- •1. Поняття, предмет, завдання, функції кримінального права
- •2.Поняття і ознаки злочину. Відмінність злочину від інших правопорушень
- •3. Класифікація злочинів та її значення
- •4.Поняття складу злочину та його значення
- •5. Поняття, ознаки, значення обєкту злочину
- •6. Поняття, ознаки і значення обєктивної сторони складу злочину
- •7. Поняття, ознаки, значення субєкту злочину
- •8. Поняття, ознаки, значення субєктивної сторони складу злочину.
- •9. Поняття та форми вини
- •10.Умисел та його види. Необережність та її види.
- •11. Поняття та ознаки співучасті у вчиненні злочину
- •12. Поняття, ознаки, види множинності злочинів
- •13.Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •15.Крайня необхідність та умови її правомірності.
- •16.Поняття та види стадій вчинення умисного злочину
- •17. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця та її значення.
- •18.Поняття, ознаки і мета покарання. Види покарання.
- •19. Обставини, які пом’якшують покарання. Обставини, які обтяжують покарання.
- •20.Види звільнення від кримінальної відповідальності
- •21.Види звільнення від покарання та його відбування
- •22.Поняття та порядок застосування амністії. Поняття та порядок застосування помилування.
- •23. Особливості крим. Відпов. Та покарання неповнолітніх.
- •24.Судимість та її правові наслідки
- •25.Поняття та види примусових заходів медичного характеру. Примусове лікування.
- •26.Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони (ст. 118 кку)
- •27.Поняття, ознаки вбивства. Види вбивств.
- •28. Крадіжка (ст. 185 кку)
- •29. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кку)
- •30. Вимагання (ст. 189 кку)
- •31.Державна зрада (ст. 111 кку)
- •32.Одержання хабара (ст. 368 кку)
- •33.Ухилення від призову на строкову військову службу (ст. 335 кку)
- •34. Втягення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 кку)
- •35. Кримінально-правові аспекти запобігання та протидії корупції.
8. Поняття, ознаки, значення субєктивної сторони складу злочину.
Субєктивна сторона складу злочину характеризує психічне ставлення особи до вчинюваного нею суспільно-небезпечного діяння і його наслідків (які настали або могли настати). Субєктивна сторона складу злочину – це процес мислення, бажання, волі людини, в якому відображаються її обєктивна поведінка та інші зовнішні обставини, повязані з вчиненням злочину.
Характерними ознаками субєктивної сторони складу злочину є вина, мотив, мета та емоції вчинення злочину.
Вина особи є обовязковою ознакою субєктивної сторони кожного злочину. Відповідно до ККУ вина – це психісне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої ККУ та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
Виділяють такі форми вини: умисел, необережність, змішана форма вини.
Умисел буває прямий і непрямий.
Прямий умисел має місце в тих випадках, коли особа, яка вчинила злочин, усвідослювала суспільно-небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачала суспільно-небезпечні наслідки (інтелектуальний момент) і бажала їх настання (вольовий момент).
Непрямий умисел характеризується тим, що особа, яка вчинила злочин, усвідослювала суспільно-небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачала суспільно-небезпечні наслідки і свідомо допускала їх настання.
Необережність поділяють на такі види: злочинну недбалість і злочинну самовпевненість.
Злочинна недбалість має місце тоді, коли особа, яка вчинила злочин, не передбачала можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своє дії чи бездіяльності, хоча повинна була і могла їх передбачити.
При злочинній самовпевненості особа не передбачає суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, то вона не може їх бажати.
Змішана форма вини має місце в таких злочинах, коли щодо одних обєктивних ознак злочину має місце умисел, а щодо інших – необережність. Мотив – спонукальна рушійна сила певної поведінки (ненависть, ревнощі). Мета – це бажання особи досягти певних наслідків, які є шкідливими, шляхом вчиненн злочину.
9. Поняття та форми вини
Вина - це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої ККУ, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
Вина особи, що вчинила суспільне небезпечного діяння, оцінюється негативно і засуджується правом, оскільки така особа негативно чи зневажливо ставиться до тих інтересів, соціальних благ, цінностей (суспільних відносин), що охороняються кримінальним законом.
Форми вини - це зазначені в кримінальному законі сполучення певних ознак свідомості і волі особи, що вчиняє суспільне небезпечне діяння. У сполученні таких ознак і виражається психічне ставлення особи до діяння і його наслідків.
Форми вини:
умисел (ст.24) (особа, яка вчинила злочин, усвідомлювала суспільно-небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачала суспільно-небезпечні наслідки та бажала та бажала (при прямому умислі), чи свідомо допускала (при непрямому умислі) настання цих наслідків):
- прямий (особа, яка вчинила злочин, усвідослювала суспільно-небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачала суспільно-небезпечні наслідки (інтелектуальний момент) і бажала їх настання (вольовий момент))
- непрямий (особа, яка вчинила злочин, усвідослювала суспільно-небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачала суспільно-небезпечні наслідки і свідомо допускала їх настання)
необережність (ст.25):
- злочинна самовпевненість (особа не передбачає суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, то вона не може їх бажати);
- злочинна недбалість (особа, яка вчинила злочин, не передбачала можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своє дії чи бездіяльності, хоча повинна була і могла їх передбачити).
Ступінь вини - завершальний елемент поняття вини. Вона багато в чому визначає тяжкість вчиненого діяння і небезпечність особи винного. Отже, вина особи - це не тільки обов'язкова суб'єктивна ознака, а й важлива соціальна категорія, зміст якої визначають як характер і тяжкість злочинного діяння, так і сама його наявність як такого.
