1. Лініменти (Linimenta)

Лініменти (або рідкі мазі) – лікарська форма для зовнішнього застосування, що представляє собою густі рідини або драглисті маси, що плавляться при температурі тіла.

Лініменти займають як би проміжне положення між рідкими і м’якими лікарськими формами: вони дуже близькі до інших груп мазей за використовуваними речовинами, способом застосування, у той же час технологічні прийоми виготовлення, рідка конси­стенція поєднують їх з рідкими лікарськими формами.

Сучасна екстемпоральна рецептура лініментів різноманітна і може бути досить складною. Значна кількість лініментів випускається промисловістю. Це лініменти-розчини: капсин, капситрин, перцево-камфорний; лініменти-емульсії: аміачний, нафтальгін; лініменти-суспензії: бальзамічний по Вишневському; комбіно­вані лініменти: левоміцетину, стрептоциду.

Виготовляють лініменти в основному двома способами: змішуванням та розмелюванням в рідкому середовищі. Вибір способу приготування залежить від типу лініменту, очікуваної ступеня дисперсності лікарських речовин і особливостей вихідних речовин, в тому числі емульгатора. Змішуванням отримують лініменти-розчини та лініменти-емульсії. Розмелюванням в рідкому середовищі - лініменти-суспензії і більш складні дисперсні системи.

Лініменти виготовляють за загальними правилами технології неводних розчинів, суспензій та емульсій.

Лініменти-розчини виготовляють безпосередньо у сухому флаконі для відпуску. При цьому густі, в'язкі , леткі рідини, а також рідини, що відрізняються за густиною від води жирної, олії, дьоготю, метилсаліцилату, ефіру, хлороформу та ін. дозують за масою.

Лікарські речовини вводять у лініменти відповідно до їх розчинності в прописаних компонентах, а потім змішують з іншими інгредієнтами.

Лініменти-суспензії виготовляють шляхом диспергування нерозчинних у прописаних рідинах порошкоподібних лікарських речовин : спочатку їх подрібнюють у сухому стані, а потім — з половинною кількістю (від маси сухої речовини) рідини.

Лініменти емульсії виготовляють у флаконі для відпуску (якщо емульсія утворюється легко).

Леткі та пахучі речовини додають в останню чергу.

1. Контроль якості, зберігання й удосконалення технології лініментів

Контроль якості лініментів здійснюють за відхиленням у масі, а також за органолеп­тичними показниками: однорідністю, відсутністю сторонніх включень, кольором, запахом.

Упаковують лініменти зазвичай в скляні флакони з нагвинчуваними кришками. Відпо­відно до вказівок фармакопеї лініменти, як і всі мазі, зберігають у прохолодному, захи­щеному від світла місці, якщо немає інших вказівок у власних статтях. Гетерогенні лініменти оформляють додатковою етикеткою «Перед вживанням збовтувати». Лінімен­ти густої консистенції відпускають у флаконах з широким горлом.

Удосконалення технології лініментів проводиться в декількох напрямках. Використання засобів малої механізації (установки для приготування мазей - УПМ-2; змішувачі для емульсій і суспензій - ЗЕС; подрібнювача тканин - ПТ-2; дозаторів) дозволяє не тільки прискорити і полегшити виготовлення лініментів, але й у ряді ви­падків при виготовленні емульсійних лініментів підвищити їх якість.

Підвищення стабільності ряду прописів лініментів можна досягти правильним підбо­ром і використанням нових емульгаторів, загущувачів і ін.. Для підвищення хімічної стабільності, уповільнення розкладання ліпофільних основ перспективне використання антиоксидантів (атокоферолів, бутилоксіанізолу та ін.). Зниженню мікробної обсіяності сприяє введення до складу лініментів консервантів (спирту бензилового, ніпагіну, ніпазолу, кислоти сорбінової) і розробка нових видів упаковки. (2, 4)

2. Мазі (Unguenta)

Мазі - м’яка лікарська форма, призначена для нанесення на шкіру, рани чи слизові оболонки.

Мазі відносяться до числа древніх лікарських форм, що знаходять широке застосу­вання в побуті, на різних виробництвах, у косметиці і медицині з метою захисту шкіри рук і відкритих частин тіла (обличчя, шиї) від впливу органічних розчинників, розчинів кислот, лугів та інших хімічних подразників і алергенів; для зм’якшення шкіри, живлен­ня її вітамінами, жирами, для видалення пігментних плям, лікування і видалення волос­ся, бородавок, ластовиння та інших косметичних вад.

У сучасній рецептурі аптек мазі складають у середньому 10-15 %. Їх наносять на шкіру, рани, слизові оболонки шляхом намазування, втирання або за допомогою пов’я­зок; іноді в порожнини тіла вводять тампони, просочені маззю, або використовують спеціальні шприци.

Виготовлення мазей на великих виробництвах базується на тих же теоретичних засадах, що і в аптеках. Специфіка полягає лише у застосованому обладнанні. Очевидно також, що і контроль за технологічним процесом і якістю вихідних матеріалів, напівпродуктів і готових мазей на заводах і фабриках може бути організований більш різноманітніше.

За відсутності в рецепті вказівок щодо концентрації лікарської речовини, виготовляють 10% мазь. Якщо мазі містять сильнодіючі або отруйні речовини, їх концентрація обов'язково повинна бути зазначена.

У разі відсутності в рецепті вказівок щодо виду основи використовують вазелін або інші основи з урахуванням фізико-хімічної сумісності компонентів мазі та її медичного призначення.