25. Основні види ризиків на фінансовому ринку.

Кредитний ризик — це ризик несплати позичальником основного боргу та процентів за ним. Кредитний ризик можна визначити як невпевненість кредитора в тому, що боржник матиме змогу і бажання виконати свої зобов'язання щодо умов та термінів кредитно! угоди. Боржник може з незалежних від нього зовнішніх умов (економічних, політичних) не забезпечити відповідного грошового потоку в майбутньому. 

Процентний ризик відображає невизначеність, пов'язану з рівнем майбутніх процентних ставок. Причому це не лише невизначеність майбутнього рівня процентних ставок, а й невизначеність, пов'язала з напрямом, швидкістю руху процентних ставок, їх мінливістю.

Валютним ризиком називають ризик можливих втрат від зміни вартості іноземної валюти щодо національної. До основних типів валютних ризиків належать економічний, бухгалтерський та операційний ризики.

Економічний ризик відображає вплив економічних умов іншої країни на вартість активів, виражених у валюті цієї країни. На величину економічного ризику впливають зміни в економічній, політичній ситуації в країні, валютна політика, що проводиться урядом, рівень інфляції тощо.

Операційний ризик — це ризик несприятливих змін валютного курсу за період до часу проведсппя запланованої валютної операції. Цей тип валютного ризику вважається досить легким і ефективно управляється за допомогою інструментів строкового ринку: ф'ючерсів, форвардів, опціонів, свопів.

Бухгалтерський ризик — це ризик зміни облікової вартості активів чи пасивів при зміні валютних курсів при тому, що в іноземній валюті їх вартість залишається незмінною.

Ризик країни, який часто включають до основних фінансових ризиків, є сукупністю політичного, економічного та трансфертного ризиків. Це ризик, пов'язаний з дійсними та очікуваними політичними й економічними умовами в країні та впливом цих умов на здатність уряду країни, окремих корпорацій та фізичних осіб виконувати зобов'язання за зовнішнім боргом.

Ризик ліквідності пов'язують як з характеристиками окремого активу, так і з можливостями суб'єктів фінансового ринку. Проте в будь-якому випадку — це ризик того, що не зможуть бути вчасно задоволені потреби інвестора — власника активу чи юридичної особи — суб'єкта ринку в готівкових коштах.

Ризик ліквідності активу — це ризик того, що визначений актив не зможе бути швидко проданий за його ринкову або близьку до неї ціну.

Ризик ліквідності щодо до суб'єкта ринку — корпорації — це ризик того, що остання не зможе вчасно отримати готівкові кошти, щоб розрахуватись за своїми зобов'язаннями.

26. Основи функціонування ринку облігацій та його інфраструктура.

Облігації можуть обертатися на фондовому ринку, бути засобом платежу, завдатку, а для банків державні облігації можуть формувати частину його резервного фонду. Все це підвищує привабливість облігації як інструмента позики.

Ринок облігацій - це найбільший фінансовий ринок світу. Облігаційне фінансування, на відміну від випуску акцій, не тягне за собою участі у відносинах власності і не дає права голосу її власнику. Особливо широко держава використовує облігації як засіб для отримання позик.

Облігації – це форма кредиту. Емітенту дешевше звернутися за коштами безпосередньо до інвестора без посередництва банку. Облігації продаються і купуються на біржі, і їх ціна залежить від попиту та пропозиції на них, від доходу, який вони приносять на рівні позичкового проц

Облігації звичайно поділяються на іноземні облігації і єврооблігації. Перші продаються поза межами країни позичальника, але виражаються в її валюті. Навіть національні облігації, номіновані в іноземній валюті, відносяться до іноземних облігацій. Другі постачаються на ринок синдикатом банків з різних країн і розміщуються у країнах з іншою валютою.

Розміщуватися облігації можуть такими способами: шляхом аукціону і

приватним розміщенням. Аукціон може бути з попереднім оголошенням обсягу

емісії облігації так і без такового, за конкурентними і неконкурентними

заявками. Приватне розміщення робиться, як правило, для стратегічних

інвесторів, які зацікавлені в проекті, під який йдуть кошти і бажають

викупити весь випуск. Часто в умовах облігацій призначених для приватного

розмішення обмежується право на прдажу цих облігацій на протязі певного

терміну часу після розміщення.

За роміщенням облігації також можна поділити на ті, що розміщуються на

національному ринку і на іноземних (міжнародних)ринках. Наприклад, іноді

філії, що розміщена в іншій країні ніж головний офіс може бути вигідніше

випускати облігації у зв’язку з особливостями оподаткування доходів по

таких облігаціях та інших умов (єврооблігації).

Рейтинг облігаціям дають спеціальні рейтингові агенції.

Під час визначення рейтингу облігацій емітента враховуються багато

фінансових і нефінансових аспектів, які відносяться як до емітента,

емітованих ним облігацій, так і до країни, регіону вцілому. Рейтинги

впливають на оцінку облігацій на фондовому ринку, вони є їх “візитною

карткою”.