- •Сутність і значення фінансового ринку.
- •Суб’єкти фінансового ринку. Держава як суб’єкт фінансового ринку.
- •Фінансові активи та їх види. Властивості фінансових активів.
- •Фінансові інструменти та їх види.
- •Основні напрямки розвитку фінансового ринку
- •Необхідність фінансового регулювання фінансового ринку.
- •Національний банк як орган державного регулювання фінансового ринку.
- •Державні органи регулювання діяльності учасників фондового ринку і ринку фінансових послуг.
- •Методи регулювання банківської діяльності.
- •Державна політика на валютному ринку.
- •Саморегулівні організації на фінансовому ринку.
- •12. Поняття і класифікація фінансового посередництва.
- •13. Банківська система як основа розвитку фінансового ринку та ринку фінансових послуг в Україні.
- •14. Комерційні банки: їх види та операції.
- •15. Небанківські кредитні інститути.
- •16. Агентські послуги на фінансовому ринку.
- •17. Лізингові і факторингові послуги.
- •18. Інститути спільного інвестування та їх діяльність на фінансовому ринку.
- •19. Андерайтинг і приватне розміщення цінних паперів.
- •20. Безготівкові розрахунки платіжними картками.
- •21. Визначення і види процентних ставок.
- •22. Безризикова ставка, ставка рефінансування, облікова ставка нбу.
- •23. Ставка libor та сфера її застосування.
- •24. Співвідношення ризику і доходу
- •25. Основні види ризиків на фінансовому ринку.
- •26. Основи функціонування ринку облігацій та його інфраструктура.
- •27. Біржові операції з облігаціями.
- •28. Основи функціонування ринку акцій та його інфраструктура.
- •29. Фондові ринки і фондові біржі світу
- •30. Фондовий ринок України та його інфраструктура.
- •31. Фондові індекси та особливості їх застосування.
- •32. Визначення і суть строкових угод.
- •33. Ф’ючерсні угоди. Визначення і види ф’ючерсів. Механізм укладення ф’ючерсних угод
- •34. Основні принципи ціноутворення у форвардних та ф’ючерсних контрактах
- •35. Хеджування за допомогою ф'ючерсів
- •36. Визначення та види опціонів. Дохідність опціонів
- •37. Угоди "кеп", "флор", "колар" та варанти
- •38. Суть і види свопів.
- •39. Організація та особливості функціонування депозитного ринку
- •40. Послуги для здійснення грошових платежів та розрахунків
- •41. Операції з інструментами грошового ринку.
- •42. Державні фінансові інститути на грошовому ринку.
- •44. Методи і принципи фінансування та кредитування капітальних вкладень комерційними банками.
- •45. Управління кредитним ризиком у банках.
- •46. Оцінювання кредитоспроможності підприємства.
- •47. Поняття валюти і валютного курсу.
- •48.Види операцій з валютою.
- •49. Функціонування валютного ринку в Україні.
- •51 Здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку.
- •52. Валютний дилінг у банках.
- •53. Переміщення валюти через митний кордон України.
- •54. Правила переказу іноземної валюти за межі України.
- •55. Використання готівкової валюти на території України.
- •57. Місце фондової біржі на ринку цінних паперів.
- •58. Біржові операції з цінними паперами.
- •59. Макроекономічні індикатори фінансового ринку.
- •60. Основні положення технічного аналізу.
- •Сутність і значення фінансового ринку.
- •Суб’єкти фінансового ринку. Держава як суб’єкт фінансового ринку.
18. Інститути спільного інвестування та їх діяльність на фінансовому ринку.
Головною метою створення та діяльності інститутів спільного інвестування (ICI) е регулювання відносин, що виникають у сфері спільного інвестування, та забезпечення гарантій прав власності на цінні папери і захист прав учасників фондового ринку.
Діяльність зі спільного інвестування — діяльність, яка провадиться в інтересах і за рахунок учасників (акціонерів ) ICI шляхом емісії цінних паперів ICI з метою отримання прибутку від вкладення коштів, залучених від їх розміщення у цінні папери інших емітентів, корпоративні права, нерухомість та інші активи, відповідно до законодавства України.
Інститути спільного інвестування об'єднують індивідуальних інвесторів і таким чином дають змогу їм одержати переваги від інвестування внаслідок концентрації фінансових ресурсів. Така діяльність суттєво впливає на розвиток фондового ринку, забезпечуючи його динамічний розвиток та високий рівень ліквідності.
Інститути спільного інвестування (ICI) — інвестиційні фонди, які здійснюють діяльність зі спільного інвестування на основі об'єднання (залучення) грошових коштів інвесторів та вкладення їх: у цінні папери, корпоративні права та нерухомість з метою отримання прибутку.
Діяльність інвестиційних фондів сприяє мобілізації та ефективному використанню нагромаджень населення і корпорацій шляхом залучення їх до інвестиційного процесу та розвитку економіки. Чим вищий рівень розвитку ринку цінних паперів, тим активніше розвиваються інститути спільного інвестування. Найбільшого розвитку вони набули в промислово розвинених країнах — США, Великій Британії, Канаді, Німеччині, Японії.
Діяльність інвестиційних фондів регулюється Законом України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" від 15 березня 2001 року № 2299-Ш. Головні засади функціонування вітчизняних інститутів спільного інвестування узгоджено з Директивою ЄС "Про приведення у відповідність Законів та Положень стосовно спільного інвестування в цінні папери, що обертаються" від 20 грудня 1985 р. № 85/611.
Державний контроль у сфері спільного інвестування здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" та інші державні органи в межах їх повноважень з метою дотримання законодавства та захисту прав інвесторів.
Переваги інвестування коштів у інститути спільного інвестування полягають у:
— можливості обрання фонду інвестором залежно від обраної інвестиційної стратегії;
— забезпеченні диверсифікації ризику завдяки вимогам щодо структури вкладень у різні види активів;
— залежності дохідності інвестицій від зростання вартості чистих активів фонду;
— можливості вкладання коштів у компанії різних галузей і сфер діяльності;
— здійсненні кваліфікованого управління інвестиційними фондами професійними менеджерами;
— нижчому рівні оподаткування;
— контролі за діяльністю інститутів спільного інвестування з боку держави.
Характерними рисами функціонування інститутів спільного інвестування, які відрізняють їх від інших фінансових інститутів, є:
— професійне управління коштами інвесторів;
— здійснення діяльності на різних сегментах фінансових і грошових ринків;
— використання переваг концентрації індивідуальних капіталів;
— широка диверсифікація вкладень за окремими фінансовими інструментами;
