- •1. Поняття, предмет, завдання, функції кримінального права
- •2.Поняття і ознаки злочину. Відмінність злочину від інших правопорушень
- •3. Класифікація злочинів та її значення
- •4.Поняття складу злочину та його значення
- •5. Поняття, ознаки, значення обєкту злочину
- •6. Поняття, ознаки і значення обєктивної сторони складу злочину
- •7. Поняття, ознаки, значення субєкту злочину
- •8. Поняття, ознаки, значення субєктивної сторони складу злочину.
- •9. Поняття та форми вини
- •10.Умисел та його види. Необережність та її види.
- •11. Поняття та ознаки співучасті у вчиненні злочину
- •12. Поняття, ознаки, види множинності злочинів
- •13.Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •15.Крайня необхідність та умови її правомірності.
- •16.Поняття та види стадій вчинення умисного злочину
- •17. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця та її значення.
- •18.Поняття, ознаки і мета покарання. Види покарання.
- •19. Обставини, які пом’якшують покарання. Обставини, які обтяжують покарання.
- •20.Види звільнення від кримінальної відповідальності
- •21.Види звільнення від покарання та його відбування
- •22.Поняття та порядок застосування амністії. Поняття та порядок застосування помилування.
- •23. Особливості крим. Відпов. Та покарання неповнолітніх.
- •24.Судимість та її правові наслідки
- •25.Поняття та види примусових заходів медичного характеру. Примусове лікування.
- •26.Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони (ст. 118 кку)
- •27.Поняття, ознаки вбивства. Види вбивств.
- •28. Крадіжка (ст. 185 кку)
- •29. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кку)
- •30. Вимагання (ст. 189 кку)
- •31.Державна зрада (ст. 111 кку)
- •32.Одержання хабара (ст. 368 кку)
- •33.Ухилення від призову на строкову військову службу (ст. 335 кку)
- •34. Втягення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 кку)
- •35. Кримінально-правові аспекти запобігання та протидії корупції.
3. Класифікація злочинів та її значення
Класифікація злочинів - це розподіл передбачених особливою частиною Кримінального кодексу норм на окремі групи за певними критеріями. Критерії для здійснення класифікації обирають різноманітні: за ступенем суспільної небезпечності (ступенем тяжкості); за об'єктом злочинного посягання; за формою вини; за мотивом вчинення злочину; за моментом закінчення злочину та багато інших. При створенні КК 2001р. для нормативної класифікації злочинів було обрано критерій суспільної небезпечності як найважливіший для практики застосування закону про кримінальну відповідальність.
Класифікація злочинів:
1)за ступенем тяжкості (суспільної небезпечності):
а) злочин невеликої тяжкості (злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання);
б) злочин середньої тяжкості (злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років);
в) тяжкий злочин (злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років);
г) особливо тяжкий злочин (злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічне позбавлення волі) (ст.12).
2)за об'єктом посягання (за ознаками родового об'єкта посягання):
а) злочини проти основ національної безпеки України;
б) злочини проти життя та здоров'я особи;
в) злочини проти волі, честі та гідності особи;
г) злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;
д) злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина;
е) злочини проти власності та ін.
Їх можна виділити двадцять видів злочинів - відповідно до назв розділів Особливої частини КК.
3)за формою вини:
а) умисні злочини (крадіжка, бандитизм та ін.);
б) необережні злочини (вбивство через необережність, службова недбалість та ін.).
4)за мотивом скоєння злочину:
а) корисливі (розбій, одержання хабара та ін.);
б) із хуліганських мотивів;
в) учинені з мотивів помсти.
5)за моментом закінчення злочину:
а) матеріальні - момент закінчення яких співвідноситься з моментом настання шкідливих наслідків;
б) формальні - момент закінчення яких співвіднесено із вчиненням діянь, що утворює об'єктивну сторону складу злочину;
в) усічені - момент закінчення яких віднесено на ранню стадію розвитку злочинної діяльності (готування або навіть виявлення умислу).
Класифікація злочинів має значення для вирішення низки правових питань, а саме про: визначення виду кримінально-виконавчої установи, у якій особа має відбувати покарання; здійснення оперативно-розшукової діяльності; провадження у кримінальних справах; застосування амністії; визначення підстав застосування вогнепальної зброї працівниками міліції та інших правоохоронних органів; порядок розміщення осіб, взятих під варту; наявність підстав для встановлення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі; дозвіл чи відмову у наданні допуску до державної таємниці; прийняття до громадянства України, поновлення у громадянстві України і надання статусу біженця; виключення з військового обліку; особисту недоторканність і можливість затримання та арешту консульських посадових осіб у разі вчинення злочину тощо.
Зазначена класифікація злочинів може бути врахована у кримінальному судочинстві при визначенні переліку злочинів, розслідування у справах про які проводиться за протокольною формою досудової підготовки матеріалів, при визначенні підслідності, підсудності кримінальних справ тощо. У кримінальній політиці держави вона може мати значення для розробки програм боротьби із злочинністю, кримінальної статистики, організації профілактики злочинів тощо.
