Условия реализации свойств модели
до умов реалізації властивостей моделей відносять:
узгодженість з культурним середовищем;
скінченність моделей, а отже, їхні спрощеність і наближеність;
істинність моделей;
адекватність моделей.
На простих прикладах неважко помітити, що для реалізації своїх модельних функцій необхідно, щоб модель була узгоджена з культурним середовищем, у якому вона має функціонувати, і входила в це середовище як її природна частина.
Скінченності моделей, коли з безлічі властивостей об'єкта-моделі вибираються і використовуються ті властивості, які подібні до властивостей об'єкта-оригіналу. Кожна модель істинна, тобто в чомусь правильно відображає оригінал. Ступінь істинності моделі проявляється при практичному співвідношенні моделі й оригіналу. При цьому крім безумовно істинного в моделі є і правильне лише за певних умов, і щось неправільне, тобто не має відношення до оригіналу. Адекватною називають таку модель, для якої вимоги повноти, точності й істинності виконуються тією мірою, що приводить до досягнення поставленої мети.
Технологии моделирования систем
Моделювання – це процес побудови моделі, основна проблема якого зазвичай полягає у знаходженні компромісу між простим описом системи і ступенем її деталізації для такого [3,7]:
наукове пізнання системи;
навчання;
зручне подання інформації.
Общий алгоритм построения сложных моделей
Технологія моделювання систем включає послідовність таких дій (рис. 2.4) [3, 4, 7]:
постановка мети моделювання;
аналіз об’єкта моделювання і виділення його відомих властивостей;
аналіз виділених властивостей з точки зору мети моделювання, визначення істотних ознак;
формалізація вихідної проблеми;
побудова математичної моделі;
розв’язання моделі;
аналіз одержаної моделі на несуперечливість меті моделювання;
перевірка адекватності моделі;
реалізація розв’язку.
12. Статические модели системы
Подамо систему у вигляді “чорної шухляди”, виділеної з навколишнього середовища (рис. 2.5). Ця модель най прості-ша, однак вона відображає дві важливі властивості системи – відособленість від середовища й цілісність.
У структурній схемі вказуються всі елементи системи, всі зв'язки між елементами всередині системи та зв'язки певних елементів з навколишнім середовищем (входи й виходи системи.
Сукупність необхідних і достатніх для досягнення мети зв'язків утворює структуру системи
13.. Общиеподходы к описаниюстатических систем
Структура технічної системи може бути описана чотирма основними методами [1, 2].
1. Словесний метод або метод опису системи на вербальному рівні припускає елементи системи і їхні зв'язки описувати словесно без формалізації, тобто будується діскріптивна модель системи. Звісно, що даний метод опису не дозволяє проводити глибокі дослідження технічних систем.
2. Функціональна схема зображує систему як сукупність блоків, що здійснюють деякі функціональні перетворення, та в узагальненому вигляді описує структуру системи. Під блоком, особливо в технічних системах, розуміють, функціонально-завершений і оформлений об'єкт у вигляді окремого цілого пристрою. Крім функціональних, у функціональну схему можуть включатися логічні блоки, що дозволяють змінювати характер функціонування технічних систем залежно від того, виконуються або ні деякі, заздалегідь задані умови.
3. Алгоритм роботи системи задає її структуру у вигляді логічної схеми алгоритму функціонування – блок-схеми алгоритму (рис. 3.2). Такі структурні схеми наочні, тому що кожній дії ставиться у відповідність відповідна геометрична фігура, та вміщають у себе інформацію про велике число структурних властивостей системи.
4. Аналітичний метод досліджує системи, представленні у вигляді графа.Таким чином, всі розглянути вище методи дозволяють описувати структуру системи трьома способами: графічним, аналітичним і графоаналітичним [3].
5. Найбільш простим з цих способів є графічний спосіб, якій представляє структуру технічної системи у вигляді схеми, на якій поміщають зображення всіх елементів і зв'язків між ними. В зв’язку з цим розглянемо деякі основні поняття теорії графів [4].