Власний капітал створюється двома шляхами:

• внесенням власних засобів до Статутного капіталу (СК);

• накопиченням суми доходу, що залишається на підприємстві.

За формами власний капітал ділять на інвестований, в який входять Статутний капітал і Додатково внесений капітал, і реінвестований капітал, тобто Нерозподілений прибуток.

Статутний капітал (СК) – зафіксована в засновницьких документах загальна вартість активів, яка є сумою внесків власників (учасників) в капітал підприємства.

Статутний капітал на державних підприємствах утворюється за рахунок державного бюджету і складається з суми основних коштів і мінімальної потреби в оборотних коштах. На підприємствах інших форм власності він складається з внесків учасників (засновників) в майно підприємства. Частка внеску кожного визначає його право на частку в чистому прибутку, що розподіляється як дивіденди.

Статутний капітал визначений в засновницьких документах і підлягає обов'язковій реєстрації. Це сума простих і привілейованих акцій за їх номінальною (оголошеною) вартістю. Збільшення Статутного капіталу може бути тільки після внесення всіма учасниками своїх внесків.

Пайовий капітал – сума пайових внесків членів товариств і інших підприємств, яка передбачена засновницькими документами. Цей капітал формують кредитні товариства, колективні підприємства, підприємства споживкооперації та інші, в яких частина власного капіталу формується за рахунок пайових внесків.

Існують обов'язкові і додаткові пайові внески. Розмір обов'язкових встановлюється загальними зборами пайовиків, виходячи з потреб в оборотних коштах. Їх сума, з урахуванням фінансового стану, повертається пайовикові при виході з підприємства або ліквідації підприємства. Додаткові пайові внески вносяться на добровільних засадах з метою забезпечення розвитку підприємства і підлягають повному або частковому поверненню за заявою пайовиків. Щорічно при розподілі прибутку на суму обов'язкових і додаткових внесків нараховуються дивіденди, які, за узгодженням з пайовиком, можуть йти на збільшення його паю.

Додатковий капітал (ДК) підрозділяють на – додатково вкладений капітал – сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість (емісійний дохід) і інший додатковий капітал – сума дооцінки необоротних активів, вартість безоплатно отриманих активів від інших юридичних і фізичних осіб.

Резервний капітал (РК) – сума резервів, створених згідно чинному законодавству або засновницьким документам за рахунок нерозподіленого прибутку. (ВАТ створює РК згідно засновницьким документам, але не менше 25% СК. Розмір щорічних відрахувань на поповнення РК передбачений засновницькими документами за рахунок чистого прибутку, і не може бути менше 5% чистого прибутку.)

Засоби резервного капіталу прямують на покриття непередбачених витрат, збитків, боргів при ліквідації. Залишки РК переходять на баланс підприємства наступного року.

Нерозподілений прибуток (непокриті збитки) – сума прибутку, яка реінвестована в підприємство, або сума непокритого збитку.

Сума нерозподіленого прибутку поточного року = сумі нерозподіленого прибутку минулого року + чистий прибуток за поточний рік – дивіденди за поточний рік – внески на поповнення Резервного капіталу.

Неоплачений капітал – сума заборгованості власників (засновників) по внесках до Статутного капіталу.

Вилучений капітал – фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників (викуплені акції повинні бути реалізовані або анулювані протягом 1 року).

До джерел позикових засобів (позикового капіталу) відносять:

• кредити банків і позики, які видаються на певну мету і з поверненням в обумовлені терміни;

• кредиторську заборгованість, тобто заборгованість даного підприємства іншим підприємствам, організаціям і особам. Вона утворюється в процесі господарської діяльності при виникненні на підприємстві неоплачених боргів. Сюди ж відносять зобов'язання з розподілу тобто заборгованість перед робочими і службовцями із заробітної плати, перед органами соціального страхування, з нарахуваннь на заробітну плату і перед фінансовими органами по платежах до бюджету.

Джерела позикових засобів прийнято називати зобов'язаннями. Зобов'язання (згідно П(С)БО 2) – це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілює в собі економічні вигоди.

Зобов'язання класифікують на поточні і довгострокові.

Зобов'язання називаються поточними, якщо вони будуть погашені протягом операційного циклу або 12 місяців з дати балансу і якщо вони виникли в ході нормального операційного циклу (незалежно від терміну) в результаті придбання сировини, матеріалів, нарахування комунальних послуг, заробітної плати персоналу і тому подібне.

Операції, які прямо не пов'язані з операційною діяльністю підприємства (кредити, оголошення дивідендів, податок на прибуток, що підлягає сплаті), вважають поточними, якщо їх необхідно погасити протягом 12 місяців з дати балансу.

До поточних зобов'язань відносять:

– короткострокові кредити банків;

– поточна заборгованість по довгострокових зобов'язаннях;

– векселі видані;

– кредиторська заборгованість за товари (роботи, послуги);

– поточні зобов'язання по розрахунках:

– з авансів отриманих;

– з бюджетом за податками і платежами;

– з позабюджетних платежів;

– зі страхування;

– з оплати праці;

– з учасниками (нараховані до оплати дивіденди, відсотки);

– з внутрішніх розрахунків;

– інші поточні зобов'язання.

До довгострокових зобов'язань відносять зобов'язання, термін погашення яких більше 12 місяців з дати Балансу, окрім згаданих вище (тобто тих, що виникли в ході нормального операційного циклу).

До довгострокових зобов'язань відносяться:

• довгострокові кредити;

• інші довгострокові фінансові зобов'язання;

• відстрочені податкові зобов'язання;

• зобов'язання за облігаціями випущеними;

• зобов'язання за виданими довгостроковими векселями;

• зобов'язання за іншими позиковими засобами.

Відстрочені податкові зобов'язання виникають, коли податок на прибуток, розрахований згідно податковому законодавству, менше облікового податку на прибуток.