Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Живко скан 2012.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
12 Мб
Скачать
☆

2. Відмінності між аудитом, обліком, ревізією та судово-бухгалтерською експертизою

Аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання з метою визначення їх достовір­ності, повноти й відповідності чинному законодавству.

Аудит ефективності — форма контролю, яка є сукупністю ста­тистичних, ревізійних і аналітичних дій, спрямованих на визначення ефективності державних вкладень при реалізації запланованих цілей, визначення факторів, які перешкоджають досягненню максимального результату при використанні визначеного обсягу трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, та обґрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних ресурсів.

Ревізія - метод документального контролю за фінансово-господар­ською діяльністю підприємства, установи, організації, за дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності; спосіб документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, запобігання фінансовим зловживаням.

Судово-бухгалтерська експертиза, (за визначенням Ф. Ф. Бутинця) процесуальна дія, що полягає у вивченні експертом-бухгалтером мате­ріалів справи в межах його спеціальних знань за завданням слідчого або суду з метою з'ясування фактичних обставин кримінальної чи цивільної справи й надання експертного висновку.

Аудит бухгалтерської (фінансової) звітності та аудиторська діяль­ність загалом привертають дедалі більшу увагу в Україні. Це можна пояснити тим, що виникнення і становлення аудиту зумовлені життє­вою, економічною необхідністю незалежного, об'єктивного контролю

199 діяльності підприємства недержавних форм власності та підтвердження достовірності наданої ними звітності для користувачів.

Предмет аудиту - стан економічних, організаційних, інформацій­них та інших характеристик системи, що перебуває у сфері аудитор­ського оцінювання. Як видно з цього формулювання, предмет аудиту (аудиторських послуг) має багато спільного з предметом ревізії та еко­номічного аналізу.

Предметом економічного аналізу також є господарські процеси і явища, їх кількісна характеристика і оцінка економічних об'єктів - ресурсів, продукції, прибутку.

Предметом ревізії є ті самі процеси і явища та їх оцінювання щодо відповідності законодавству.

Водночас між предметом економічного аналізу, предметом ревізії і предметом аудиту є певні відмінності.

Аудит виходить за рамки контролю і ревізії. Питання податків, оцінювання майна, ефективності систем управління не є об'єктом ре­візії та аналізу.

Аудит і ревізію розрізняють за:

  • методом контролю: предметом аудиту є господарські процеси і явища, тобто кількісні характеристики стану економічних об'єктів - обсяг ресурсів та продукції, прибуток, фінанси; предмет ревізії - ті ж самі процеси і явища, але їх оцінюють з огляду на законність та доціль­ність, тому ревізія - це документальна перевірка господарських опера­цій, порівняння фактичних матеріальних запасів та інших цінностей з показниками бухгалтерського обліку, зустрічна перевірка операцій у контрагентів, ці ж процедури виконує аудитор, коли оцінює законність та доцільність господарських операцій;

  • суб'єктами призначення; ревізії призначаються суб'єктами ад­міністративного права; аудитора клієнт залучає сам;

  • джерелами фінансування: ревізію проводять за рахунок суб'єкта адміністративного права; аудит - за рахунок суб'єкта, якщо перевіряють;

  • часовим фактором: ревізія існувала завжди; аудит є продуктом розвитку ревізії в особливих економічних умовах.

Різницю між судово-бухгалтерською експертизою, ревізією фінан­сово-господарської діяльності та ревізією, яка проводиться за вимогою органів внутрішніх справ, показано в таблиці 1.

Таблиця 1

Основні відмінності судово-бухгалтерської експертизи та ревізії

Ревізія фінансово-гос­подарської діяльності

Ревізія за вимо­гою правоохорон­них органів

Участь фахівця- бухгалтера в роз­слідуванні і судовому розгляді справи

Судово - бухгал­терська експер­тиза

1

2

3

4

Комплексно досліджує фінансово-господарську діяльність підприємства з метою ії вдосконалення

Установлює факти розкрадань, інших корисливих злочи­нів, законність здійснюваних господарських операцій

Сприяє особі, яка збирає докази, установити та підтвердити їх

Досліджує окремі недоліки, виявлені ревізією для документального обґрунтування позовних вимог до суду

Комплексний контроль за господарською діяль­ністю проводиться згідно із затвердженим планом, з певною періодичністю

Позачергово за вимогою право­охоронних органів та наявності постанови про відкриття кримі­нальної справи проти особи або за рішенням суду

Може залучатися як у процесі ревізії, так і при розслідуванні кримінальної справи, здебіль­шого для перевірки об'єктів, непід- контрольних ДКРС

Призначається лише після пору­шення криміналь­ної справи,тобто при виникненні потреби

Призначається керівни­ком контрольно-ревізій­ної служби

Проводиться на основі поста­нови прокурора чи слідчого, винесеної після порушення кримінальної справи проти посадової особи

Може бути залуче­ний на договірній основі як керівни­цтвом ДКРС, так і правоохоронними органами

Призначається виключно слід­чими та судом

Проводиться за планом роботи контрольного органу

Збирає докази, використовуючи спеціальні знання з бухгалтерського обліку, судової бухгалтерії та аналізу фінансово- господарської діяльності

Професійно під­тверджує або спростовує вста­новлені факти пору­шень

Спосіб доведення протиправних дій шляхом викорис­тання спеціальних знань в галузі обліку

і іродовження табл. 1

1

2

3

4

Правова основа ревізії - Закон, України «Про Державну контрольно- ревізійну службу в Україні»

Закони України «Про міліцію» та «Про організаційно- правові основи боротьби з органі­зованою злочин­ністю», наказ «Про затвердження порядку взаємодії органів ДКРС, органів прокура­тури, внутрішніх справ, Служби безпеки України» від 19.11.2006 р.

Наказ «Про затвер­дження порядку взаємодії органів ДКРС, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України» від 19.10.2006 р.

Підстави призна­чення визначено в Кримінальному кодексі та Законі України «Про судову експер­тизу»

Проводиться ревізійними комісіями або штатними ревізо­рами

Проводиться ревізійними комісі­ями або штатними ревізорами, може бути виділений окремо один ревізор

Виділяється фахі- вець-бухгалтер для встановлення істини в окремих епізодах при слідчих чи судових діях

Проводяться експертами за наявності відповідної ліцен­зії

Ревізор додатково користується норматив­ними документами відом­ства, яке призначило ревізію

Ревізор керується законами та норма- тивно-правовими актами ДКРС, МВС та згідно з вимогою ініціатора ревізії використовує додаткові правові акти

Керується Законами України «Про бухгалтерський облік і звітність», «Про приватизацію», «Про підприєм­ницьку діяльність» та нормативно-пра­вовими актами ДКРС, МВС

Керується у своїх діях виключно чинним законо­давством України

Ревізор - переважно посадова особа органу контролю

Ревізор - посадова особа органу контролю

Спеціаліст у сфері бухгалтерського обліку, що має ліцензію або працює в експерт­ній установі

Процесуальний стан спеціаліста з обліку

Ревізор має право проводити інвентариза­ції, звіряти взаєморозра- хунки, перевіряти стан складського господар­ства, проводити зустрічні перевірки підконтроль­них об'єктів

Крім усіх прав, у процесі ревізії може бути залучено ревізора для інвен­таризації вилучених бухгалтерських доку­ментів, для уточ­нення та опису методики перевірки окремих аспектів

Сприяє особі, яка збирає докази у встановленні, закріпленні та вилученні доказо­вих матеріалів

Користується гото­вими матеріа­лами, які є в судо­вій справі (актами ревізій, інвентари­заційними опи­сами тощо)

1

2

3

4

Ревізор має право і можливість спілкуватися з винними

особами в процесі ревізії, контрольних замірів тощо

Ревізор має можли­вість спілкуватися з винними

особами у процесі проведення контр­ольних заходів

Може бути включе­ний до складу ревізійної бригади, інспекторської групи для перевірки окремих питань господарської діяльності

Не має права спілкуватися з винними особами

Ревізор самостійно обирає документи, потрібні для його роботи

Ревізор самостійно обирає документи, які потрібні для його роботи та коригує їх відпо­відно до питань, що підлягають ревізії, визначає кілько необхідних вза- ємозвірянь, контр­ольних замірів

Самостійно нових фактів не встанов­лює, не досліджує операції поза визначеним завдан­ням

Експерт-бухгалтер досліджує лише документи, надані йому слідчим

Ревізор за потреби має право розширити межі свого дослідження як у часі, так і в просторі

Ревізор має право розширити межі свого дослідження, терміни та обсяги за обов'язкового погодження 3 ініціатором ревізії

Працює чітко у межах визначених питань

Експерт не має права виходити у своєму дослі­дженні за рамки поставлених питань для його вирішення

Ревізор має реальне право і можливість вилучати необхідні документи

Ревізор має право і можливість вилу­чати необхідні документи, робити контрольні заміри, інвентаризації

Лише встановлює факти порушень і пропонує слідчим, дізнавачам чи оперуповноваже- ним ВДСБЄЗ вилучити певні документи

Експерту катего­рично забороня­ється самостійно вилучати доку­менти

Права та обов'язки ревізора регулюються Закон «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»

Права та обов'язки ревізора регулює Закон України «Про державну контр­ольно-ревізійну службу в Україні»

Права та обов'язки

фахівця-бухгалтера

регламентуються

нормативними

документами,

за якими діють

комісії

Права та обов'язки екс­перта регламенту­ються Законом України «Про судову експер­тизу»

Ревізор проводить перевірку самостійно

Ревізор проводить перевірку само­стійно, однак усі зміни, доповнення до обсягів роботи, термінів узгоджує зі слідчим

Усю діяльність фахівець-бухгалтер здійснює тільки у присутності слідчого

Експерт-бухгалтер проводить пере­вірку самостійно, як правило, за відсутності слідчого

1

2

3

4

Ревізор - активний учасник попереднього слідства, але він не має ніяких процесуальних прав на цій стадії' кримі­нального процесу; у судовому засіданні він перестає бути учасником процесу і може виступати тільки як свідок

Ревізор - цінний свідок, оскільки підтверджує реальність відомих йому фактів пору­шень та при вза­ємодії з правоохо­ронними органами детальніше вивчає визначені слідчим питання

Фахівець-бухгалтер уповноважений тільки звертати увагу на визначену обставину справи, давати пояснення щодо виконуваної дії; до протоколу можуть бути зане­сені лише його заяви, про вияв­лення, закріплення і вилучення доказів

Єксперт-бухгалтер бере активну участь у процесі, має право озна­йомлюватися 3 матеріалами справи,заявляти клопотання, з дозволу слідчого і суду задавати запитання

Зазначені в акті ревізії факти зловживань підлягають ретельній перевірці процесуальним способом;виявлення таких фактів ревізором звичайно означає поча­ток їх розслідування; незрідка матеріали ревізії згодом надаються експерту-бухгалтеру для висновків

Зазначені в акті ревізії факти зловживань підля­гають ретельній перевірці процесу­альним способом

Фахівець-бухгалтер залучається до участі в слідчих діях з метою вияв­лення фактичних даних, які містяться в матеріалах бухгалтерського обліку; іноді матері­али, виявлені за допомогою фахівця, згодом надаються експерту на висновок

До такої експер­тизи вдаються з метою визначення певних обставин з допомогою фахо­вих знань, для чого збирають усі можливі матері­али, що характе­ризують обста­вини

Це форма фінансового контролю для перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства, дотримання законодав­ства з фінансових питань, перевірки досто­вірності обліку і звітності; це спосіб документаль­ного розкриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матері­альних цінностей, запо­бігання фінансовим зловживанням

Це спосіб збирання доказів слідчим шляхом з викорис­танням фахових бухгалтерських знань ревізора, слідчий потребує призначення ревізії відповідно до ст. 66 КПК з метою виявлення ревізо­ром нових фактів господарської діяльності організа­ції

Застосовуючи фахові знання сприяє особі, яка збирає докази, у виявленні, закрі­пленні та вилученні їх; він не встанов­лює самостійно нових фактів

Це засіб доказу­вання, що ґрунту­ється на вияв­ленні нових фактичних даних за допомогою фахових знань експерта-бухгал- тера

Продовження табл. 1

1

2

3

4

Фактичною підставою для призначення ревізії є узгоджений та затвер­джений план проведення контрольних заходів, вказівки та розпоря­дження Міністерства фінансів, інших держав­них органів влади

Фактичною підста­вою вимоги слід­чого призначити ревізію є наявність у справі даних, що свідчать про можливість вияв­лення або спросту­вання фактів зловживань у діяльності органі­зації, постанова слідчого, прокура­тури та рішення суду

Фактичною підста­вою для залучення є фахівця переко­наність відповід­ного органу в тому, що під час вико­нання визначеної слідчої (судової) дії його участь сприя­тиме виявленню, закріппенню та вилученню доказів

Фактичною підста­вою для призна­чення експертизи є наявність обставин справи, правильне розу­міння яких вима­гає спеціапьних бухгалтерських знань

Ревізія має переважно комплексний характер і спрямована на ліквідацію порушень

Для ревізії за вимо­гою правоохорон­них органів харак­терні раптовість, позаплановість і спрямованість на виявлення порушень та зловживань

Участь фахівця виявляється при дослідженні окре­мих документів, операцій, що мають свою специфіку

Напрями дослі­дження обмежені колом питань, установлених правоохоронними органами, і вико­ристанням висно­вків у системі доказів

Метою є дослідження поточної діяльності підприємницьких струк­тур для здійснення контролю

Під час слідства мета ревізії - роз­ширення встанов­лених меж розслі­дування,

визначення розмі­рів збитків, з'ясування доціль­ності проведених операцій

Метою залучення фахівця є переко­наність слідчого в тому, що під час виконання визначе­ної слідчої дії він допоможе виявити, закріпити і вилучити докази

Мета призна­чення - отри­мання органами слідства чи суду нового джерела доказів у конкрет­ній справі (висно­вку експерта з вузького кола чітких питань, вирішення яких потребує профе­сійних знань з обліку)

Продовження табл. 1

1

2

3

4

Ревізор складає акт, пропозиції щодо усу­нення недоліків та вимагає від керівництва підрозділу їх виконання

Ревізор за резуль­татами зробленої ним ревізії складає акт, який разом із іншими докумен­тами, що містять фактичні дані й мають значення для правильного вирішення справи, є доказом

Надає довідку, самостійно не скла­дає ніяких доку ментів; результати його діяльності відображаються у відповідному протоколі, що складається на попередньому слідстві або в суді; фахівець має право робити зауваження до протоколу, заяви, які стосу­ються до вияв­лення, закріплення і вилучення доказів

Провадження експертизи має спеціальне проце­суальне оформ­лення; експерт самостійно скла­дає висновок, що є доказом

Ревізор може перевіряти і робити висновки 3 будь-якого питання, що стосується до бухгалтер­ського, фінансового та господарського обліку

Ревізор може перевіряти і робити висновки з будь- якого питання, що стосується бухгал­терського обліку

Може бути залуче­ний з метою вико­ристання його фахо­вих знань для участі у слідчих діях або у судовому розгляді тільки у випадках, передбачених кримінально-проце­суальним законо­давством

Експерт-бухгалтер може давати висновок з будь- яких питань справи, які нале­жать до його компетенції

Ревізора не попереджа­ють про кримінальну відповідальність

Ревізора не попе­реджають про кримінальну відповідальність

Спеціаліста не попереджають про кримінальну відповідальність

Експерта- бухгалтера попе­реджають про кримінальну відповідальність за надання заві- домо неправиль­ного висновку, який він засвідчує своїм підписом у вступній частині висновку (п. 6 ст. 196 КПК)

Продовження табл. 1

1

2

3

4

Акт ревізії є джерелом доказів, похідним від тих документів, на яких він ґрунтується; як і вони, акт належить до «інших документів» (ст. 65 КПК)

Акт ревізії є джере­лом доказів, похідним від тих документів, на яких він ґрунтується; як і вони, акт належить до «інших докумен­тів» (ст. 65 КПК)

Джерелом доказів є протокол, який складає слідчий за участю фахівця- бухгалтера

Висновок екс­перта, що ґрунту­ється на наданих матеріалах, зокрема на дока­зах, за своєю природою теж є доказом (ст. 65 КПК), процесу­ально і якісно відмінним від цих матеріалів (ст. 75 КПК)

Кримінально- процесуальний закон не містить ніяких гаран­тій забезпечення явки ревізора і проведення ним кваліфікованої ревізії; ці питання роз'яснено у відповідних інструкціях

Кримінально- процесуальний закон не містить ніяких гарантій забезпечення явки ревізора і прове­дення ним кваліфі­кованої ревізії; ці питання роз'яснено у відповідних інструкціях

3 метою забезпе­чення явки фахівця- бухгаптера для виконання ним відведених йому функцій встанов­лено певні гарантії (ст. 1281 КПК)

Для забезпечення явки експерта-бух- галтера для участі у справі встанов­лено певні гарантії (ст. 77 КПК)

Ревізор несе відпові­дальність: за повноту і якість ревізії; за правиль­ність і об'єктивність викладених в актах ревізії фактів і обґрунту­вань висновків за матері­алами перевірок; за при­ховування під час ревізії фактів розкрадань державних цінностей, порушення фінан­сово-кошторисної дисци­пліни та інших недоліків у роботі організації, що перевірялася, відповідно до Закону «Про дер­жавну контрольно-реві­зійну службу України» та відомчих інструкцій

Ревізор несе відповідальність: за повноту і якість ревізії; за правиль­ність і об'єктивність викладених в актах ревізії фактів і обґрунтувань висновків за мате­ріалами перевірок; за приховування під час ревізії фактів розкрадань державних ціннос­тей, порушення фінансово-кошто­рисної дисципліни та інших недоліків у роботі організації, що перевірялася, відповідно до Закону «Про державну контр­ольно-ревізійну службу України» та відомчих інструкцій

У разі відмови або ухилення від виконання своїх обов'язків під час слідчої дії рішення про відповідаль­ність фахівця ухвалює адміні­страція підприєм­ства, установи чи організації за міс­цем його роботи на підставі відповід­ного повідомлення слідчого (ч. ст. 1281 КПК)

Експерт-бухгалтер несе адміністра­тивну відповідаль­ність за злісне ухилення від явки до суду, органів досудового слідства або дізнання (ч. 2 ст.

  1. або ст.

  2. КУпАП), кримінальну відповідальність за надання заві- домо неправиль­ного висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених

на нього обов'язків (ст. 348 або 385 КК)

Продовження табл. 1

1

2

3

4

Компетентність ревізора визначає установа, де він працює

Компетентність ревізора визначає установа, де він працює

Компетентність фахівця визначає установа, де він працює; слідчий перед початком слідчої дії, в якій бере участь фахі­вець, перекону­ється у його компе­тентності

Компетентність експерта-бухгал- тера визначає установа, яка присвоює екс­пертну спеціаль­ність

Вивчаючи особливості проведення судово-бухгалтерських екс­пертиз, потрібно чітко визначити відмінності у проведенні ревізії та судово-бухгалтерської експертизи. Російські науковці А. А. Толкаченко та К. В. Харабет запропонували групування їх відмітних ознак за такими критеріями (табл. 2):

Можна групувати ці відмінності за призначенням, суб'єктами ви­конання, об'єктами дослідження, методами та прийомами проведення, інформаційним забезпеченням, оформленням результатів, обсягом роботи, юридичною силою та ін.

Таблиця 2

Відмінності у проведенні ревізії та судово-бухгалтерської експертизи

Відмінності

Документальна ревізія на вимогу слідчого

Судово-бухгалтерська експертиза

Процесуальні відмінності

Це спосіб збирання доказів, при­значається за постановою слідчого

Це самостійна процесуальна Дія

Основні при­значення

Наявність у справі свідчень про такі обставини, які можна виявити тільки за наявності спеціальних знань ревізора

Наявність обставин справи, для правильного оцінбвання яких слідчому, суду потрібний висновок експерта-бухгалтера

Обсяг роботи

Обсяги визначають за вимогою слідчого, суду, вони залежать від поставленого завдання, однак коло питань може бути розширене керівником ревізійного органу

Обсяг у всіх випадках обмеже­ний питаннями слідчого, суду

Суб'єкти проведення

Суб'єктом є не процесуальна фігура бухгалтера-ревізора

Суб'єктом є експерт-бухгалтер, який має процесуальний статус

Об'єкти пере­вірки

Об'єктами є бухгалтерські документи, реєстри, матеріали інвентаризації, а також інші документи, чернеткові записи, боргові записки тощо

Об'єктами є тільки матеріали справи, експерт не має права самостійно звертатися до докумен­тів, які є в тій чи іншій організації

1

2

3

Методи ревізії

Ревізор застосовує як докумен­тальні, так і фактичні методи перевірки

Експерт не може застосову­вати методи фактичної пере­вірки

Оформлення результатів та їх юридична сила

Документальну ревізію оформля­ють актом

Експертизу оформлюють висновком експерта-бухгал- тера і є самостійним доказом

У судово-експєртній діяльності вирізняють два види суб'єктів, які мають різні права, обов'язки та процесуальні статуси. Це зумовлено тим, що призначення і проведення судово-бухгалтерської експертизи суворо регулюються чинним законодавством, яке чітко розмежовує функції осіб, які призначають і проводять експертне дослідження.

Аналізуючи судову й експертну практики, можна стверджувати, що слідчий або співробітник ВДСБЕЗ мають розібратися у свідомо відпрацьованих схемах скоєння фінансових правопорушень в умовах, коли фальсифікація бухгалтерського обліку стала основою економіч­ного злочину, без використання спеціальних наукових і практичних знань ревізора, аудитора та експерта-бухгалтера дуже складно, а іноді практично неможливо. Тому ще на курсантській лаві майбутні слідчі та оперативники мають чітко зрозуміти відмінність між ревізією та бухгалтерською експертизою як засобами доказування обставин вчи­нення злочину, розрізняти судово-бухгалтерську та інші види еконо­мічних експертиз. Вони повинні мати належну теоретичну базу, аби використовувати спеціальні економічні знання експерта-бухгалтера під час розслідування економічних злочинів, знати правові функції судово-бухгалтерської експертизи.

Однак знання юристів про особливості бухгалтерського обліку є до­сить поверховими, тому участь спеціаліста-бухгалтера як консультанта на стадіях оперативно-розшукової діяльності і дізнання та до порушення кримінальної справи, а далі на стадії досудового слідства є особливо важливою, оскільки може значно полегшити, прискорити розслідуван­ня. Якість і повнота поданих матеріалів можуть бути забезпечені, коли органам дізнання і слідства надано попередні консультації з питань, вирішення яких потребує спеціальних знань у галузі бухгалтерського обліку.

Ст. 97 КПК України передбачає: якщо питання про порушення кри­мінальної справи не можна вирішити на підставі наявних даних, прово- 209 • диться перевірка цих документів у термін не більше 10 днів, за деякими злочинами інколи порушується питання про призначення відомчої реві­зії, а це означає, що залучення спеціаліста-бухгалтера просто необхідне для встановлення конкретного обсягу досліджень, визначення завдань, виконання необхідних дій при наступному проведенні ревізії контролю­ючими органами. Оперуповноваженому ВДСБЕЗ, дізнавачу або слід­чому важко одночасно керувати слідчими діями та правильно тактично і технічно здійснювати відбір бухгалтерських документів. Висновки фахівця-бухгалтера допоможуть співробітникам правоохоронних органів визначитися в необхідності проведення ревізії, її напрямках та об'єктах. Наприклад, за наявності інформації про зловживання окремої посадової чи матеріально-відповідальної особи та можливий період здійснення фінансового правопорушення локального характеру фахівець-бухгалтер чітко проконсультує співробітників слідчих підрозділів про необхідні ревізійні процедури з локального питання, які можна провести за ко­роткий термін, передбачений законодавчими нормами, не призначаючи загальну ревізію. Крім того, своєчасне залучення фахівця-бухгалтера в огляді місця події допомогло би дізнавачам або слідчим визначити перелік необхідних і важливих документів, які мали доказове значення для справи, вилучити їх і додати до справи у хронологічному порядку.

Участь в огляді місць події й інших слідчих діях фахівців, а згодом і призначення їх у цих справах як експертів дає змогу краще орієнтувати­ся в обставинах злочину, давати поради слідчому про можливості і межі експертних досліджень щодо вилучених речових доказів, визначати коло експертних питань і правильно їх формулювати. Фахівець-бухгалтер своїм висновком може допомогти дізнавачу визначитися у необхідності відкриття кримінальної справи. Найчастіше це виникає у тих випадках, коли ревізори, аудитори чи податкові інспектори довільно трактують вимоги нормативних актів. Спеціаліст може допомогти їм вибрати із багатьох версій одну, розроблення якої сприятиме розкриттю злочину або правильній його кваліфікації.

В організації боротьби з економічною злочинністю та підвищен­ні її ефективності вагому роль може відіграти судово-бухгалтерська експертиза через механізм профілактичної діяльності, коли у процесі досліджень експертом встановлюються факти правопорушень та одно­часно - механізм (способи, методи, прийоми) їх здійснення.Отже, як видно із таблиць 1 та 2, ознаками між аудитом, ревізією та судово-бухгалтерською експертизою набагато більше відмінностей, 210 ніж подібностей. Узагальнення аналізу цих даних дає змогу важливий висновок: судово-бухгалтерська експертиза досить істотно відрізняється від ревізії, не є методом господарського контролю, а є самостійним видом діяльності.

Основною ознакою, за якою вирізняють аудит, ревізію та судо­во-бухгалтерську експертизу, є їх сутність, виражена в понятті. У цьому сенсі важливо застосовувати поняття, запропоновані Ф.Ф. Бутинцем: аудит - є вираженням думки суб'єкта перевірки, ревізія - комплек­сною перевіркою діяльності підприємства, установи чи організації щодо її законності, доцільності та достовірності відображення фактів господарського життя в бухгалтерському обліку, ведення якого також перевіряється на відповідність встановленим законодавством правилам. Ревізія передбачає також усунення виявлених перевіркою недоліків і вжиття профілактичних заходів з метою запобігання порушенням у майбутньому. Судово-бухгалтерська експертиза є процесуальною дією, завдання якої - встановити фактичні обставини цивільної або кримінальної справи, які потребують знань спеціаліста з бухгалтер­ського обліку, економічного аналізу, господарського контролю.

На відміну від судово-бухгалтерської експертизи, аудит та ревізія регламентуються не процесуальними, а іншими законами та підза- конними актами, їх використовують у процесі розслідування лише в непроцесуальній формі використання спеціальних знань.