- •Історичні передумови виникнення права на захист права інтелектуальної власності.
- •3. Острівна та континентальна системи права: спільне і відмінне.
- •4. Джерела права інтелектуальної власності.
- •5. Становлення та розвиток організацій колективного управління правами авторів. Принципи діяльності.
- •6. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів. Загальна характеристика.
- •7. Прийняття Цивільного кодексу та Кримінального кодексу України – суттєві кроки на шляху гармонізації українського законодавства із правом єс.
- •8. Світові тенденції охорони інтелектуальної власності та їх відображення в українському законодавстві.
- •9. Відображення положень міжнародних конвенцій та договорів у вітчизняному законодавстві.
- •11. Міжнародне співробітництво України у сфері інтелектуальної власності.
- •12. Суб’єкти та об’єкти прав інтелектуальної власності.
- •13. Об’єкти, що не охороняються авторським правом.
- •14. Терміни охорони прав інтелектуальної власності.
- •15. Співавторство та відносини між співавторами.
- •16. Випадки вільного використання твору.
- •17. Випадки вільного відтворення твору.
- •18. Види порушень прав інтелектуальної власності.
- •19. Поняття службового твору. Правовий режим використання службового твору відповідно до Цивільного кодексу України та Закону «Про авторське право та суміжні права».
- •20. Похідні твори. Особливості правової регламентації.
- •21. Об’єкти та суб’єкти суміжних прав. Загальна характеристика.
- •22. Терміни охорони суміжних прав. Обсяг суміжних прав.
- •23. Способи цивільно-правового захисту прав.
- •24. Способи забезпечення позову у справах про порушення прав.
- •25. Реалізація права на ім’я.
- •26. Немайнові права авторів. Загальна характеристика.
- •27. Майнові права суб’єктів інтелектуальної власності. Загальна характеристика.
- •28. Договір: структура та основні види и 29. Структура типового договору
- •30. Реалізація права на винагороду (законодавче підґрунтя та практичний досвід).
- •31. Класифікація договорів.
- •34. Способи надання правової охорони назві твору
- •35. Плагіат: витоки явища, різновиди та міри відповідальності, що передбачені українським законодавством.
- •36. Об’єкти засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг. Загальна характеристика.
- •37. Комерційне (фірмове) найменування. Поняття, функції, принципи, основні елементи. Вимоги що висуваються до комерційних найменувань.
- •38. Цивільна та адміністративна відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності.
- •39. Кримінальна відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності.
- •40. Адміністративна відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності.
- •41. Об’єкти торговельних марок. Вимоги, що висуваються до торговельних марок.
- •42. Товарні знаки. Види. Обмеження у використанні товарних знаків.
- •43. Знаки, що використовуються для позначення охорони твору авторським, суміжним правом, як товарний знак, торговельна марка. Дивитись 42!!!!!!!!
- •44. Об’єкти промислової власності. Винахід, корисна модель. Спільне та відмінне. Основні вимоги до реєстрації.
- •45. Промисловий зразок. Види. Об’єкти промислових зразків. Вимоги до реєстрації.
- •46. Знак географічного походження товарів. Види та класифікаційні ознаки.
34. Способи надання правової охорони назві твору
Назва твору підлягає охороні як об'єкт авторського права тільки у тому випадку, коли вона є результатом творчої діяльності
автора (є оригінальною) і може використовуватися самостійно. Товариство звернулося до господарського суду з позовом про
заборону відповідачеві використовувати частину назви твору, майнові авторські права на який належать позивачеві, а також
просило стягнути на його користь компенсацію за порушення авторського права. Попередніми судовими інстанціями позовні вимоги задоволено з посиланням на факт використання відповідачем частини назви твору позивача. За результатами розгляду касаційної скарги у відповідній справі Вищий господарський суд України зазначив таке. Відповідно до статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" ( 3792-12 ) автор - це фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір. За приписами статті 9 названого Закону ( 3792-12 ) частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону. Згідно з цією статтею правова охорона надається не будь-якій
назві твору (її частині), а лише тій, яка містить ознаки твору, тобто є оригінальною і відображає творчу самобутність її автора(наприклад, різні назви одного й того самого твору - публічного виступу - у вигляді стандартного за виконанням слова "виступ" та назва, викладена в оригінальній віршованій формі, можуть відрізнятися за правовою охороною).
Отже, для правильного вирішення даного спору попереднім судовим інстанціям належало не лише встановити факт використання
відповідачем частини назви твору позивача, але й з'ясувати, чи є ця частина результатом творчої праці автора твору (є оригінальною)
та чи може вона використовуватися самостійно як твір.
Оскільки зазначені обставини не були встановлені ні місцевим, ані апеляційним господарськими судами, касаційною інстанцією
судові рішення зі справи скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно зі статтею 432 Цивільного кодексу України ( 435-15 ):
- кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього
Кодексу ( 435-15 );
- суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про:
- вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної
власності;
- вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням
права інтелектуальної власності;
- опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового
рішення щодо такого порушення.