Тема 8. Географічні дослідження території України. Теоретичні ідеї українських географів. Географічні уявлення осілих племен. Трипільська культура на території України (географічні аспекти).

Україна у давньогрецькому геопросторовому полі (Гомер, Гекатей Мілетський, Страбон, Геродот).

Україна у давньоримській геокультурі (К. Птолемей).

Людність і природа України у контексті Біблії.

Заселення території українських земель і формування державних утворень. Географічні відомості арабів про Київську державу. “Ходіння” київського ігумена Данила Мниха до Єрусалима (1113–1115) та його географічний світ.

Вплив перекладної літератури на формування давньоруських географічних уявлень (“Шестиднев”, “Фізіолог”, “Християнська топографія” Козьми Індикоплова). Літописи як початок української науки. “Повість минулих літ” – важлива історико-географічна пам’ятка давньоруського часу.

Географічні уявлення про Україну у першій половині XVII ст., у другій половині XVII ст. та у XVIII ст. Прилучення українських територій до Московської держави та колонізація краю. Топографічне знімання території українських земель для картографічного забезпечення військових і господарських потреб. Ревізії населення з метою оподаткування. Початки вивчення та освоєння багатств Донбасу, Кривбасу, українських степів. Значення академічних експедицій XVIII ст. в Російській імперії для географічного вивчення України.

Опис природи і людності України за вітчизняними писемними джерелами XIV–XVIII ст. (“Густинський літопис”, “Літопис Волині і України”, “Київський літопис”; козацькі літописи XVIII ст.: “Літопис Самовидця”, “Літопис Гр. Грабянки”, “Сказання о войнє козацкой с поляками чрез Б. Хмельницького” С. Величка).

Країнознавча діяльність Ю. Котермака (Дрогобича). Праця Ю. Дрогобича “Indicium prenosticon Magistri Georgi Drohobich de Russia” (1483). Поема “Роксоланія” С.-Ф. Кльоно­вича (1550–1602) і географічний опис українських земель. “Мандри” В. Григоровича-Барського і розвиток країнознавства. Картографічні роботи О.-А. Тарасевича. Відображення географічних реалій України XIV–XVIII ст. у західноєвропейській культурі (Ж. де Лянуа, Д. Барбадо, А. Кампензе, З. Герберштейн, М. Мєховський (Мєховіта), М. Литвин, Е. Лясота, Блез де Віженер, С. Мінстер, М. Кромер, М. Стрийковський та ін.). Опис України Ґ. Левассера де Боплана.

Генеза українського відродження XIХ ст. Українське відродження та формування напрямів наукових досліджень. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства і становлення українських геополітичних ідей. Історико-географічні та геополітичні ідеї М. Костомарова, В. Антоновича, М. Грушевського.

Інтенсивний розвиток етногеографічних досліджень (П. Чубинський, Ф. Вовк, В. Гнатюк, З. Кузеля, В. Пассек, В. Антонович, О. Афанасьєв-Чужбинський, М. Васильєв, О. Кольбер, В. Шухевич, М. Кордуба, О. Шафонський та ін.).

Вплив ідей українських економістів ХІХ ст. на розвиток економіко-географічного напряму (В. Рубан, Д. Журавський, Я. Маркович, М. Яснопольський, В. Навроцький, О. Русов, І. Миклашевський, С. Подолинський, М. Зібер, М. Туган-Барановський та ін.).

Культурно-освітні і наукові організації та їх роль у розвитку науки і культури. Товариства дослідників природи (Київське, Харківське, Одеське, Львівське, Подільське, Кримське, Волинське) та їхня роль у становленні географії в Україні. Наукове товариство ім. Т. Шевченка – перша українська академія наук. Розвиток географії в НТШ.

Роль Південно-західного відділу Російського географічного товариства у розвитку української географії.

Суспільна зумовленість розвитку української географії на початку ХХ ст.

Внесок академіка С. Рудницького у розвиток української географії. Формування наукової школи С. Рудницького. Загальногеографічні погляди академіка П. Тутковського та їхній вплив на становлення української географії. Внесок професора В. Кубійовича у розвиток української антропогеографії, демографії, картографії.

Соціально-економічна географія у підросійській Україні.

Географія у Львівському університеті. Сучасні наукові школи.