248. Встановіть відповідність між моделями процесу прийняття рішень та їх ознаками.

Модель, яка відображає те, що досліджується, за допомогою збільшеного або зменшеного опису об'єкта або системи.

Фізична модель.

Модель, яка зображає предмети чи ситуації, замінюючи різні реальні елементи іншими, що відрізняються формою чи властивостями.

Аналогова модель.

Модель у якій використовуються символи для характеристики властивостей або ознак об'єкта чи події.

Математична модель.

249. Встановіть відповідність між способами моделювання та їх характеристиками.

Використовується для визначення оптимального числа каналів обслуговування по відношенню до потреб у них.

Теорія черг або модель оптимального обслуговування.

Використовується для визначення часу розміщення замовлень на ресурси і їх кількості, кількості готової продукції на складі.

Модель управління запасами.

Застосовують при визначенні оптимального способу розподілу дефіцитних ресурсів при наявності конкуруючих потреб.

Лінійне програмування.

250. Встановіть відповідність класифікацій методів за певними ознаками:

Методи індивідуального творчого пошуку:

Метод аналогії, метод інверсії, метод ідеалізації.

Методи колективного творчого пошуку:

“Мозковий штурм”, конференція ідей, метод колективного блокноту.

Методи активізації творчого пошуку:

Метод контрольних запитань, метод фокальних об'єктів, метод морфологічного аналізу.

251. Встановіть відповідність методів індивідуального творчого пошуку за певними ознаками:

Використання схожих рішень з інших сфер діяльності (технічної, економічної, спостережень за природою, художньої літератури тощо).

Метод аналогії.

Пошук варіантів від протилежного.

Метод інверсії.

Пошук альтернатив шляхом ініціювання уявлення про ідеальне вирішення проблеми.

Метод ідеалізації.

252. Назвіть основні характеристики класичної моделі прийняття рішень.

• 50%Особа, яка приймає рішення має повну інформацію щодо можливих альтернатив і їх наслідків.

• 50%Особа, яка приймає рішення має раціональну систему упорядкування переваг за ступенем їх важливості.

• -50%Особа, яка приймає рішення не має повної інформації щодо ситуації прийняття рішення.

• -50%Особа, яка приймає рішення не здатна передбачити наслідки можливих альтернатив.

253. Назвіть основні характеристики поведінкової моделі прийняття рішень.

• 50%Особа, яка приймає рішення не має повної інформації щодо ситуації прийняття рішення.

• 50%Особа, яка приймає рішення не має повної інформації щодо всіх можливих альтернатив.

• -50%Особа, яка приймає рішення має чітку мету прийняття рішення.

• -50%Особа, яка приймає рішення має повну інформацію щодо ситуації прийняття рішення.

254. Назвіть основні характеристики поведінкової моделі прийняття рішень.

• 50%Особа, яка приймає рішення не має повної інформації щодо всіх можливих альтернатив.

• 50%Особа, яка приймає рішення не здатна (не схильна) передбачити наслідки можливих альтернатив.

• -50%Особа, яка приймає рішення має повну інформацію щодо можливих альтернатив і їх наслідків.

• -50%Особа, яка приймає рішення має раціональну систему упорядкування переваг за ступенем їх важливості.

255. Встановіть відповідність між частинами.

Виникнення ситуації, яка вимагає прийняття рішення.

1 етап

Збір і оброблення інформації щодо розроблених методів менеджменту

2 етап

Виявлення та оцінювання альтернатив, закладених у розроблених методах менеджменту

3 етап

Підготовка та оптимізація управлінського рішення, яке приймається

4 етап

256. За характером розв’язуваних завдань рішення бувають:

• 50%Не програмовані.

• 50%Компромісні.

• -50%Перспективні.

• -50%Поточні.

257. За характером розв’язуваних завдань рішення бувають:

• 50%Програмовані.

• 50%Компромісні.

• -50%Інтуїтивні.

• -50%Поточні.

258. Встановіть відповідність між моделями прийняття рішень і їх характеристиками.

Модель, яка спирається на поняття “раціональності” в прийнятті рішень.

Класична модель

Модель яка враховує сукупність численних обмежуючих та суб’єктивних факторів у процесі прийняття рішень.

Поведінкова модель

Модель, яка ґрунтується на передбаченні, що рішення приймаються ще до того, як досліджуються альтернативи.

Ірраціональна модель

259. До управлінських рішень висувається ряд вимог:

• -50%Всестороння необґрунтованість рішення.

• -50%Несвоєчасність.

• 50%Необхідна повнота змісту.

• 50%Узгодженість з раніше прийнятими рішеннями.

Тема 2

260. Що слід розуміти під організацією?

• Групу людей, що об’єдналися для отримання прибутку.

• Групу людей, діяльність яких координується відповідним органом управління.

• Групу людей, які об’єдналися для спільного проводження вільного часу.

• Групу людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення певної мети.

261. Які організації слід вважати формальними?

• Які свідомо функціонують у межах наперед визначених правил і норм.

• Діяльність яких свідомо планується.

• Діяльність яких не планується і не регулюється.

• Діяльність яких організовується керівником.

262. Якими основними ознаками характеризується відкрита система?

• Взаємодією із зовнішнім середовищем.

• Взаємодією із структурними підрозділами всієї системи.

• Взаємодією із виробниками товарів.

• Взаємодією із внутрішнім середовищем.

263. Якими основними ознаками характеризується закрита система?

• Жорсткі фіксовані межі і її дії відносно незалежні від середовища, що оточує систему.

• Жорсткі фіксовані межі і її дії відносно незалежні від інших систем.

• Замкненість процесу управління в середині системи.

• Відсутність жорстких фіксованих меж.

264. Які основні загальні риси має організація?

• Наявність ресурсів, вертикальний та горизонтальний розподіл праці, залежність від зовнішнього середовища.

• Наявність горизонтального та вертикального розподілу праці.

• Наявність ресурсів, здійснення різних видів діяльності, єдність дій всередині системи.

• Наявність рівнів, ланок та організаційних структур по забезпеченні досягнення цілей.

265. До внутрішнього середовища організації належать.

• Постачальники, трудові ресурси, закони і заклади державного регулювання, споживачі і конкуренти.

• Цілі, кадри, завдання, технологія, організаційна культура.

• Стан економіки, зміни у політиці, соціальна культура, технології, групові інтереси.

• Ресурси, персонал, комунікації, керівництво і взаємозв’язки між ними.

266. До зовнішнього середовища прямої дії належать:

• Стан економіки, зміни у політиці, соціальна культура, технології, групові інтереси.

• Постачальники, трудові ресурси, закони і заклади державного регулювання, споживачі і конкуренти.

• Цілі, кадри, завдання, технологія, організаційна культура.

• Плани, прогнози, організаційна структура, мотивація, контроль.

267. До зовнішнього середовища організації непрямої дії належать:

• Стан економіки, зміни у політиці, соціальна культура, технології, групові інтереси.

• Постачальники, трудові ресурси, закони і заклади державного регулювання, споживачі і конкуренти.

• Цілі, кадри, завдання, технологія, організаційна культура.

• Плани, прогнози, організаційна структура, мотивація, контроль.

268. Які характеристики зовнішнього середовища мають найбільше значення для керівництва?

• Розмір, насиченість, агресивність, простота.

• Різноманітність, статичність, невизначеність, не контрольованість.

• Широта, насиченість, динамічність, простота.

• Взаємозв’язок, складність, рухливість, невизначеність.

269. Група – це:

• Сукупність людей. Які не взаємодіють між собою.

• Двоє або більше людей, які взаємодіють між собою так, що кожна із них впливає на іншу і одночасно перебуває під впливом інших людей.

• Така сукупність, яка виникає спонтанно, має певну структуру, мету і технологію взаємодії.

• Об’єднання людей в окремі категорії відповідно до посадових обов’язків.

270. Прийнято виділяти два класи груп:

• Внутрішні і зовнішні.

• Соціальні та економічні.

• Комітети і гуртки.

• Формальні і неформальні.

271. Формальні групи – це:

• Такі, створення та функціонування, яких не передбачено організаційною структурою.

• Такі, в обов’язки яких входить вирішення тимчасово важливих питань.

• Такі, які створюються тимчасово і розпускаються після виконання своєї функції.

• Такі, які створюються за наказом керівництва для виконання конкретних виробничих управлінських функцій.

272. Неформальні групи – це:

• Такі, створення та функціонування, яких не передбачено організаційною структурою.

• Такі, в обов’язки яких входить вирішення тимчасово важливих питань.

• Такі, які створюються тимчасово і розпускаються після виконання своєї функції.

• Такі, які створюються за наказом керівництва для виконання конкретних виробничих управлінських функцій.

273. Існує три типи формальних груп:

• Робочі, неробочі та функціональні.

• Групи керівників, виробничі групи, комітети.

• Групи керівників вищого, нижчого та середнього рівнів управління.

• Прості, складні та тимчасові.

274. Комітети – це:

• Особливі види груп, які тимчасово створюються для вирішення конкретного завдання чи групи завдань.

• Постійно діючі групи, метою яких є забезпечення безперебійного функціонування організації.

• Організаційні одиниці, які повинні забезпечувати взаємозв’язок між рівнями і ланками управління.

• Групи, що складаються з осіб, які разом працюють над одним завданням.

275. Група керівників – це:

• Група, яка складається із керівника та його безпосередніх підлеглих.

• Група, яка складається із керівників різних рівнів і ланок.

• Група, яка складається із керівників певної функціональної орієнтації.

• Група, яка складається із керівників, їх безпосередніх підлеглих та частини працівників.

276. Встановіть відповідність між поняттями та їх визначення:

Поєднання кваліфікаційних навичок, обладнання, інфраструктури, інструментів і відповідних технічних знань, необхідних для здійснення бажаних перетворень у матеріалах, інформації чи людях.

Технологія

Види робіт, які необхідно виконати певним способом та в зумовлений термін.

Завдання

Логічні взаємовідносини рівнів управління і видів робіт.

Структура організації

277. Встановіть відповідність між поняттями та їх визначення:

Соціальне утворення, яке об’єднує багато людей, діяльність яких має певну суспільно-корисну мету й певним чином координується.

Організація

Особливий вид діяльності, що перетворює неорганізований натовп в ефективну, цілеспрямовану і продуктивну групу.

Управління

Група людей, діяльність яких свідомо планується, організується, мотивується з метою досягнення певної цілі.

Формальна організація