2. Оцінка вартості облігацій Сутність та види облігацій

Облігація — цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому термін з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску). Дата, яка встановлена умовами випуску як дата відшкодування вартості облігації, називається датою погашення, а вартість, за якою погашається облігація, — вартістю погашення. Як правило, вартість погашення дорівнює номінальній вартості облігації.

Облігація є одним з найпоширеніших інструментів боргу. Емітен­тами облігацій можуть виступати держава та підприємства всіх пе­редбачених законом форм власності. Облігації підприємств, або корпоративні облігації, є одним із способів формування позико­вого капіталу, основу якого складають коротко-, довгострокові кре­дити та боргові цінні папери.

Державні облігації гарантуються всім майном держави і призначені для залучення коштів на міжнародному (облігації зовнішньої позики) або внутрішньому фінансових ринках (ОВДП, облігації місцевих позик). Вважають, що державні облігації менш ризикові, ніж корпоративні облігації. У держави, навіть у найскрутнішій економічній ситуації, існує можливість розрахуватись за борговими зобов'язаннями за рахунок випуску нових боргових зобов'язань або додаткової емісії грошей. Як наслідок рівень доходу по державних облігаціях менший від рівня доходу по корпоративних облігаціях.

Розглянемо основні види облігацій, які емітуються корпораціями на розвинених фінансових ринках.

1.Залежно від рівня і характеру забезпечення облігації поділяють на забезпечені та незабезпечені.

Забезпечені облігації характеризуються тим, що зобов'язання корпорації-емітента щодо виплати процентів та основної суми боргу по них підкріплюється відповідним обсягом матеріальних активів або цінними паперами.

Коли емітентом є держава або муніципальні органи вважається, що їхні облігації завжди забезпечені. Оскільки забезпечені облігації є надійними, то відсоток по них встановлюється менше, ніж відсоток по незабезпечених облігаціях.

При емісії заставних облігацій корпорація-емітент оформляє заставну на активи, визначені корпорацією як забезпечення.

Іпотечні облігації забезпечуються нерухомістю і є одним із видів заставних облігацій. Емітентом таких облігацій є банки, що надають довгострокові кредити під заставу нерухомості. Банки випускають їх для рефінансування довгострокових кредитів, виданих під заставу нерухомості. Загальний обсяг емісії іпотечних облігацій разом з процентними виплатами відповідає вартості заставленої нерухомості. В облігаціях під обладнання забезпеченням є не нерухоме майно, а більш ліквідні активи, частіше за все обладнання.

Облігації з додатковим забезпеченням дають додаткові гарантії інвесторам, але не за рахунок активів компанії-емітента, а за рахунок активів іншої фірми. Емісія таких облігацій може здійснюватись компанією, яка використовує лізингове обладнання. Додатковим гарантом випуску в цьому випадку стає фірма, що надає лізинг. Гарантовані облігації — це облігації, виконання зобов'язань по яких гарантується не компанією-емітентом, а іншими компаніями.

Так звані спільні облігації гарантуються двома і більше компаніями. Спільне забезпечення позики і випуск спільних облігацій мають місце, коли кілька підприємств здійснюють спільний проект і через випуск облігацій фінансують його.

Незабезпеченими називають облігації, не підкріплені відповідною заставою. їх випускають корпорації, кредитоспроможність яких не викликає сумніву, або фірми, активи яких настільки малі, що не можуть слугувати заставою позики. Термін обігу таких боргових зобов'язань має частіше становить 30—45 днів, а максимальний строк не перевищує 9 міс.

2. Облігації можуть розрізнятися не тільки рівнем забезпеченості, а й умовами погашення. За видом погашення:

- облігації з достроковим погашенням – викуповуються емітентом достроково за ціною, що перевищує номінальну вартість з відсотком на момент погашення;

- облігації з відкладеного фонду – частина випуску викуповується емітентом достроково за рахунок так званого відкладеного фонду, що, як правило, передається в керування трасту;

- облігації з викупного фонду – викуповуються достроково, якщо викуп можна здійснити за заздалегідь обумовленою ціною або нижче за неї;

- облігації з відшкодуванням – за бажанням власника можуть бути в будь-який момент вільно виміняні на гроші;

- серійні облігації – частина боргу виплачується щорічно по серіях;

- облігації зі збільшенням терміну заборгованості – у момент погашення дають власнику право на дострокові облігації такої ж вартості;

- облігації зі зменшенням терміну заборгованості – випускаються звичайно терміном на 10 років, але можуть пред'являтися власником для погашення по номіналу через 5 років;

- безвідкличні (ординарні) - викуповуються одночасно в точно встановлений термін.

3. Існують також конвертовані та обмінювані облігації.

Конвертовані — це облігації, які можуть за бажанням власника бути обміняні на певну кількість акцій того самого емітента. В інформації про емісію конвертованих облігацій в обов'язковому порядку обумовлюються пропорції обміну (коефіцієнт конвертації), терміни конвертації, порядок та розмір виплат.

Коефіцієнт конвертації показує кількість акцій, на яку може бути обміняна конвертована облігація. Конвертаційна ціна облігації дорівнює поточній ринковій вартості однієї звичайної акції компанії, помноженій на кількість акцій, в які буде конвертована ця облігація.

Конвертовані облігації мають, як правило, меншу дохідність, ніж звичайні облігації або привілейовані акції. В момент випуску вони мають вищу ціну, ніж їх конвертаційна ціна. Різниця між цими цінами — конвертаційна премія — становить 10—20%. Викуп конвертованих облігацій призводить до зниження вартості звичайних акцій компанії і "розбавлення" прав акціонерів, тому в проспекті емісії конвертованих облігацій для "старих" акціонерів слід передбачити певні пільги щодо придбання таких облігацій або нових акцій. Ринкова вартість конвертованих облігацій, як правило, вища за їх конвертаційну вартість. Термін обігу таких облігацій становить від десяти до двадцяти років.

Обмінювані облігації схожі на конвертовані, але вони обмінюються на акції іншої компанії, якими володіє компанія — емітент обмінюваних облігацій.

4. Купонні облігації. По таких облігаціях власник одержує щорічний (раз на рік, два рази на рік, раз у квартал) доход по купону в розмірі твердого процентного відношення до номінальної вартості облігації ( по купонній ставці).

5.Термінові облігації – випускаються на конкретно визначений термін, після закінчення якого емітент зобов'язується погасити їх. У залежності від терміну розрізняють облігації:

- короткострокові – випускаються на термін до 1 року;

- середньострокові – на 1-5 років;

- довгострокові – більше 5 років.

Безстрокові. Облігації, що не передбачають зобов'язань емітента по їхньому остаточному погашенню. Говорять, що безстрокові облігації випускають “навічно” і тому їх ще називають “вічними”.

Облігації, як і акції, є важливими інвестиційними джерелами підприємства, але розрізняються за такими основними моментами:

1. Кошти, отримані від випуску акцій, прирівнюються до власних жерел фінансування, власник акції є власником підприємства, а власник облігації – кредитором підприємства;

2. доход по акціях виплачується необмежений період часу; власник облігації одержує процентний доход протягом визначеного періоду;

3. виплата процентних платежів по облігаціях здійснюється до виплати дивідендів по простих акціях;

4. акції мають право голосу, облігації – ні;

5. дивіденди по акціях виплачуються з чистого прибутку; процентні платежі по облігаціях включаються до собівартості продукції (послуг), тобто відносяться до витрат підприємства і віднімаються з прибутку, який підлягає оподаткуванню;

6. погашення номіналу облігації здійснюється за рахунок прибутку (з викупного фонду, створеного емітентом).

За облігаціями, ощадними сертифікатами та іншими аналогічними інструментами можливі три принципово варіанти формування майбутнього грошового потоку: а) без виплати процентів за фондовим інструментом; б) з періодичною виплатою процентів і погашенням в кінці передбаченого терміну; в) з виплатою всієї суми процентів при погашенні в кінці передбаченого терміну.

Оцінка облігацій, ощадних сертифікатів та інших аналогічних інструментів передбачає визначення теоретичної вартості і очікуваної доходності.