- •Технологія виробництва продукції тваринництва
- •6.100102 "Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва"
- •Вінниця 2011
- •Передмова
- •Лекція № 1 тема: Основи анатомії та фізіології сільськогосподарських тварин План
- •Лекція №2 тема: Походження с.-г. Тварин. Ріст і розвиток. Генетичні основи розведення План
- •Лекція №3 тема: Технологія виробництва молока План
- •2. На молочну продуктивність впливають наступні фактори:
- •0,8% Мінеральних речовин
- •Лекція 4 тема:Технологія виробництва яловичини План
- •Лекція №5 тема: Технологія виробництва продукції вівчарства План
- •Смушкова та овчинна продуктивність
- •Молочна продуктивність
- •Лекція №6
- •Лекція № 7 тема: Технологія виробництва свинини План
- •5.Годівля і утримання поросних свиноматок
- •Лекція№8 тема: Класифікація і характеристика кормів План
- •2.Зелені корми
- •3.Підготовка зелених кормів до згодовування
- •1. Розсипне сіно
- •4. Консервоване сіно
- •4. Норми згодовування
- •Лекція № 9 тема: Технологія розведення та використання коней План
- •Рисисті породи коней
- •Верхові породи
- •Породи ваговозів
- •Місцеві породи
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Навчальне видання технологія виробництва продукції тваринництва
- •6.100102 "Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва"
Лекція №3 тема: Технологія виробництва молока План
1.Біологічні особливості великої рогатої худоби
2. Фактори, що впливають на молочну продуктивність
3.Основні породи корів молочного та комбінованого напрямку продуктивності
4.Технологія вирощування молодняка
5.Потоково-цехова система виробництва молока
6.Утримування та доїння корів
1. Галузь, яка займається розведенням великої рогатої худоби різних напрямків продуктивності та виробництвом молока і яловичини, називають скотарством.
Від великої рогатої худоби у нас одержують 99 % молока, 50 - 60% м’яса, а також шкіряну сировину, органічні добрива.
Велика рогата худоба здатна перетворювати дешеві грубі і соковиті корми у високоцінні продукти харчування.
На виробництво молока витрачається кормів менше, ніж на виробництво м’яса (1кг сухої речовини молока – 8корм. од), а (1кг сухої речовини приросту – 45 корм. од).
Продукція від великої рогатої худоби надходить протягом року.
За належних умов утримання й годівлі від 100 корів можна одержати за рік 100 – 110 телят.
Велика рогата худоба порівняно невибаглива, і швидко пристосовується до умов утримання, добре реагує на поліпшену годівлю.
2. На молочну продуктивність впливають наступні фактори:
а) порода
б) годівля й утримання ( утримання тварин у холодних приміщеннях знижує удої на 10-12%).
в) вік (у молодих корів І-го і ІІ-го отелень надої переважно нижчі, ніж у тварин старшого віку. У зв’язку з старінням молочна продуктивність теж знижується (8 - 9 лактація).
г) вік тварин при першому осіменінні ( встановлено, що телець доцільно осіменяти у 16 - 18 міс-в, жива маса має становити 75% від маси дорослих тварин, можна у 14 - 16 місяців але добре розвинених тварин).
д) жива маса корів (характеризує розвиток у них внутрішніх органів і здатність до утворення продукції. Існує залежність між живою масою і молочною продуктивністю (до певної межі).
е) тривалість сервіс – періоду
ж) тривалість сухостійного періоду (дуже короткий сухостійний період призводить до народження слабкого приплоду і негативно позначається на наступній лактації).
з) сезонність отелення
к) фізіологічний стан (низька продуктивність у худих тварин, в період тічки, хворі тварини).
л) Режим доїння. (при 2-х раз – доїнні надої знижується на 6 - 10%.
Склад молока : 12,5% сухої речовини
в т. ч: 3,6% – жиру
3,5% - білка
4,8% - молочного цукру
0,8% Мінеральних речовин
До складу молока входять понад 200 необхідних для людини поживних речовин.
Молочний білок містить такі цінні білки як альбумін і глобулін, 20 амінокислот, більше як 20 мікроелементів, 30 ферментів, 150 жирних кислот.
3. Найбільший інтерес виявляється до таких порід молочного напрямку: чорно - ряба, червона - степова, голштинська, білоголова українська, айрширська, червона датська.
Породи молочного напрямку продуктивності
Чорно-ряба – створена схрещуванням нашої місцевої худоби із голландською та остфризькою, (др. полов 19ст). Тварини цієї породи добре розвинені й здатні до високих надоїв. Згідно з стандартом – 4000 кг молока з 3,6 % жиру. Жива маса корів – 550 кг. Розводять (Львів, Хмельницький, Київ – область).
Червона степова порода сформована в Закарпатській обл. (19 ст) схрещувалась місцева худоба із червоною остфрисляндською, а пізніше з вільстермаршською, ангельською. Тварини мають червону масть різних відтінків. Згідно з стандартом: 3700кг молока з – 3,7 % жиру. Жива маса 520 кг.
Голштинська порода створена в США. Характерно: чітко виражений молочний тип, добра будова тіла, добра молоковіддача. Масть – чорно-ряба, або червоно-ряба. Жива маса 670-720, Стандарт по 3-й лактації – 5000 кг молока з – 3,6 % жиру, жива маса корів - 580 кг. Їх використовують для поліпшення чорно-рябої та інших порід.
Породи комбінованого напрямку продуктивності
(здатність тварин давати молочну і м’ясну продукцію).
Симентальська порода (створена у гірських районах Швейцарії), звідки завезена в Україну. Масть: полово-ряба, полова, червоно-рябя. Стандарт: 3500 кг молока з – 3,8% жиру, 600 кг жива маса. Добре відгодовується (середньодобовий приріст 900-1000 г. Забійний вихід – 58 %.
Лебединська порода сформована переважно в Сумській області, схрещуванням сірої української породи з швіцькою (1950 р). Масть: сіро-бура. Стандарт: 3600 кг молока з – 3,7 % жиру, 550 кг – жива маса корів (середньодобові прирости 800-1000гр). Забійний вихід 56%.
4. Технологія вирощування молодняка включає щоденні виробничі процеси (випоювання молока, підгодівля концентрованими та мінеральними кормами, напування водою, видалення гною), і процеси які використовують протягом цього періоду відповідно до біологічно – вікових змін тварин – ( випоювання молозива, незбираного і незбираного молока, привчання до сіна, концентрованих та соковитих кормів, догляд за телятами у профілактичний і наступні періоди, розподіл телят за статтю, осіменіння телиць). При цьому найвідповідальнішими ланками є:
- приймання новонароджених телят (новонароджених телят приймають на спеціальному скотомісці або в деннику на чисту і суху підстилку, якщо пуповина не обірвалася її обрізають на віддалі 10 - 12 см від живота і дезінфікують, у телят очищають ніс, рот, від слизу, теля з коровою залишаються на 1 - 2 дні.
- годівля та утримування телят до 6 – місячного віку (протягом перших 15- 20 днів життя теля має одержувати молозиво і молоко матері, потім його переводять на молоко загального надою. Молозиво дають через 1-1,5 год після народження (1 - 2 кг), дальше даванку збільшують (2 - 2,5 кг і доводять 6 кг для телиць і 7 - 8 кг для племінних бичків на добу).
Для інтенсивнішого розвитку травного каналу тварин з 20 дня дають сіно, і вівсянку, а з 30 дня коренеплоди, а з 50 дня – силос, сінаж.
З 12-ї декади телят повністю переводить на рослинні корми. При вирощуванні телиць витрачають 200 кг незбираного молока і 400 збираного.
В молозивний період телят утримують в індивідуальних клітках. З 15-20 днів – групами (15 - 20 голів) безприв’язне.
Роздільно утримують бичків і телиць із 5-6 місячного віку.
годівля та утримування ремонтних телиць і нетелей (ремонтний молодняк старше 6 місячного віку утримують безприв’язно групами по 25-30 голів. У 10-12 місяців вирішують яких телиць вирощують на плем’я і з цього часу годують, так щоб у 16-18 місяців їх жива маса становила 75%, при цьому годівля має бути нормована.
5. Потокова – цехова система молока найповніше враховує особливості тварин різного фізіологічного стану. Групи тварин утримують в окремих цехах.
Найнеобхіднішими є такі цехи:
сухостою
отелення
роздою та осіменіння
цех виробництва молока
Цех сухостою передбачає підготовку тільних сухостійних корів і нетелей до отелення й наступної лактації
Цех отелення – створення умов для отелення і розвитку плоду
У ньому є 4 секції:
- дородова (2-3 дні)
- родова (2-3 дні)
- після дородова (15 днів)
- профілакторій для телят (5 днів).
Цех роздою і осіменіння – полягає в тому, щоб досягти найвищої молочної продуктивності та забезпечити осіменіння, утримують 90 днів. Контрольні доїння кожні 5-10 днів, в групі 25 голів.
Цех виробництва молока – створенням належних умов утримання і годівлі досягти максимальної продуктивності, своєчасного запуску.
Утримують 200-210 днів.
6. Залежно від умов на фермах практикують прив’язне і безприв’язне утримання.
Безприв’язне утримання є:
- вільно-вигульне
- безприв’язне - боксове
Існує ручне і машинне доїння.
Вручну можна доїти практично всіх тварин. Про те є багато корів, не придатних до машинного доїння, і їх треба вилучати із стада.
Перед початком доїння корови.
Миють вим’я (вода 40-50ºс), по закінченні витирають чистими рушничком.
Якщо це ручне доїння. То спочатку видоюють молоко з передніх дійок, а потім із задніх. Після видоювання дійки витирають і при потребі змазують вазеліном чи свіжим маслом. Доять 2-3 рази на день.
Можливості та успіх машинного доїння, залежить від підібраного: стада, доїльних установок, майстерності операторів.
Для доїння корів у стійлах із збором молока у відра використовують установки
АД – 100А
АД – 100Б.
Для доїння в стійлах зі збором молока у молокопровід використовують :
АДМ – 8;
АДМ – 8А.
При прив’язному утриманні:
установка (Тандем) (УДА - 8),
Ялинка (УДА - 16),
Карусель (УДА - 100).
Оператор із 2-3 апаратами за 1 годину видоює 14-20 корів (переносні відра).
У доїльних залах – 30-45 корів за 1 годину а на установці „Карусель – 80-100 к-в за 1 годину – тут автоматизовані усі операції.
