- •Реструктуризація боргів підприємства.
- •Внутрішні резерви відновлення платоспроможності підприємства.
- •Фа ктори виникнення та розгортання кризи розвитку підприємства.
- •Внутрішня рерганізація підприємства як інструмент фінансового оздоровлення.
- •Сутність та завдання антикризового управління підприємством.
- •Досудова та судова санація.
- •Функції антикризового управління підприємством.
- •Експрес-діагностика кризового стану та загрози банкрутства підприємства.
- •Система антикризового управління підприємством.
- •Виявлення ознак неплатоспроможності підприємства.
- •Критерії оцінки системи антикризового управління підприємством.
- •Балансові моделі оцінки фінансового стану та загрози банкрутства підприємства.
- •Суть та задачі діагностики кризи розкитку підприємства.
- •Матричні моделі фінансової рівноваги.
- •Інформаційне забезпечення проведення діагностики кризи розвитку підприємства.
- •Побудова інформаційної системи антикризового стану підприємства.
- •Побудова інформаційної системи діагностики антикризового стану підприємства.
- •Дискримінантний аналіз при прогнозуванні банкрутства підприємства.
- •Загальна характеристика інформаційного та методичного забезпечення діагностики кризового стану загрози банкрутства підприємства.
- •Оцінка фінансового стану та загрози банкрутства на основі застосування розпливчастого методу аналізу ієрархій.
- •Прогнозування банкрутства на базі використання фінансових коефіцієнтів.
- •31. Дігностика банкрутства на базі статистичних моделей.
- •30. Система антикризового управління підприємством.
- •29. Матричні моделі ідентифікації стану підприємства.
- •28. Кризові явища в діяльності підприємства.
- •Рейтингова оцінка фінансового стану та загрози банкутства підприємства.
Виявлення ознак неплатоспроможності підприємства.
Критерії оцінки системи антикризового управління підприємством.
Оцінка ефективності антикризового управління проводиться за такою системою критеріїв:
• досягнута зміна найважливіших показників господарсько-фінансової діяльності та фінансового стану підприємства за період антикризового управління (порівняно з початком реалізації антикри-зових процедур);
• швидкість отримання позитивних змін на одиницю часу, тобто приріст узагальнюючих показників господарювання, отриманий за один часовий інтервал (тиждень, місяць, квартал);
• економічність отримання позитивного ефекту, виміром оцінки якої є співвідношення між досягнутим приростом результатів господарсько-фінансової діяльності та обсягом витрат, пов'язаних з досягненням цього ефекту (сукупна оцінка витрат на проведення суто антикризового управління та вартості додатково залучених ресурсів);
• достатність змін для відновлення параметрів життєздатності підприємства, яка оцінюється шляхом порівняння фактично досягнутих показників з еталонними (цільовими) значеннями, за яких забезпечується життєздатний стан підприємства.
Визначені критерії можуть стати підґрунтям побудови системи локальних та загальних показників ефективності антикризового управління, за допомогою яких можуть оцінюватися альтернативні антикризові пропозиції та формуватися висновок стосовно ефективності системи антикризового управління підприємством в цілому.
Ефективність антикризового управління обумовлюється сумісним впливом таких найважливіших факторів
1) професіоналізм суб'єкта антикризового управління та якість його фахової підготовки;
2) особисті якості суб'єкта антикризового управління, його здатність бути лідером та забезпечити об'єднання усіх творчих конструктивних сил;
3) психологія суб'єкта антикризового управління, його здатність до проведення управління в екстремальних ситуаціях;
4) формування антикризової команди, здатної професійно, адекватно та творчо виконувати поставлені перед ними завдання;
5) підтримка суб'єкта антикризового управління трудовим колективом та власниками підприємства, забезпечення корпоративності, тобто інтеграції усіх ділових, соціально-психологічних та організаційних відносин, внутрішній патріотизм та ентузіазм;
6) методологія розробки ризикованих управлінських рішень;
7) обгрунтованість та науковість прийомів прогностично-аналітичних досліджень, що відбуваються на усіх етапах його здійснення;
8) якість розробленої антикризової програми та адекватність існуючим умовам та обмеженням антикризових заходів;
9) належна оперативність та гнучкість антикризового управління, насамперед в період реалізації антикризових заходів;
10) наявність спеціального програмного забезпечення для проведення діагностичних та прогностичних процедур та досліджень.
Балансові моделі оцінки фінансового стану та загрози банкрутства підприємства.
Суть та задачі діагностики кризи розкитку підприємства.
“Діагностика“ (від грец. Diagnostikos - спроможний розпізнавати) – розпізнавання стану об’єкта за другорядними ознаками, вивчення стану об‘єкта.
Діагностика в медицині - процес розпізнавання хвороби та встановлення діагнозу, встановлення та вивчення ознак, які характеризують стан організмів, систем для передбачення можливих відхилень в їхній роботі та діяльності.
Діагностика економічної системи - дослідження, орієнтоване на визначення цілей функціонування підприємства, методів їх досягнення та виявлення недоліків.
Діагностика проблеми - аналіз величини та співвідношення параметрів організаційно-виробничої системи та ринкового середовища, а також зміни цих співвідношень з метою визначення причин та місця (за ієрархічними рівнями системи) виникнення проблеми.
Управлінська діагностика - дослідницька діяльність, спрямовану на визначення, аналіз та оцінку проблем розвитку підприємства та підвищення ефективності системи менеджменту, перший етап процесу удосконалення управління, внаслідок якого визначаються та формулюються завдання, які підлягають вирішенню.
Економічна діагностика - спеціальним чином побудоване дослідження, спрямоване на оцінку стану економічного об’єкта за умов неповної інформації з метою виявлення проблем розвитку та перспективних шляхів їх розв’язання.
Бізнес-діагностика (business-diagnostic) - це ретроспективне (на основі досягнутих результатів), оперативне (поточний стан) та перспективне (прогноз розвитку) комплексне дослідження господарської діяльності підприємства, необхідне для обгрунтування його господарської політики на майбутнє. Метою бізнес-діагностики є виявлення найбільш важливих проблем у діяльності підприємства та розробка на цій підставі програми коротко – та довгострокових заходів, що дадуть можливість підвищити ефективність та фінансові результати діяльності підприємства.
Діагностика кризи розвитку підприємства – це система ретроспективного, оперативного і перспективного цільового аналізу, спрямованого на виявлення ознак кризи підприємства, ідентифікацію її глибини та можливих наслідків, оцінку можливостей переборення, задоволення інших аналітичних потреб суб’єкта антикризового управління.
Основним призначенням діагностики як висхідного етапу антикризового управління є:
діагностування наявність кризи, оцінити її масштаби, стадію, гостроту прояву, в тому числі вірогідність та час виникнення ситуації банкрутства;
2. прогнозування можливі тенденції подальшого розвитку кризи за песимістичним (ліквідаційна процедура) та оптимістичним (санаційна процедура) сценарієм;
3. надання суб’єктові антикризового управління аналітичної інформації, необхідної для прийняття відповідних управлінських впливів: а) оцінки можливості, доцільності та передумов виведення підприємства з кризового стану, б) захисту інтересів власників підприємства та пом’якшення негативних наслідків розпродажу майна підприємства.
