Різні варіанти розрахунку поточної дохідностіоблігації

Для визначення очікуваної поточної доходності може бути використана одна з трьох моделей, вибір якої залежить від умов емісії та обігу фондового інструменту.

• модель оцінки очікуваної поточної доходності з періодичною виплатою процентів (До_пп)

ЦПо - ціна, за якою облігація реалізується на ринку (ціна придбання);

Н_о – номінал облігації, що підлягає погашенню у кінці періоду обігу;

ПС - ставка проценту, за якою нараховується сума процента у десятковому дробі;

• модель оцінки очікуваної поточної доходності облігації без виплати процентів (До_бп) (строк визначено у роках).

ЦПо - ціна, за якою облігація реалізується на ринку (ціна придбання);

Н_о – номінал облігації, що підлягає погашенню у кінці періоду обігу;

n - кількість років (або інших періодів), які залишилися до погашення.

модель оцінки очікуваної поточної доходності облігації без виплати процентів – короткострокові дисконтні облігації (строк обігу менше одного року). У такому разі очікувану дохідність можна розрахувати за формулою:

де N — ціна погашення облігації (номінал);

Р_куп — ціна купівлі облігації; Т — кількість днів між купівлею і продажем облігації (кількість днів з дня розміщення до дня погашення).

• модель оцінки очікуваної поточної доходності облігації з виплатою всієї суми процентів при погашенні (в кінці терміну) (До_пк)

ЦПо - ціна, за якою облігація реалізується на ринку (ціна придбання);

Н_о – номінал облігації, що підлягає погашенню у кінці періоду обігу;

ПС_к - ставка проценту, за якою буде сума процента нарахована при погашенні у десятковому дробі; n - кількість років (або інших періодів), які залишилися до погашення.

модель оцінки очікуваної поточної доходності безстрокових облігацій, за якими виплачується фіксований купон протягом строку обігу фінансового активу. В такому разі модель розрахунку очікуваної поточ­ної дохідності може мати вигляд:

де Р_обл — ціна, за якою облігація реалізується на ринку. С — річні купонні виплати;

3.Оцінка вартості та доходності акцій Сутність та види акцій

Акція — цінний папір без встановленого терміну обігу, що засвід­чує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, під­тверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власнику на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Отже, акція — безстроковий цінний папір, емітентом якого може бути винятково акціонерне товариство. Власник акції є співвласни­ком акціонерного товариства. Він приймає на себе і поділяє з іншими акціонерами всі підприємницькі ризики цього товариства. У разі погіршення фінансового становища товариства акціонер не має права вимагати повернення коштів, вкладених в акції. Він може лише запропонувати свої акції іншим учасникам ринку. Акціонерне товариство може викупати свої акції, однак не несе зобов'язань щодо їх викупу.

Акції випускаються іменні та на пред'явника, прості й привілейова­ні. Власниками акцій можуть бути юридичні, фізичні особи, держава.

Розглянемо особливості володіння простими та привілейованими акціями.

1. Власнику простої акції сплачуються дивіденди, якщо протягом року акціонерне товариство отримало прибуток і загальні збори акціонерів прийняли рішення про спрямування всього чи частини прибутку на виплату дивідендів. Право власника простої акції на відповідну частку майна у разі ліквідації товариства забезпечується після забезпечення прав влас­ників облігацій та привілейованих акцій. Право на участь в управлінні реалізується згідно з правилом: "одна акція — один голос на загальних зборах акціонерів".

2. Власник привілейованої акції має переважне право на отримання дивідендів. Виплата дивідендів провадиться у розмірі, зазначеному в акції, незалежно від розміру одержаного товариством при­бутку. Якщо прибуток відповідного року недостатній, виплата диві­дендів здійснюється за рахунок резервного фонду.

Дивіденди по привілейованих акціях, як правило, фіксовані і визначаються в процентах до їх номінальної вартості. Власник привілейованої акції має переважне право на частку майна акціонерного товариства у разі його ліквідації. Це право забезпечується після забезпечення прав власників облігацій, емітованих цим товариством.

Власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні акціонерним товариством, якщо інше не передбачено статутом товариства. Тобто фактично, маючи переваги матеріального характеру, власники привілейованих акцій можуть брати участь в управлінні товариством нарівні з власниками простих акцій, якщо це обумовлено в статуті.

Привілейовані акції можуть бути таких видів:

1. кумулятивні, які дають власникам право не тільки на поточний, а й на не виплачений раніше з якихось причин дивіденд;

2. з часткою участі, яка дає право на додаткові дивіденди, якщо дивіденди по простих акціях більші;

3)*конвертовані, які можуть бути обміняні на встановлену кількість простих акцій;

4. зі ставкою дивідендів, що коригується;

5. відзивні, які акціонерне товариство має право викупити;

6. ретрективні, які власник має право погасити у визначений момент за визначеною ціною.

Вважаючи на ступінь ризику та очікувану дохідність, акції можна поділити на класи:

1. "з блакитними корінцями" — акції найбільш солідних і великих корпорацій;

2. дохідні — акції, дивіденди по яких перевищують середній рівень;

3. зростання — акції корпорацій, доходи яких вищі від середнього рівня, проте дивідендні виплати невисокі (переважно акції компаній, що стрімко розвиваються);

4. циклічні — акції, ціна яких змінюється відповідно до змін в економіці. В основному це акції базових галузей економіки. Інвестори намагаються придбати ці акції, коли відбувається підйом в галузі, і продати їх до початку спаду;

5. спекулятивні — акції молодих та маловідомих компаній;

6. захищені (антициклічні) — акції, ціна на які досить стабільна навіть при спадах в економіці.

Цілями випуску акцій є:

- щойно створені підприємства – забезпечення стартового капіталу, необхідного для початку діяльності;

- діючі підприємства – залучення додаткових фінансових ресурсів для фінансування поточної діяльності підприємства.

Права власника акцій

1. право голосу (управління). На установчих зборах діє принцип “одна акція – один голос”. Однак у Статуті акціонерного товариства може бути встановлена квота, яка збільшує або зменшує кількість голосів для одного акціонера.

2. право на участь у прибутку. Власники акцій мають право на одержання частини прибутку товариства у вигляді дивідендів. Дивіденди виплачуються за підсумками року з чистого прибутку товариства;

3. першочергове право на придбання нових акцій емітента, чиїми акціями він володіє. Це право дає можливість купити акції нової емісії до моменту появи їх у відкритому продажу. Межа цього права – захистити власників великих пакетів акцій від втрати свого впливу на діяльність товариства;

4. право на активи при ліквідації товариства. Це право дає змогу акціонерам одержати частину майна товариства при його ліквідації, але тільки після:

а) покриття витрат, пов'язаних з веденням справи про банкрутство в арбітражному суді і роботою ліквідаційної комісії;

б) задоволення забезпечених заставою вимог кредиторів;

в) виплати державних і місцевих податків, платежів органам державного страхування і соціального забезпечення;

г) задоволення не забезпечених заставою вимог кредиторів.

Власники привілейованих акцій мають переважне (у порівнянні з власниками простих акцій) право на активи товариства при його ліквідації.

5. право на інспекцію. Акціонерам надається можливість ознайомлення з документами щодо порядку проведення загальних зборів. Крім того, окремі з них можуть увійти до складу Наглядової ради, що контролює дії Правління, або Ревізійної комісії, що займається перевіркою фінансово-господарської діяльності Правління.

Акція є неподільною. У випадку, якщо та сама акція належить кільком особам, усі вони визнаються одним власником акції і можуть здійснювати свої права через одного з них або через спільного представника.