3. Закон Кларка-Вернадського про всезагальне розсіювання.

Н.І.Сафонов у 50-ті роки сформулював закон Кларка–Вернадського – закон загального розсіювання хімічних елементів: всі елементи є всюди: у кожному грамі гірської породи, у кожній краплі природної води. При їх визначенні мова може йти лише про чутливість сучасних методів аналізу.

4. Вид міграції.

Вид міграції – це форма перерозподілу елементів у земній корі.

Виділяють механічний ( міграція без зміни хімічного складу, порівняно у мінеральній формі), фізико-хімічний (за законами дифузії, розчинення, осадження, сорбції), біогенний (міграція під дією живих організмів, утворюючих біологічний кругообіг атомів, розглядається біогеохімією) та техногенний вид міграції – під дією антропогенного впливу.

Види міграції є узагальненням форм руху матерії.

Всі матеріальні системи узагальнюють у 3 головних типи (в залежності від переважаючого виду міграції) – абіогенні, техногенні та біогенні системи.

Абіогенні матеріальні системи – це системи, в яких проходять лише процеси механічної та фізико-хімічної міграції, такі як магматичні джерела земної кори та мантії, багатолітні мерзлотні породи Півночі, окремі мінерали гірських порід.

Техногенні матеріальні системи формуються при переважаючому значенні техногенної міграції, але тут мають місце і інші її види - механічна, фізико-хімічна, біогенна. До них відносять промислові підприємства, міста, транспортні артерії, агроценози.

Біокосні матеріальні системи існують в умовах, де біогенна міграція має визначальне або суттєве значення; тут відбувається взаємопроникнення органічної та неорганічної матерії. До них включають ґрунти, кору вивітрювання гірських порід та глобальну біокосну систему Землі – біосферу.

Отже, предметом біогеохімії є процеси міграції та масообміну хімічних елементів між живими організмами та оточуючим їх середовищем, що відбуваються в межах Землі, як у сучасний період, так і відбувалися в минулі геологічні епохи.

Теоретична основа біогеохімії – вчення В.І.Вернадського про біосферу та живу речовину, взаємодію живої та косної речовини, проходження бгх циклів.

Головними фундаментальними поняттями (концепціями) біогеохімії є наступні.

1. Жива речовина.

Ж ива речовина – це сукупність живих організмів, що населяють планету в той або інший момент.

Жива речовина суходолу поділяється ( за Ковдою):

- фітобіомаса: лісу n х - 10¹¹- 10¹²т; трави- n х 10¹⁰- 10¹¹ т

- зообіомаса: n х 10⁹ т

- мікробіомаса: n х 10⁸ – n х 10⁹ т

При великому різноманітті розмірів, морфології й фізіології живих організмів загальною умовою існування живої речовини є обмін речовин із середовищем існування.

Хоча живі організми становлять незначну частину маси зовнішніх оболонок Землі, сумарний ефект їхньої геохімічної діяльності з урахуванням фактора часу має важливе планетарне значення.

1.- Організми, поглинаючи хімічні елементи селективно, відповідно до фізіологічних потреб, викликають у навколишньому середовищі біогенну диференціацію елементів.

2.- Значення має і геохімія метаболізму:

- газоподібні метаболіти, надходячи в газову оболонку, поступово змінюють її склад (до появи фотоавтотрофів в атмосфері вільного О₂ не було);

- рідкі метаболіти й продукти відмирання впливають на кислотно-лужні й окислювально-відновні умови грунту і природних вод, які закономірно перетворюють верхню частину літосфери: витягають із неї певні хімічні елементи, включають їх у водну міграцію і в результаті сприяють формуванню хімічного складу Світового океану й осадових гірських порід.

Індивідуальний організм смертний, але життя у формі триваючих поколінь нескінченне. Вплив організмів на навколишнє середовище, не перериваючись ні на мить, тривав близько 4 млрд років, протягом всієї геологічної історії і буде відбуватися і надалі.

Тому постійно існуюча планетарна сукупність організмів з позицій геохімії може розглядатися як особлива форма матерії — жива речовина.

Її головна властивість — постійний і безперервний масообмін хімічних елементів з навколишнім середовищем. Із цієї причини жива речовина відіграє роль провідного фактора геохімічної еволюції (змін) зовнішньої частини Землі.

У рамках концепції В.І.Вернадського в біосфері представлено три групи компонентів, генетично взаємно пов'язані між собою.

Перша й найважливіша із груп – це жива речовина

Друга група – це біогенна речовина (продукти, створені живою речовиною, наприклад вугілля, сапропелі, кераген, гумус, нафта, камяне вугілля).

Третя група - біокосні утворення ( продукти, що утворилися в результаті взаємодії живих організмів і неживої матерії – ґрунти, осадові породи, деякі гази – О₂.)