Ступені порівняння прикметників у східнослов’янських мовах

Якісні прикметники, крім форм роду, числа і відмінка, мають форми на означення більшого чи меншого вияву ознаки, тобто змінюються за ступенями порівняння. Східнослов'янські мови мають два ступені порівняння: вищий і найвищий. Форми ступенів порівняння в ХІ-ХІІІ ст.. утворювалися як від іменних, так і від займенникових прикметників. Доля нечленних форм вищого ступеня порівняння на східнослов'янському грунті була різною. З часом прикметники перестали виконувати роль означення, втратили здатність відмінювання. Українська мова втратила короткі форми ступенів порівняння, тоді як у російській мові набула поширення форма називного-знахідного однини середнього роду на -е, -ее (выше, глаже, ближе, шире, добрее, веселее, яснее), у білоруській мові збереглася форма називного однини чоловічого роду на -ей (з -еи): даро́жай, даражэ́й, ласкавей, саладзей, страшней, хутчэй, цікавей, цішэй.

У сучасних східнослов'янських мовах форми вищого й найвищого ступенів порівняння можуть бути простими (синтетичними) або складеними, описовими (аналітичними). Спільною для трьох мов рисою є неможливість утворення ступенів порівняння від якісних прикметників, що

- виражають абсолютну ознаку (укр. живий, жонатий, німий, сліпий, вороний, вишневий; рос. живой, женатыий, немой, слепой, вороной, вишневый; блр. жывы, жанаты, нямы, сляпы, вараны, вішневы);

- означають безвідносну міру вияву прикмети (укр. довжелезний, превеликий; рос. здоровенний, пребольшой; блр. даўжэзны, вялізарны);

- та від складних прикметників (укр. густолистий, рижовусий; рос. густолистый, рыжеушй; біл. густалісти, рьіжавусьі і под.).

При утворенні вищого ступеня порівняння від прикметників із суфіксом -к-, -ок- суфікс вищого ступеня додається або до кореневої основи прикметника без суфіксального -к, -ок- (укр. глибокий — глибший, широкий — ширший; рос. глубокий — глубже, широкий — шире; блр. глибокі — глыбейшы, кароткі — карацейшы) або до суфіксальної основи на -к-, -ок- (укр. гладкий — гладкіший; рос. легкий — легче; блр. легкі — легчайши).

Прості форми вищого ступеня порівняння у трьох мовах утворюються від коренів або основ якісних прикметників за допомогою суфіксів -ее, -є, -ш-, -ейш-, -іш-.

Вищий ступінь порівняння в українській мові твориться за допомогою суфіксів іш-. та, рідше, -ш- (біліший, товстіший, дешевший, молодший).

В українській мові внаслідк занепаду зредукованих суфікс -ш- зазнав змін і внаслідок прогресивної дисиміляції змінився на -ч-. Така зміна наявна тоді, коли корінь прикметника закінчується на с, з, г: вис + ш(ий) > вишш(ий) > вшитий (вищий); близ + ш(ий) > ближш(ий) > ближчий; дорог + ш(ий) > дорожш(ий) > дорожчий. При утворенні форм вищого ступеня порівняння тут відбувається подвійний фонетичний процес: с, з, г у результаті регресивної асиміляції за місцем творення уподібнюються до шиплячого (з + ш > жш; с + ш > шш; г + ш >жш), а після цього відбувається прогресивна дисиміляція фрикативного ш в африкату ч.

Продуктивний суфікс вищого ступеня порівняння -іш- - (з -hиш-, де и повністю редукувалося) не спричиняє ніяких чергувань в основі прикметника (веселіший, добріший, новіший, міцніший, сильніший, червоніший та ін.) Чимало форм із цим суфіксом виникло внаслідок морфологічної аналогії: гіркіший, тугіший, яскравіший. Пор. паралельні форми: гладший — гладкіший, грубший — грубіший, здоровший — здоровіший, рідший — рідкіший. Деякі з цих форм використовуються для розрізнення відтінків значення, наприклад: молодший (за положенням, віком) — молодіший (тільки за віком).

У російській мові широко вживаються суфікси -е, -ее (ей) (выше, глаже, ближе, шире, добрее, веселе, хитрей), Суфікс -ш- непродуктивний: далее — дальше, более — больше і под.

Ширше вживається суфікс-ейш- (-айш-) для утворень форм вищого ступеня, причому у прикметниках з основою або коренем на г, в, ж та з відбувається зміна суфікса -ейш- (з hиш) на -айш-: добрейший, злейший, дражайший, легчайший, глубочайший, строжайший, тишайший, нижайший.

У білоруській мові при утворенні вищого ступеня порівняння широко використовується суфікс -ейш- (-айш-), причому кінцеві приголосні кореня або основи г, к, х, з,. д, т чергуються відповідно з ж, ч, ш, ж, дз', ц: дарожайшы, мякчэйшы, глушэйшы, ніжэйшы, маладзейшы, гусцейшы, бялейшы, вышэйшы, дабрайшы, ласкавейшы і под. В окремих випадках використовується непродуктивний суфікс -ш-: малодшыі, старшы.

Обмежену кількість прикметників у трьох мовах мають суплетивні форми вищого ступеня порівняння: укр. великий — більший, гарний (хороший) — кращий, добрий — ліпший, малий — менший, поганий — гірший; рос. малый — меньший, плохой — худший, хороший — лучший; блр. вялікі — большы, добры — лепшы, дрэнны — горшы, малы — меншы.

Аналітичні форми вищого ступеня порівняння у східнослов'янських мовах утворюються додаванням до якісних прикметників таких прислівників: більш, менш, дуже, особливо (укр.); более, менее, очень, особенно (рос), больш, менш, вельмі (блр.); укр. більш зелений, менш цікавий; рос. более зелений, менее интересный; блр. больш зялены, менш цікавы. В укр. мові такі форми поширені рідше.

Аналітичні форми такого утворення в українській мові поширені менше, ніж у російській, бо продуктивний суфікс -іш- досить повно охоплює групу якісних прикметників.

В українській і білоруській мові прості форми найвищого ступеня порівняння утворюються додаванням префікса най- до вищого ступеня (укр. найбагатший, найдорожчий, найцікавіший; блр. найбагатші, найдарожші, найцікавейші); у російській мові — додаванням до кореня або основи якісного прикметника суфікса -ейш-(-айш- (богатейший, интереснейший. Префікс най- в російській мові вживається зрідка (наибольший, найменьший).

Для підсилення найвищого ступеня порівняння прикметників в українській мові вживаються частки як-, що-, які одночасно й видозмінюють його значення: такі форми найвищого ступеня мають уже не зіставлювальне, а безвідносне значення. Наприклад: щонайбільший, щонайвищий, щонайкращий, якнайбільший тощо.

У російській мові в такому значенні виступає префікс наи-: наисложнейший, наистрожайший. Ці форми властиві книжній мові.

Аналітичні форми найвищого ступеня в трьох мовах утворюються додаванням слів найбільш або найменш до форм якісних прикметників: укр. найбільш важливий, найбільш щасливий, найменш характерний; рос. наиболее важный, самый счастливьш, наименее характерный; блр. найбольш важны, найбольш шчаслівы, найменш характерны. Проте в російській і білоруській мовах ширше вживається займенник самый (самы), що сполучається або з формою якісного прикметника, або з формою вищого й найвищого ступенів: рос. самый высокий, самый любимый та ін., біл. самы високі, самы любімы, самы лепшы та ін.