Лекція № 7 тема: Технологія виробництва свинини План

1.Біологічні особливості свиней

2.Основні породи свиней

3.Відтворення стада

4. Вирощування молодняка

5. Особливості годівлі та утримання свиней

6.Види відгодівлі свиней

1.Свинарство – найбільш скороспіла і вигідна галузь тваринництва. Ця перерва пояснюється біологічним особливостями свиней.

• витрати корму (при інтенсивній м’ясній відгодівлі свиней витрачають на 1 кг приросту 4-4,5 кормових одиниць, переважаючи за цим показником велику рогату худобу і овець. Свині за витратами корму поступаються лише бройлерам. Щоб одержати 1 кг коров’ячого масла потрібно – 25-26 кормових одиниць, а свиня дає 1 кг сала при витраті 6-8 кормових одиниць;

• багатоплідність (із усіх с.- г. тварин найбагатоплідніші свині. В хороших умовах годівлі та утримання свиноматки приводять за один опорос 10-12 поросят);

• великоплідність (поросята народжуються із живою масою 1-1,2 кг, а до 8-10 місяців збільшують її в 100 разів);

• короткий період порісності (115 діб – це дає можливість одержати по 2 опороси і більше);

• скороспілість (свині у 4-5 місяців досягають статевої зрілості, але парувати потрібно, у 6-7 місяців досягають 100-120 кг).

Свині хворіють на ті ж хвороби, що й люди. Молочні залози свиноматок за анатомічною будовою відрізняються від залоз інших ссавців. Вони не мають молочних цистерн і тому виділяють молоко тільки період ссання поросятами. Чим дружніше поросята ссуть матку, тим більше молока виробляє залоза.

• забійний вихід у свиней від 75-85 %, порівняно з великою рогатою худобою – 40-70 %, у овець – 40-60 %.

• якість м’яса (за поживністю і смаковими якостями свинина переважає м'ясо всіх інших видів сільськогосподарських тварин).

• всеїдність свиней – свині поїдають корми як рослинного так і тваринного походження, і не тільки, а й відходи кухонь та їдалень. Однак свині ніж жуйні використовують грубі корми (клітковина).

2.Велика біла порода – найбільш поширена. Виведена в Англії у 19 ст. схрещуванням місцевих довговухих із неаполітанською та китайськими породами. Цю породу розводять в Україні близько 100 років, вона є плановою для більшості наших областей. Масть біла. Маса кнурів – 330-350 кг, свиноматок – 240-260 кг. Забійний вхід 80-82 %, 100 кг досягають – за 6,5 місяців.

Українська степова біла – перша вітчизняна порода свиней, яка виведена академіком Івановим у Херсонській області (1934). Вона займає 2 місце за своєю чисельністю після великої білої. Маса кнурів – 330 кг, свиноматок – 240 кг. 100 кг досягають – за 6,5 місяців.

Миргородська порода – виведена професором Бондаренко в полтавській області (1940). Порода м'ясо-сального типу. Масть чорно-ряба. Маса кнурів – 300 кг, свиноматок – 235 кг. 100 кг досягають – за 6 місяців.

Полтавська м’ясна порода - виведена вченими інституту свинарства УААН (1983). Біла масть. Високі м’ясні якості. Так, при живій масі 100 кг вихід м’яса – 61-62 %. Витрати корму на 1 кг приросту – 3,38-3,49 кормових одиниць Середньодобовий приріст 788-850 г.

В Україні також розводять зарубіжні породи свиней такі як:

• Ландрас (Данія), (у нас використовують у промисловому схрещуванні для одержання помісного молодняка, а також для виведення нових типів свиней);

• Уельська (Англія), (використовують для виведення нових високопродуктивних ліній і типів м’ясного напряму продуктивності, а також для одержання помісного молодняка);

• Дюрок ( США), дану породу використовують для промислового схрещування;

• Велика чорна (Англія), (використовують для чистопорідного розведення, виведення нових порід та одержання помісного приплоду для відгодівлі);

• Довговуха біла (Німеччина), (особливістю цієї породи є вирівняність приплоду і високі материнські якості).

3.Основне завдання кожної свинарської ферми забезпечити два опороси від кожної свиноматки.

У кожному племінному стаді є : кнури, основні і перевіювані свиноматки.

Кращих перевірюваних свиноматок після опоросу і вирощування поросят переводять в основне стада, а гірших вибраковують на м'ясо.

Для успішного відтворення стада слід враховувати три основних: - фактори:

- тип конституції;

- господарські умови (утримання і годівля);

- характер племінної експлуатації.

Статева зрілість у свиней настає у 4-5 місяців, але парують у 10 місяців. Статева зрілість у свиноматок протікає по різному (стають неспокійними, не їдять, не їдять. Триває 2-3 дні. Цикл повторяється через 20-21 день).

Турові опороси – це дружні опороси, коли група маток має опороситись за 5-7 днів.

У свинарстві використовують такі способи осіменіння:

• природний;

• ручне парування;

• штучне осіменіння.

Парують свиноматок двічі з перервою 12-18 годин. Для того щоб переконатись, що після осіменіння свиноматка запліднилась, щодня з 10-го по 13-й день виявляють охоту кнуром-пробником.

Використовують кнурів до 4-5 років. Тривалість використання свиноматок 2,5-5 років (що залежить від годівлі, догляду, утримання, використання).

При організації відтворення у свинарстві потрібно налагодити облік, походження тварин.

4.У племінних господарствах відлучених поросят утримують гніздами.

На товарних через 10-15 тижнів після відлучення – групами.

Щодня поросят виганяють на прогулянки, 2рази на день. Для інтенсивного росту поросят забезпечують повноцінною годівлею (особливо перетравний протеїн, на 1 кормову одиницю 120-130 г.) Крім того у раціон вводять достатню кількість мінеральних речовин (Са, Р, Fe), вітамінів (А).

Найкращі корми із:

• концентрованих (овес, ячмінь);

• соковитих (варена картопля, морква, трава бобових);

• тваринного походження (перегін, дріжджі, рибне борошно.)

З 4 х місячного віку свиней вирощують для ремонту стада, або ставлять на відгодівлю. Кнурів і свинок утримують з цього часу окремо. Особливу увагу слід надавати забезпеченню поросят амінокислотами (лізин, метіонін, цистин).