Лекція №3 тема: Технологія виробництва молока План

1.Біологічні особливості великої рогатої худоби

2. Фактори, що впливають на молочну продуктивність

3.Основні породи корів молочного та комбінованого напрямку продуктивності

4.Технологія вирощування молодняка

5.Потоково-цехова система виробництва молока

6.Утримування та доїння корів

1. Галузь, яка займається розведенням великої рогатої худоби різних напрямків продуктивності та виробництвом молока і яловичини, називають скотарством.

Від великої рогатої худоби у нас одержують 99 % молока, 50 - 60% м’яса, а також шкіряну сировину, органічні добрива.

Велика рогата худоба здатна перетворювати дешеві грубі і соковиті корми у високоцінні продукти харчування.

На виробництво молока витрачається кормів менше, ніж на виробництво м’яса (1кг сухої речовини молока – 8корм. од), а (1кг сухої речовини приросту – 45 корм. од).

Продукція від великої рогатої худоби надходить протягом року.

За належних умов утримання й годівлі від 100 корів можна одержати за рік 100 – 110 телят.

Велика рогата худоба порівняно невибаглива, і швидко пристосовується до умов утримання, добре реагує на поліпшену годівлю.

2. На молочну продуктивність впливають наступні фактори:

а) порода

б) годівля й утримання ( утримання тварин у холодних приміщеннях знижує удої на 10-12%).

в) вік (у молодих корів І-го і ІІ-го отелень надої переважно нижчі, ніж у тварин старшого віку. У зв’язку з старінням молочна продуктивність теж знижується (8 - 9 лактація).

г) вік тварин при першому осіменінні ( встановлено, що телець доцільно осіменяти у 16 - 18 міс-в, жива маса має становити 75% від маси дорослих тварин, можна у 14 - 16 місяців але добре розвинених тварин).

д) жива маса корів (характеризує розвиток у них внутрішніх органів і здатність до утворення продукції. Існує залежність між живою масою і молочною продуктивністю (до певної межі).

е) тривалість сервіс – періоду

ж) тривалість сухостійного періоду (дуже короткий сухостійний період призводить до народження слабкого приплоду і негативно позначається на наступній лактації).

з) сезонність отелення

к) фізіологічний стан (низька продуктивність у худих тварин, в період тічки, хворі тварини).

л) Режим доїння. (при 2-х раз – доїнні надої знижується на 6 - 10%.

Склад молока : 12,5% сухої речовини

в т. ч: 3,6% – жиру

3,5% - білка

4,8% - молочного цукру

0,8% Мінеральних речовин

До складу молока входять понад 200 необхідних для людини поживних речовин.

Молочний білок містить такі цінні білки як альбумін і глобулін, 20 амінокислот, більше як 20 мікроелементів, 30 ферментів, 150 жирних кислот.

3. Найбільший інтерес виявляється до таких порід молочного напрямку: чорно - ряба, червона - степова, голштинська, білоголова українська, айрширська, червона датська.

Породи молочного напрямку продуктивності

Чорно-ряба – створена схрещуванням нашої місцевої худоби із голландською та остфризькою, (др. полов 19ст). Тварини цієї породи добре розвинені й здатні до високих надоїв. Згідно з стандартом – 4000 кг молока з 3,6 % жиру. Жива маса корів – 550 кг. Розводять (Львів, Хмельницький, Київ – область).

Червона степова порода сформована в Закарпатській обл. (19 ст) схрещувалась місцева худоба із червоною остфрисляндською, а пізніше з вільстермаршською, ангельською. Тварини мають червону масть різних відтінків. Згідно з стандартом: 3700кг молока з – 3,7 % жиру. Жива маса 520 кг.

Голштинська порода створена в США. Характерно: чітко виражений молочний тип, добра будова тіла, добра молоковіддача. Масть – чорно-ряба, або червоно-ряба. Жива маса 670-720, Стандарт по 3-й лактації – 5000 кг молока з – 3,6 % жиру, жива маса корів - 580 кг. Їх використовують для поліпшення чорно-рябої та інших порід.

Породи комбінованого напрямку продуктивності

(здатність тварин давати молочну і м’ясну продукцію).

Симентальська порода (створена у гірських районах Швейцарії), звідки завезена в Україну. Масть: полово-ряба, полова, червоно-рябя. Стандарт: 3500 кг молока з – 3,8% жиру, 600 кг жива маса. Добре відгодовується (середньодобовий приріст 900-1000 г. Забійний вихід – 58 %.

Лебединська порода сформована переважно в Сумській області, схрещуванням сірої української породи з швіцькою (1950 р). Масть: сіро-бура. Стандарт: 3600 кг молока з – 3,7 % жиру, 550 кг – жива маса корів (середньодобові прирости 800-1000гр). Забійний вихід 56%.

4. Технологія вирощування молодняка включає щоденні виробничі процеси (випоювання молока, підгодівля концентрованими та мінеральними кормами, напування водою, видалення гною), і процеси які використовують протягом цього періоду відповідно до біологічно – вікових змін тварин – ( випоювання молозива, незбираного і незбираного молока, привчання до сіна, концентрованих та соковитих кормів, догляд за телятами у профілактичний і наступні періоди, розподіл телят за статтю, осіменіння телиць). При цьому найвідповідальнішими ланками є:

- приймання новонароджених телят (новонароджених телят приймають на спеціальному скотомісці або в деннику на чисту і суху підстилку, якщо пуповина не обірвалася її обрізають на віддалі 10 - 12 см від живота і дезінфікують, у телят очищають ніс, рот, від слизу, теля з коровою залишаються на 1 - 2 дні.

- годівля та утримування телят до 6 – місячного віку (протягом перших 15- 20 днів життя теля має одержувати молозиво і молоко матері, потім його переводять на молоко загального надою. Молозиво дають через 1-1,5 год після народження (1 - 2 кг), дальше даванку збільшують (2 - 2,5 кг і доводять 6 кг для телиць і 7 - 8 кг для племінних бичків на добу).

Для інтенсивнішого розвитку травного каналу тварин з 20 дня дають сіно, і вівсянку, а з 30 дня коренеплоди, а з 50 дня – силос, сінаж.

З 12-ї декади телят повністю переводить на рослинні корми. При вирощуванні телиць витрачають 200 кг незбираного молока і 400 збираного.

В молозивний період телят утримують в індивідуальних клітках. З 15-20 днів – групами (15 - 20 голів) безприв’язне.

Роздільно утримують бичків і телиць із 5-6 місячного віку.

• годівля та утримування ремонтних телиць і нетелей (ремонтний молодняк старше 6 місячного віку утримують безприв’язно групами по 25-30 голів. У 10-12 місяців вирішують яких телиць вирощують на плем’я і з цього часу годують, так щоб у 16-18 місяців їх жива маса становила 75%, при цьому годівля має бути нормована.

5. Потокова – цехова система молока найповніше враховує особливості тварин різного фізіологічного стану. Групи тварин утримують в окремих цехах.

Найнеобхіднішими є такі цехи:

• сухостою

• отелення

• роздою та осіменіння

• цех виробництва молока

Цех сухостою передбачає підготовку тільних сухостійних корів і нетелей до отелення й наступної лактації

Цех отелення – створення умов для отелення і розвитку плоду

У ньому є 4 секції:

- дородова (2-3 дні)

- родова (2-3 дні)

- після дородова (15 днів)

- профілакторій для телят (5 днів).

Цех роздою і осіменіння – полягає в тому, щоб досягти найвищої молочної продуктивності та забезпечити осіменіння, утримують 90 днів. Контрольні доїння кожні 5-10 днів, в групі 25 голів.

Цех виробництва молока – створенням належних умов утримання і годівлі досягти максимальної продуктивності, своєчасного запуску.

Утримують 200-210 днів.

6. Залежно від умов на фермах практикують прив’язне і безприв’язне утримання.

Безприв’язне утримання є:

- вільно-вигульне

- безприв’язне - боксове

Існує ручне і машинне доїння.

Вручну можна доїти практично всіх тварин. Про те є багато корів, не придатних до машинного доїння, і їх треба вилучати із стада.

Перед початком доїння корови.

Миють вим’я (вода 40-50ºс), по закінченні витирають чистими рушничком.

Якщо це ручне доїння. То спочатку видоюють молоко з передніх дійок, а потім із задніх. Після видоювання дійки витирають і при потребі змазують вазеліном чи свіжим маслом. Доять 2-3 рази на день.

Можливості та успіх машинного доїння, залежить від підібраного: стада, доїльних установок, майстерності операторів.

Для доїння корів у стійлах із збором молока у відра використовують установки

• АД – 100А

• АД – 100Б.

Для доїння в стійлах зі збором молока у молокопровід використовують :

• АДМ – 8;

• АДМ – 8А.

При прив’язному утриманні:

• установка (Тандем) (УДА - 8),

• Ялинка (УДА - 16),

• Карусель (УДА - 100).

Оператор із 2-3 апаратами за 1 годину видоює 14-20 корів (переносні відра).

У доїльних залах – 30-45 корів за 1 годину а на установці „Карусель – 80-100 к-в за 1 годину – тут автоматизовані усі операції.