Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Копия Методичка -Теорія бухобліку-2.rtf
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
6 Мб
Скачать
☆

Тема 2. Предмет і метод бухгалтерського обліку

1. Предмет і об'єкти бухгалтерського обліку.

2. Метод бухгалтерського обліку.

3.Облікова політика підприємства.

1. Предмет і об'єкти бухгалтерського обліку.

Предметом будь-якої науки називають те, що вивчає дана наука. Бухгалтерський облік вивчає господарську діяльність підприємства, яка складається з окремих господарських операцій, що змінюють майно (господарські засоби) і його джерела.

Для здійснення господарської діяльності кожне підприємство має в своєму розпорядженні необхідні господарські засоби: будови, машини, устаткування, матеріали, товари і таке інше.

Разом з господарськими засобами необхідною умовою господарської діяльності є праця. Витрати праці включаються разом з матеріальними витратами і іншими засобами виробництва у вартість виготовлених виробів, тобто упредметнюються в них.

Господарська діяльність складається з господарських процесів, до складу яких входять: процес виробництва, процес заготівки і постачання і процес реалізації.

Кожному з цих процесів властиві свої господарські операції. Наприклад, процесу постачання властиві наступні операції: придбання матеріалів, доставка їх на склад (транспортування), розрахунки з постачальником за них; процесу виробництва характерні наступні господарські операції: передача матеріалу зі складів у виробництво, виготовлення з них готових виробів і таке інше Процесу реалізації характерні операції з відвантаження готової продукції зі складу покупцеві, операції з надходження грошових коштів.

Господарська діяльність кожного підприємства вимагає планування, управління і контролю. Щоб зібрати відомості про господарські процеси, перш за все, необхідне спостереження за всіма фактами і явищами, з яких складається господарська діяльність підприємства.

Результати спостереження виражаються кількісно, тобто вимірюються, реєструються, групуються і узагальнюються. Кількісне відображення господарських операцій разом з тим розкриває і їх якість. Відображаючи процеси виробництва і обігу, облік показує не тільки кількість виробленої і реалізованої продукції, розмір витрат на виробництво, але і дозволяє визначити фактичну собівартість готової продукції, витрати на виробництво, фінансові результати.

Ми розглянули складові господарської діяльності підприємства, що і складає предмет бухгалтерського обліку.

Отже, предметом бухгалтерського обліку є майно, що знаходиться на підприємстві у вигляді господарських засобів, його джерела, рух господарських засобів і джерел в ході господарських операцій, що здійснюються в процесі виробництва, і результати роботи, узагальнені в грошовому вимірнику.

Суть предмету бухобліку розкривається через його об'єкти (що саме в господарській діяльності підприємства вивчає бухоблік)

Об'єктами бухобліку є: - господарські засоби (активи);

- джерела господарських засобів (пасиви);

- господарські процеси.

Господарські засоби (активи) – це матеріальні цінності, нематеріальні активи, грошові кошти і засоби в розрахунках. Залежно від їх участі в процесі виробництва активи підрозділяються на необоротні і оборотні.

До оборотних активів відносяться запаси, грошові кошти і засоби в розрахунках, а до необоротних активів – основні засоби, довгострокові фінансові вкладення і нематеріальні активи. Класифікація активів підприємства представлена на рис.1.

Активи (згідно П(С) БО-2 “Баланс” п.4) – це ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до збільшення економічних вигод в майбутньому. (Майбутня економічна вигода – це можливість прямого або непрямого збільшення грошових коштів або їх еквівалентів. Наприклад, використання активів у виробництві продукції з метою її подальшої реалізації, обмін на інші активи, зменшення відтоку грошових коштів шляхом впровадження нової техніки, оптимальна податкова політика).

Н ематеріаль- Матеріальні Грошові кошти Засоби в розрахунках

ні активи цінності та їх еквіваленти або дебіторська

заборгованість

Основні засоби Довгострокові фінан Запаси

сові вкладення в акції ,

облігації

Необоротні активи Оборотні активи

Рис.1. Класифікація активів підприємства.

Основні засоби – це матеріальні активи, які утримуються підприємством для використання у виробництві або постачанні товарів і наданні послуг, для здачі в оренду іншим підприємствам або для адміністративних цілей; використовуватимуться, як очікується, протягом більше одного звітного періоду (або операційного циклу, якщо він більше 1 року).

Згідно визначенню активів об'єкт основних засобів, визнається активом тоді, коли існує вірогідність того, що підприємство отримуватиме в майбутньому економічні вигоди, зв'язані з використанням цього активу і якщо його вартість може бути достовірно визначена.

Згідно плану рахунків бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються в наступні групи:

  1. інвестиційна нерухомість;

  2. земельні ділянки;

  3. капітальні вкладення на поліпшення земель;

  4. будівлі і споруди;

  5. машини і устаткування;

  6. транспортні засоби;

  7. інструмент, інвентар;

  8. робоча і продуктивна худоба;

  9. багаторічні насадження.

Нематеріальні активи (згідно П(С) БО-8) – це немонетарні (не грошові) активи, що не мають матеріальної форми, які можуть бути ідентифіковані (відокремлені від підприємства) і утримуються підприємством з метою використання протягом періоду більше 1 року для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях або для надання в оренду іншим особам.

До складу нематеріальних активів входять:

– придбані підприємством права користування природними ресурсами, землею, водою, майном, право оренди приміщень, право на товарні знаки, торгові марки;

– права на об'єкти промислової власності (на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау);

– права на об'єкти інтелектуальної власності (авторські права, програми для ЕОМ, бази даних);

  • гудвіл (комплекс засобів, направлених на збільшення прибутку без збільшення активних операцій, включаючи використання кращих управлінських здібностей, домінуючу позицію на ринку);

  • інші (право на здійснення певної діяльності, використання економічних привілеїв).

Довгострокові фінансові вкладення (інвестиції) – це активи, які містяться підприємством з метою збільшення вартості капіталу або отримання інших вигод для інвестора. Це інвестиції на період більше 1 року та ті, які не можуть бути реалізовані у будь-який момент (вкладення в облігації, акції).

Грошові засоби – це кошти в касі, на банківських рахунках, в дорозі, у формі грошових документів (розрахункових чеків, ощадних сертифікатів, путівок, поштових марок і таке інше) і у виставлених акредитивах.

Еквіваленти грошових засобів – це короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції (цінні папери), які вільно конвертуються в грошові кошти.

Дебіторська заборгованість – це сума заборгованості юридичних і фізичних осіб, які внаслідок минулих подій заборговували підприємству певну суму грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість може бути довгостроковою (заборгованість з фінансової оренди, за векселями отриманими терміном погашення більше 1 року) або поточною, у вигляді:

  • векселів отриманих (“заборгованість, забезпечена векселями”);

  • дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги (заборгованість покупців, замовників);

  • дебіторській заборгованості з розрахунків з бюджетом, з авансів виданих, з нарахованих доходів (відсотків, дивідендів), з внутрішніх розрахунків.

Запаси – оборотні активи, які згідно визначенню, що дано в п.4 П(С)БО-9:

  • містяться (призначені) для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності (тобто мова йде про товар і готову продукції);

  • знаходяться в процесі виробництва в цілях подальшого продажу продукції виробництва (незавершене виробництво – НЗП);

  • містяться для використання під час виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, а також управління виробництвом (сировина, матеріали, паливо, МБП і тому подібне).

Джерела господарських засобів – це деяка економічна умовність, на якій заснований основний метод – метод подвійного запису, згідно якому кожному засобу відповідає джерело (рис.2).

Джерела, які також називають пасивами, підрозділяються на власні і позикові.

Власні джерела – це Статутний капітал (УК), Резервний капітал, Додатковий капітал і ін., нерозподілений прибуток (тобто не обернений в капітал прибуток).

Позикові джерела – це зобов'язання (тобто борги підприємства або кредиторська заборгованість), які класифікуються залежно від термінів і умов погашення

Статутний Інші види

капітал капіталу Прибуток Зобов'язання

Власні джерела Позикові джерела

(власний капітал) (позиковий капітал)

Рис.2 Класифікація джерел господарських засобів (пасивів).

Власний капітал – це частина в активах підприємства, яка залишається після вирахування зобов'язань, тобто К=А–З або К=А (для новоствореного підприємства).