet-економіки:

– інформаційне середовище підприємства;

• зовнішня та внутрішня інформація;

• система відкритої інформації;

• захист інформації та інформаційна безпека

Джерелами інформації для виконання завдань виробничої практики є:

- форми звітності підприємства за 3 – 5 років (баланс, фінансовий звіт, звіт з праці тощо);

- плани роботи підприємства;

- схема організаційної структури підприємства;

- посадові інструкції;

- інші документи.

Копії документів, що використовуються для виконання завдань виробничої практики подаються у додатках до звіту з виробничої практики.

3. Методичні рекомендації щодо підготовки звіту з виробничої практики

Результати практики студент оформляє у вигляді письмового звіту. Загальний обсяг звіту становить 35 – 40 сторінок друкованого тексту.

Після підготовки звіту студент оформлює його згідно вимог і реєструє на кафедрі. Зареєстрований звіт після перевірки керівником, в разі позитивного відгуку, допускається до захисту.

Структура звіту

Звіт з виробничої практики складається зі вступу, основної частини, висновків, переліку літературних джерел і додатків.

У вступі необхідно висвітлити головні аспекти у певній послідовності:

• база практики;

• термін проходження практики;

• мета і завдання практики.

Основна частина представляє аналіз виконаних завдань.

За зміст звіту, вірогідність і об'єктивність всіх даних несе відповідальність студент — автор роботи.

Бажано ілюструвати текст звіту графічними матеріалами – схемами, графіками, діаграмами.

Висновки мають містити узагальнення. Досить лаконічно відображається методична і практична цінність виконаної роботи, взаємозв'язок управлінської діяльності з виробничо-фінансовими процесами в організації. При цьому основну увагу потрібно приділити викладенню узагальненої оцінки результатів аналізу.

Всі використані джерела інформації мають розміщуватися у такій послідовності у переліку літературних джерел:

• закони України (у хронологічній послідовності);

• укази Президента, постанови уряду (у хронологічній послідовності);

• директивні матеріали міністерств (у хронологічній послідовності);

• монографії, брошури, підручники та посібники (за алфавітом);

• статті з періодичних видань (за алфавітом);

• інструктивні, нормативні та інші матеріали, що використовуються організацією (за алфавітом);

• іншомовні видання та джерела Internet.

Список використаних джерел має містити не менше 20 назв. Посилання на них у тексті наводяться у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у переліку літературних джерел.

Наприклад:

19,

що означає, що у тексті відбувається посилання на видання, яке має порядковий номер 19 у переліку літературних джерел.

Якщо у тексті наводиться цитата з роботи, то до помітки про порядковий номер джерела інформації додається номер сторінки, на якій є відповідна цитата.

Наприклад:

19, с. 128,

що означає, що у тексті наведена цитата з видання, яке має порядковий номер 19 у списку літератури та знаходиться на 128 сторінці указаного джерела.

Бібліографічний перелік слід подавати згідно з вимогами державного стандарту.

Приклади подання інформаційних джерел:

• закони України :

Закон України " Про підприємства в Україні" від 27.08.98г. // Бізнес.- №36 - 1998.-7сентября.

• укази Президента, постанови уряду:

Указ Президента України „Про заходи щодо вдосконалення системи вищої освіти України” від 17.02.04// Вісник вищої школи. – № 6 – 2004.

• монографії, брошури, підручники та посібники:

1. Один або два автори:

Щёкин Г. В. Теория социального управления. - К.: МАУП, 1996. – 187 с.

2. Чотири автори:

Финансовое управление компаний / Дж. В. Смит, Е. В. Кузнецова, С. К. Курочкин, К. Дж. Уолперс / Под. Ред. Е. В. Кузнецовой. – М.: Фонд «Правовая культура»,1995. – 383с.

3. П’ять та більше авторів:

Финансы предприятий: Тексты лекцій/ Л. Д. Буряк, Г. Г. Нам, А. Н. Павликовский и др.: под ред. А. Н. Поддерегина: - К.: Междунар. Ун-т финансов, 1998. – 256с.

4. Колективне авторство:

Діяльність підприємств, які змінили форму власності у 1998 році: зб. / Держ. Ком. Статистики України, 1999. – 100с.

5. Багатотомне видання:

Бланк И. А. Основы финансового менеджмента: В.2 т. – Т.2. – К.: Ника – Центр Эльга, 1999. – 328с.

6. Перекладне видання:

Блех Ю., Гете У. Инвестиционные расчеты: Пер. с нем. – Калининград: Янтар. Сказ., 1997. – 438с.

7. Складові частини книги:

Фатхудинов Р. А. Разработка стратегического управленческого решения // Стратегия менеджмента. – М. ЗАО „Бізнес - школа”: „Интел - синтез”, 1998. – С.65-113

• статті з періодичних видань:

Виктор Степаненко Социальный капитал в социологической перспективе: теоретико-методологические аспекты исследования // Социология : теория, методы, маркетинг. – 2004. - № 2 . – С. 24 - 42

• іншомовні видання та джерела Internet:

Афанасьев А. Методы управления документооборотом в организации. – 2000 // web: http: // www/ citforum / ofis / 104. shtml

Додатки до звіту мають важливе значення, тому їм необхідно приділити значну увагу. Їх кількість та якість свідчать про те, наскільки студент глибоко вивчив матеріали, сумлінно віднісся до збору інформації, підтвердив об'єктивність й обґрунтованість аналізу.

Додатки наводяться в кінці звіту у вигляді форм бухгалтерської (фінансової) і статистичної звітності, витягів з пояснювальної записки до річного звіту підприємства, довідок, розшифровок, зразків контрактів, кредитних і страхових договорів, податкових документів, витягів із різних інформаційних джерел, які використані в роботі, графіків, схем, ілюстрацій тощо.

Документи, що наводяться у якості додатків, повинні мати всі заповнені реквізити. Замість підпису посадових осіб на документах вказується їх прізвище, ім'я та по батькові.

Роздруковані матеріали аналітичної обробки на ПЕОМ необхідно навести як додатки і скласти згідно формату аркуша звіту. Ілюстрації (графіки, діаграми), наведені у якості додатків, повинні бути виконані в одному кольорі, чорному або синьому. При посиланні в тексті на додатки, що наведені в кінці звіту, необхідно вказувати їх буквений шифр.

Кожен із додатків нумерується у правому верхньому куті і на кожен є посилання у тексті.

У додатки доцільно включати такі матеріали:

• реальні документи організацій;

• рекламні матеріали;

• проміжні математичні доведення, формули, розрахунки;

• таблиці допоміжних цифрових даних;

• інструкції, методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ПЕОМ;

• ілюстрації допоміжного характеру.

Додатки оформлюються як продовження звіту і розміщуються в порядку появи посилань на них у тексті.

Додатки повинні позначатися літерами (крім Г; Є; З; І; Ї; Й; О; Ч; Ь), мати заголовок, надрукований з великої літери по центру сторінки.

Наприклад:

Додаток А

Методика розрахунку коефіцієнту використання робочого часу