Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекция 1 основн.понятия.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

Поділ біогеохімії.

Біогеохімія як наука за минулий більш ніж піввіковий період пройшла значний шлях розвитку. Сформувалися нові напрямки, зміцніла методологічна база, накопичений величезний матеріал, що ще очікує свого узагальнення. Багато теоретичних положень придбали статус принципів, законів і аксіом.

Основні напрямки сучасної біогеохімії включають:

1. Історичну біогеохімію - вивчає еволюцію біогеохімічних циклів на протязі визначеного часу. На цьому рівні виділяється, принаймні, два рівні дослідження:

- це весь період розвитку Землі;

- детальне вивчення розвитку бгх процесів починаючи від голоцену (припускають, що найбільш інтенсивне ґрунтоутворення, а значить і активні біогеохімічні цикли відбувалися у субатлантичному й атлантичному періоді, коли і почали формування грунти)

2. Дослідження біогеохімії птк різних рівнів організації:

На цьому рівні виділяютьнаступні нарямки:

- Глобальна біогеохімія - займається визначенням характеру взаємодії земних оболонок на рівні Землі й питань їхньої еволюційної взаємодії.

У рамках цього напрямку глобальними завданнями є:

- проблема походження Землі, атмосфери й гідросфери, літосфери й кріосфери,

- проблема походження життя,

- проблеми еволюції живих організмів,

- найважливіші епохальні події в житті Землі, наслідком яких явилася ціла низка змін швидкостей біогеохімічних циклів і їхньої спрямованості.

- Біогеохімія окремих оболонок. У рамках біогеохімії – це означає послідовне вивчення структурних компонентів оболонок (атмо-, літо-,гідросфери), а також характеру їхньої взаємодії.

Про цю взаємодію у свій час ще писав Н.М.Сибірцев. Так, даючи визначення вивітрювання він писав, що «найбільш інтенсивно вивітрювання відбувається на межі літосфери, гідросфери й атмосфери й що більш важливо біосфери.»

Пізніше ідея взаємодії оболонок в інтегральному вигляді була сфокусована в основних положеннях про геологічний і біологічний круговорот у працях В.Р.Вільямса.

На сучасному рівні проблема взаємодії оболонок і характер наслідків сформульований В.О.Таргульяном. У своїй теорії екзогенеза В.О.Таргульян сформулював найважливіші уявлення про трансформаційний і реакційний потенціал, а також про характерний час, за період якого взаємодіючі системи приходять до рівноваги.

Досить цінним є його уявлення про систему продуктів, чиє походження самим тісним чином залежить від характеру і властивостей взаємодіючих оболонок.

Сформувалося уявлення про кріосферу як специфічну оболонку Землі, чиє походження обумовлене сучасними й минулими процесами, які привели до існування великих позабіомних територій із багатолітніми мерзлими породами. Це області зі специфічними властивостями й процесами - криогенними процесами.

- Біогеохімія континентів. Вивчається походження континентів (розрахунки Кларка, а потім Гольдшмідта показали близькість середньозваженого складу літосфери різних континентів, що побічно підтверджує єдність походження континентів, зокрема теорію плит), хімічний склад їх оболонок: атмо-, гідро-, біо-, педосфери та закономірності їх зміни під впливом факторів, особливо біотичних.

- Біогеохімія регіонів. У геології під регіонами розуміють великі території, що мають загальні риси геологічної будови.

- Біогеохімія біомів. Вивчає та аналізує особливості біогеохімічних кругообігів та процесів міграції речовин в межах природних зон. Мабуть, це одна з найбільше детально розроблених у біогеохімічному відношенні систем. Насамперед, цим ми зобов'язані розробленій класифікації біологічного круговороту,що запропонована Н.И.Базилевич.

- Біогеохімія геохімічних ландшафтів. (Б.Б.Полинов, А.И.Перельман, М.А.Глазовска), (Вивчає хімічний склад основних сфер та компонентів птк, простежує його зміни з часом під впливом природних, наприклад кліматичних та антропогенних факторів, дозволяє оцінити як змінилося співвідношення між геологічним і біологічним круговоротом у зв'язку з антропогенним впливом, уявити подальшу схему розвитку птк )

- Біогеохімія екосистем (біогеоценозів) - дослідження біогеохімічних процесів на рівні екосистем. Численні моделі розроблені для різних типів екосистем.

- Біогеохімія окремих блоків біогеоценозів. Дослідження на цьому рівні здійснюється залежно від ступеня детальності поділу екосистем на складові, за умови, що дана підсистема має певний рівень цілісності й може бути виділена не тільки як компонент екосистеми, але й визначена в точних й, причому дискретних межах, які обумовлюють її мінімальну емерджентность. Саме на цьому рівні мова може йти про біогеохімію ґрунтів, природних вод, живих організмів. При подальшій деталізації мова може йти, наприклад, про біогеохімію лісових підстилок, ґрунтово-підземних вод, про певні види рослин і т.д. Блискучим прикладом останнього підходу є дослідження А.Л.Ковалевского, що запропонував цілий комплекс показників, що характеризують саме область біогеохімії видів рослин.

3. Дослідження біогеохімії специфічних птк:

- Біогеохімія техногенних ландшафтів. Хоча термін техногенез давно існує в геохімії, але в останні роки значення досліджень у цій області різко зросло. Це вимагає особливих методик і особливих підходів. Причому досить часто проблеми в техногенних зонах надзвичайно специфічні й обумовлені специфікою забруднення і її джерелами. Так, широко відомі техногенні зони біля заводів, смітників, шахт і так далі, а також забруднення нафтою й т.д. Індікаційна роль живих організмів визнана надзвичайно важливою.

- Біогеохімія специфічних районів, що обумовлена природними аномаліями - нестачею або надлишком елементів.

Щодо цього фундаментальні ідеї були закладені ще В.В.Ковальским (геохімічна екологія) і реалізовані у вигляді так званих біогеохімічних провінцій.

«Біогеохімічна провінція» — це область на поверхні Землі, що відрізняється вмістом хімічних елементів у ґрунтах, водах і інших середовищах (за Виноградовим).

- Біогеохімічні методи пошуку рудних родовищ утворюють зовсім своєрідний розділ біогеохімії й мають практичне значення.

4. Біогеохімія окремих елементів – коли за основу ставляться властивості елемента, які визначають його поводження в межах біосфери.

Це аж ніяк не означає, що характеристики елементів залишаються без уваги при інших підходах, але при цьому підході вони є визначальними.

- Біогеохімія… кисню, важких металів, ксенобіотиків тощо

- Біогеохімія ізотопів. Щодо цього добре відомо в ґрунтознавстві використання С12/С14 з метою визначення віку ґрунтів. Академік И.П.Герасимов у свій час сформулював положення про дві форми вуглецю. Перша форма - це та, котра активно обертається в круговороті й друга форма, що вийшла із круговороту й відносно накопичується в ґрунті. У сучасний час величезне значення має біогеохімія таких забруднюючих елементів, як цезій 137 і ряд інших.