Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Tsiv_lne_pravo_5.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
339 Кб
Скачать
☆
  1. Поняття, значення та види строку позовної давності

Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Словосполучення "позовна давність" з одного боку виражає зв'язок із формою захисту порушеного права (звернення до суду з позовом), а з іншого — з тривалістю захисту права у часі (давність). Призначення позовної давності – надати потерпілому суворо визначений, але достатній строк для захисту свого права. Після спливу строку позовної давності потерпілий позбавляється можливості примусового (судового) захисту свого права, але саме порушене право залишається. Цим строки позовної давності відрізняються від присічних строків, сплив яких тягне за собою втрату права.

Загальна позовна давність встановлюється ЦК України у строк три роки. Для окремих видів вимог законом встановлюється спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала позовна давність. Скорочена позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки, про спростування недостовірної інформації тощо. Більш тривала позовна давність встановлюється у двох випадках: 1) п’ять років передбачено до вимог про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману; 2) десять років передбачено до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину.

  1. Зупинення та переривання перебігу строку позовної давності

Зупинення перебігу позовної давності. Зазвичай перебіг позовної давності є процесом безперервним. Однак у реальному житті можуть виникнути обставини, що перешкоджають поданню позову. Закон бере до уваги такі обставини, які мають об'єктивний характер і слугують об'єктивними перешкодами для своєчасного пред'явлення позову. Ці обставини є підставами для зупинення строку давності. Зупинення позовної давності полягає в тому, що період часу, протягом якого діють обставини, не зараховується в термін позовної давності. Тобто, враховується тільки час, що минув до і після зупинення позовної давності. До обставин, за наявності яких позовна давність зупиняється відносять: 1) непереборну силу – надзвичайна і така, що не її можна відвернути за даних умов, подія. Такою подією може бути стихійне лихо (землетрус і т. п.) або соціальні явища (страйки тощо); 2) мораторій — відстрочка виконання зобов'язання, що встановлена законодавством; 3) зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює відповідні відносини; 4) перебування позивача або відповідача у складі Збройних сил, переведених на воєнний стан (наприклад, перебування у складі миротворчих сил ООН). Вказана обставина буде підставою зупинення строку позовної давності тільки у відносинах, в яких хоча б однією із сторін є фізична особа.

Переривання перебігу строку позовної давності полягає в тому, що час, який минув до настання обставини, з якою закон пов'язує перерву, не зараховується в строк позовної давності, і строк позовної давності, після перерви, починає перебіг спочатку на весь строк, передбачений в законі для даних вимог. Підстави переривання перебігу строку позовної давності: 1) здійсненням зобов'язаною особою дій, що підтверджують визнання боргу або іншого обов'язку. Такими діями можуть бути, наприклад, часткова виплата боргу, прохання про відстрочку виконання зобов'язання тощо; 2) пред'явлення позову хоча б до одного з кількох боржників (а також якщо предметом такого позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач) у встановленому порядку. Якщо позов був залишений без розгляду, то це не буде призводити до переривання строку позовної давності, а тому час, який пройшов до звернення в суд зараховуються до строку позовної давності (час розгляду справи у суді до уваги не береться).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]