38. Сутність, завдання виробничої логістики та способи управління матеріальними потоками у виробництві.

Виробнича логістика, будучи однією з функціональних підсистем інтегрованої логістики, вирішує питання організації руху матеріальних ресурсів та управління ним безпосередньо між стадіями виробничого процесу, включаючи подачу сировини і матеріалів на робочі місця. Тобто у вузькому сенсі займається плануванням, організацією внутрішньовиробничої транспортування та управлінням їй, буферизацією (складуванням) і підтримкою запасів (заділів) сировини, матеріалів та незавершеного виробництва виробничих процесів стадій заготівлі. Мета виробничої логістики полягає в забезпеченні своєчасного, ритмічного і економічного руху матеріальних ресурсів між стадіями і робочими місцями основного виробництва у відповідності з планами виробництва і реалізації або замовленнями споживачів.

Матеріальний потік в виробничій системі - рух матеріальних ресурсів у просторі й у часу між стадіями виробничого процесу.

Управління матеріальними потоками у рамках внутрішньовиробничих логістичних систем ґрунтується на двох принципово різних підходах:

1)штовхаючому підході - система організації виробництва, у якій предмети праці, які надходять на виробничу ділянку, безпосередньо цією ділянкою в попередньої технологічної ланки не замовляються. Матеріальний потік “виштовхується” кожному наступному адресату строго за розпорядженням (командою).

2) тягнучому підході - ґрунтується на принципово іншому способі управління матеріальним потоком,це система організації виробництва, у якій деталі і напівфабрикати подаються на наступну технологічну операцію з попередньої в міру необхідності.

39. Сутність та система показників конкурентоспроможності продукції

Конкурентоспроможність — це комплексна багатоаспектна характеристика

товару, що визначає його переваги на ринку порівняно з аналогічними

товарами — конкурентами як за ступенем відповідності конкретній потребі,

так і за витратами на їх задоволення.

Конкурентоспроможність повніше розкривається через систему якісних та

економічних показників.

Якісні показники конкурентоспроможності характеризують властивості

товару, завдяки яким він задовольняє конкретну потребу. Вони

розподіляються на класифікаційні й оцінювальні.

Класифікаційні характеризують належність товару до певної групи і

визначають призначення, галузь застосування та умови використання даного

товару.

Оцінювальні кількісно характеризують ті властивості, які створюють

якість товарів. Використовуються для нормування вимог до якості і

порівняння різних зразків товарів, віднесених до одного класу за

класифікаційними показниками.

Економічні показники конкурентоспроможності характеризують сумарні

витрати споживачів на задоволення їх потреб даним товаром. Вони

складаються з витрат на придбання (ціна продажу) і витрат, пов’язаних з

експлуатацією виробу: ремонт, технологічне обслуговування, запасні

частини, енергоспоживання. У цілому загальна сума цих витрат виступає

для споживача як ціна задоволення потреби (ціна споживання).

40. Методи визначення конкурентоспроможності продукціїПри оцінці конкурентоспроможності продукції застосовуються диференційний, комплексний і змішаний методи.Диференціальний метод оцінки дозволяє визначити,досягнутий чи ні рівень конкурентоспроможності,за якими показниками він не досягається,які з параметрів найбільше відрізняються від базових.Але вказаний метод лише констатує факт конкурентоспроможності продукції та наявності в ній недоліків порівняно з товаром-конкурентом.Він не враховує вплив вагомості кожного параметра на прихильність покупців при виборі товару.Комплексний метод оцінки конкурентоспроможності продукту заснований на застосуванні комплексних (групових, узагальнених і інтегральних) показників або зіставленні питомих корисних ефектів аналізованого продукту й зразка.Цей метод використовують для оцінки конкурентоспроможності продукції за величиною комплексного чи інтегрального показника на основі поєднання показника конкурентоспроможності товарів і показників ефективності організаційно-економічного управління підприємством.

Змішаний метод оцінки поєднує в собі диференціальний і комплексний методи (при проведенні оцінки використовується частина параметрів,розрахованим диференціальним методом,а частина-комплексним).Даний метод визначення конкурентоспроможності продукції не є досконалим,так,як він не враховує важливість споживчих властивостей товару для покупця.