- •Розділ 1. Вступ до соціології
- •1. Предмет соціології. Соціологія в системі гуманітарних дисциплін
- •2. Функції соціології.
- •3. Специфіка законів і категорій соціології.
- •4. Структура соціології
- •Література
- •1. Класичний період розвитку світової соціології
- •2. Головні напрямки розвитку соціології XX сторіччя.
- •3. Особливості розвитку вітчизняної соціології
- •Література
- •Розділ іі. Анатомія соціального
- •Лекція 3. Соціокультурні системи: базисні елементи соціального життя
- •1. Основні категорії системного методу
- •2. Соціальна дія і соціальні зв'язки.
- •3. Соціально-регулятивна функція культури: значення, цінності, норми.
- •Контрольні запитання і завдання для самопідготовки
- •Література
- •Лекція 4. Соціальний простір: структурна характеристика
- •1. Виміри соціального простору. Соціальні спільності і соціальна мобільність
- •2. Стратифікація. Соціальна позиція, становище, роль, статус
- •Література
- •Розділ III. Соціальна структура суспільства
- •Вертикальний вимір соціального простору суспільства (історичні системи стратифікації)
- •2. Соціальні класи: теоретичні конструкції й методи емпіричних досліджень
- •3. Трансформація соціально-класової структури України.
- •Контрольні запитання і завдання для самопідготовки
- •Література
- •1. Етнічні спільності та структури
- •Чисельність народів Землі
- •2. Нація як соціальна основа суспільства.
- •Контрольні запитання і запитання для самопідготовки
- •Література:
- •1. Демографічні спільності й стосунки
- •2. Професійно-посадова структура
- •Зайнятість по секторам економіки (в %)
- •Розподіл населення по областях України
- •Контрольні запитання і завдання для самопідготовки
- •Література
- •Розділ IV. Інституційні основи суспільства
- •Лекція 8. Соціальні інститути
- •Сутність, типи й види соціальних інститутів
- •2. Структура процесу інституалізації.
- •3. Інститути як чинники соціальної рівноваги й змін у суспільстві
- •Контрольні запитання й завдання для самопідготовки
- •Література
- •Лекція 9. Соціальні організації
- •Соціальні організації: сутність, загальні риси, типи
- •2. Зміни й нововведення в організаціях
- •3. Проблема неформальних груп в організаціях.
- •Контрольні запитання й завдання для самопідготовки
- •Література
- •Розділ V. Суспільство й особистість
- •Лекція 10. Суспільство
- •1. Суспільство як соціальна реальність
- •2. Проблеми соціальної динаміки. Типи суспільств.
- •Контрольні запитання і завдання для самопідготовки
- •Література
- •Особистість як соціокультурна система
- •Література
- •Соціальна норма і патологія (методологічні проблеми)
- •2. Девіантна поведінка
- •3. Соціальний контроль і санкції.
- •Контрольні запитання і завдання для самопідготовки
- •Література
2. Функції соціології.
Раніше вже мова йшла про важливу роль соціології в системі наукового знання і в суспільному житті. Це визначається функціями науки, тобто тим, що підвладне соціології, що за її допомогою може бути здійснено. Назвемо основні функції й розкриємо їх зміст.
2.1. Пізнавальна функція. Вона властива будь-якій науці. Кінцевий "продукт" наукового пошуку – нові знання, відкриття законів і закономірностей. До цього прагнуть соціологи в межах свого предмету. Але роль соціології особлива, бо вона безпосередньо вивчає суспільство і його соціальні основи. Значення цих знань та висновків зростає, їх застосовують у сфері політики, управління, економіки, соціального розвитку. Популярними є емпіричні, прикладні соціологічні дослідження, зорієнтовані на одержання конкретного результату та його практичного використання.
2.2. Функція прогнозування. Соціологи, вивчаючи сучасне, соціальні закономірності, можуть зробити науковий прогноз на майбутнє. Правда, глобальних прогнозів, що стосуються майбутнього людства, окремих країн і народів, соціологи не дають. Це – сфера так званої футурології, що не є суто науковою дисципліною. Соціологи роблять передбачення з окремих проблем, явищ, подій. Наприклад, великою популярністю користуються прогнози соціологів відносно результатів виборів, референдумів, плебісцитів. Соціологи – не пророки і не астрологи. По-перше, вони виходять із наукового аналізу і виявлених тенденцій; по-друге, свої передбачення – роблять не в категоричній формі, а у вигляді ймовірного прогнозу.
2.3. Управлінська функція. Безпосередньо, управлінням соціологи не займаються і адміністративно-управлінські функції не виконують. Управління – це процес прийняття управлінських рішень, що базується на соціальній інформації. Обсяг, якість і характер інформації Визначають ефективність управління і зміст прийнятих рішень. Проте соціальна інформація – це поле діяльності соціологів, їм під силу збирати, аналізувати соціальну інформацію й подавати її в органи управління, окремим керівникам для прийняття оптимальних рішень. Послугами соціологічних служб в цьому відношенні користуються в Україні Президент і Верховна Рада, а також інші органи державної влади; споживачами соціологічної інформації є політичні партії і навіть комерційні структури – банки, страхові компанії, довірчі товариств, що працюють з населенням.
2.4. Інструментальна функція. В межах соціології розроблено комплекс методичних засобів для проведення конкретно-соціологічних досліджень. Він має універсальний характер через те, що може бути використаний спеціалістами будь-якого профілю, якщо виникає завдання, пов'язане зі збиранням, обробкою, аналізом соціальної інформації. Методичні засоби становлять інструментарій конкретно-соціологічних досліджень.
2.5. Соціоінженерна функція. Найперспективніша функція соціології, вона означає конструювання соціальних процесів, розробку соціальних технологій. Традиційні функції соціології пов'язані з реєстрацією соціальних явищ і процесів. Соціоінженерна функція якісно відрізняється від традиційних. Тут соціолог виступає як конструктор або архітектор соціуму. Це необхідно, наприклад, при проектуванні нових установ, організацій, для корегування управлінських структур, при розробці і здійсненні різноманітних соціальних програм. Так, програма "Зайнятість населення" або "Соціальна допомога малозабезпеченим" можуть здійснюватись різноманітними методами з різною ефективністю. Соціоінженерний підхід передбачає розробку надійної технології соціальної роботи з безробітними чи малозабезпеченими громадянами на основі соціологічних знань і аналізу соціальної інформації.
