- •1. Поняття, предмет, завдання, функції кримінального права
- •2.Поняття і ознаки злочину. Відмінність злочину від інших правопорушень
- •3. Класифікація злочинів та її значення
- •4.Поняття складу злочину та його значення
- •5. Поняття, ознаки, значення обєкту злочину
- •6. Поняття, ознаки і значення обєктивної сторони складу злочину
- •7. Поняття, ознаки, значення субєкту злочину
- •8. Поняття, ознаки, значення субєктивної сторони складу злочину.
- •9. Поняття та форми вини
- •10.Умисел та його види. Необережність та її види.
- •11. Поняття та ознаки співучасті у вчиненні злочину
- •12. Поняття, ознаки, види множинності злочинів
- •13.Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •15.Крайня необхідність та умови її правомірності.
- •16.Поняття та види стадій вчинення умисного злочину
- •17. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця та її значення.
- •18.Поняття, ознаки і мета покарання. Види покарання.
- •19. Обставини, які пом’якшують покарання. Обставини, які обтяжують покарання.
- •20.Види звільнення від кримінальної відповідальності
- •21.Види звільнення від покарання та його відбування
- •22.Поняття та порядок застосування амністії. Поняття та порядок застосування помилування.
- •23. Особливості крим. Відпов. Та покарання неповнолітніх.
- •24.Судимість та її правові наслідки
- •25.Поняття та види примусових заходів медичного характеру. Примусове лікування.
- •26.Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони (ст. 118 кку)
- •27.Поняття, ознаки вбивства. Види вбивств.
- •28. Крадіжка (ст. 185 кку)
- •29. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кку)
- •30. Вимагання (ст. 189 кку)
- •31.Державна зрада (ст. 111 кку)
- •32.Одержання хабара (ст. 368 кку)
- •33.Ухилення від призову на строкову військову службу (ст. 335 кку)
- •34. Втягення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 кку)
- •35. Кримінально-правові аспекти запобігання та протидії корупції.
5. Поняття, ознаки, значення обєкту злочину
Обєкт злочину – це те, на що посягає особа, яка вчиняє протиправне діяння, і чому може завдати або завдає шкоди. Суспільна небезпечність злочину полягає, насамперед у тому, що він може заподіяти або заподіює шкоду важливим благам, які належать субєетам суспільних відносин.
Блага – це те, що задовольняє потреби людей, відповідає їх інтересам, цілям, намірам. Наприклад, життя, здоровя, честь, гідність людини, права на власність, житло, виборчі, трудові права, безпека держави, громадський порядок тощо.
Предмети мають значення для зясування механізму можливого заподіяння шкоди благам. Предмети (речі, коштовності, тощо) – це матеріалізовані обєкти, інформація про яких доповнює обєкт злочинного посягання. Оскільки злочинець діє на предмет, він тим самим ставить під загрозу заподіяння шкоди права та інтереси субєктів суспільних відносин.
Отже, обєкт як елемент складу злочину – це цінності, що охороняються кримінальним законом від суспільно небезпечних посягань і яким у процесі вчинення злочину заподіюється шкода або створюється небезпека заподіяння такої шкоди.
Класифікація обєктів злочину:
1.загальний об'єкт - це сукупність всіх суспільних відносин, що охороняються законом про кримінальну відповідальність. Тобто — це система всіх об'єктів кримінально-правової охорони. Але це не постійна система суспільних відносин (раз і назавжди дана), а рухлива (змінювана), що залежить від закону про кримінальну відповідальність (наприклад, у зв'язку з криміналізацією чи декриміналізацією суспільне небезпечних діянь змінюється і вся система суспільних відносин, яка створює загальний об'єкт кримінально-правової охорони);
2.родовий обєкт - під родовим (груповим) об'єктом розуміють окрему групу однорідних або тотожних за своєю соціальною і економічною сутністю суспільних відносин, які через це повинні охоронятися єдиним комплексом взаємозалежних кримінально-правових норм.
Видовий об'єкт — це частина родового об'єкта, яка об'єднує в межах останнього групу близьких між собою суспільних відносин. Видовий об'єкт співвідноситься із родовим як частина і ціле (наприклад, злочини проти життя особи);
3.безпосередній обєкт. — це ті конкретні суспільні відносини, які поставлені законодавцем під охорону певної статті Особливої частини Кримінального кодексу і яким завдається шкоди злочином, що підпадає під ознаки конкретного складу злочину.
Правильне встановлення об'єкта злочину має важливе значення. Саме об'єкт суттєво сприяє визначенню поняття злочину, значною мірою впливає на зміст об'єктивних і суб'єктивних ознак злочинів, є провідним критерієм для класифікації злочинів, а також для побудови системи Особливої частини КК. Завдяки об'єктові з'ясовується характер і ступінь суспільної небезпеки злочину, вирішується питання про правильну кваліфікацію діяння, а також про його відмежування від суміжних суспільно небезпечних посягань.
6. Поняття, ознаки і значення обєктивної сторони складу злочину
Обєктивна сторона складу злочину – це сукупність ознак, що характеризують злочин з погляду його зовнішнього впливу в обєктивній дійсності.
Характерними ознаками обєктивної сторони, які властиві майже всім складам злочину, вважаються: 1) суспільно небезпечне діяння особи; 2) певний спосіб, певний час, певне місце вчинення діяння, застосуивння певних предметів, знарядь або засобів; 3) заподіяння або створення загрози заподіяння цим діянням шкідливих наслідків; 4) причинний звязок між небезпечним діянням і шкідливими наслідками.
Обовязковими ознаками обєктивної сторони складу злочину вважаються: небезпечне діяння (дія або бездіяльність), його шкідливі наслідки (загроза їх настання) та причинний звязок між діяннями та наслідками. Ці ознаки визначені в законі або випливають із його змісту і мають бути встановлені при кваліфікації злочину.
Факультативні ознаки обєктивної сторони складу злочину (час, місце, спосіб, обстановка, використання знаряддя та засоби вчинення злочину) мають подвійне значення. Для одних складів злочинів є обовязковими, якщо зазначені у диспозиції конкретної статті або її частині, для інших – необовязковими, оскільки вони не вказані у диспозиції статті і не впливають на кваліфікацію злочину.
